Рішення № 140880717, 23.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/738/26

Провадження № 2/604/569/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиськ в порядку спрощеного позовного провадження при заочному розгляді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2026 року позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 05 травня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 51 538,78 грн, з яких: 21 687,77 грн заборгованість за тілом кредиту; 21 905,01 грн заборгованість за нарахованими процентами; 7 946,00 грн проценти річні на підставі ст. 625 ЦК України.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи неодноразово призначався та відкладався з об`єктивних процесуальних підстав, зокрема на 28 липня 2026 року о 14:00 год., 14 вересня 2026 року о 12:00 год., 12 жовтня 2026 року о 11:00 год. та 23 жовтня 2026 року о 11:30 год.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, одночасно з позовною заявою подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання повторно не з`явився з невідомих для суду причин. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ) судом завчасно надсилалися судові повістки рекомендованими поштовими відправленнями, проте кореспонденція поверталася до суду з відмітками відділення поштового зв`язку «адресат відсутній». Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином відповідно до процесуального закону, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення або розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду. Отже, вважається, що судові повістки відповідачу вручені.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 223 ЦПК України, судом не встановлено. За таких обставин, зі згоди представника позивача, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши та всебічно оцінивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є кредитним договором. Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 16.01.2018, виданим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії від 08.06.2017 № 2401 здійснює фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, не відкриваючи рахунків клієнтам.

Матеріали справи свідчать, що 10 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційно-телекомунікаційних систем кредитодавця, було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1623-7038. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3871, надісланим на його мобільний номер телефону.

За умовами зазначеного кредитного договору сторонами було погоджено: суму кредиту 5 000,00 грн; строк кредитування 300 днів; дату повернення кредиту 05 вересня 2026 року (згідно з графіком платежів 05 вересня 2026 року); тривалість базового періоду 14 днів; знижену процентну ставку 0,90 % на день; стандартну процентну ставку 1,00 % на день.

У подальшому між сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи з накладенням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами було укладено 12 додаткових угод до Договору про відкриття кредитної лінії № 1623-7038, якими відповідачу поетапно збільшувався кредитний ліміт та надавалися додаткові кредитні кошти, а саме:

-Додаткова угода № 1 від 30.11.2025 надано додатково 1 000,00 грн (загальний ліміт 6 000,00 грн, ідентифікатор A0018);

-Додаткова угода № 2 від 03.12.2025 надано додатково 1 000,00 грн (загальний ліміт 7 000,00 грн, ідентифікатор A8175);

-Додаткова угода № 3 від 04.12.2025 надано додатково 2 000,00 грн (загальний ліміт 9 000,00 грн, ідентифікатор A1085);

-Додаткова угода № 4 від 05.12.2025 надано додатково 1 500,00 грн (загальний ліміт 10 500,00 грн, ідентифікатор A2232);

-Додаткова угода № 5 від 06.12.2025 надано додатково 1 000,00 грн (загальний ліміт 11 500,00 грн, ідентифікатор A7423);

-Додаткова угода № 6 від 07.12.2025 надано додатково 1 000,00 грн (загальний ліміт 12 500,00 грн, ідентифікатор A2285);

-Додаткова угода № 7 від 08.12.2025 надано додатково 1 000,00 грн (загальний ліміт 13 500,00 грн, ідентифікатор A7500);

-Додаткова угода № 8 від 09.12.2025 надано додатково 1 500,00 грн (загальний ліміт 15 000,00 грн, ідентифікатор A1817);

-Додаткова угода № 9 від 10.12.2025 надано додатково 2 200,00 грн (загальний ліміт 17 200,00 грн, ідентифікатор A3805);

-Додаткова угода № 10 від 11.12.2025 надано додатково 2 200,00 грн (загальний ліміт 19 400,00 грн, ідентифікатор A4961);

-Додаткова угода № 11 від 12.12.2025 надано додатково 2 500,00 грн (загальний ліміт 21 900,00 грн, ідентифікатор A0497);

-Додаткова угода № 12 від 18.01.2026 надано додатково 1 000,00 грн (загальний ліміт 22 900,00 грн, ідентифікатор A0650).

Факт реального перерахування відповідачу грошових коштів на загальну суму 22 900,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту від 10.11.2025 року та належними квитанціями фінансово-розрахункової установи ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне здійснення переказів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 22 900,00 грн.

У свою чергу відповідач ОСОБА_1 взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, допустивши порушення строків повернення кредиту та сплати процентів. За весь період користування кредитними коштами відповідачем було внесено часткові платежі на загальну суму 16 272,03 грн, а саме: 23 листопада 2025 року 1 055,06 грн; 25 грудня 2025 року 4 806,74 грн; 16 січня 2026 року 7 475,63 грн;

31 січня 2026 року 2 934,60 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості залишок заборгованості за тілом кредиту визначено у сумі 21 687,77 грн, а заборгованість за нарахованими процентами 21 905,01 грн. Дослідивши наданий розрахунок, суд встановив, що позивач зі сплачених відповідачем 16 272,03 грн списав суму 1 000,00 грн на погашення одноразової комісії, зарахувавши на погашення тіла кредиту лише 1 212,23 грн та на погашення процентів 11 418,95 грн, а також здійснював нарахування процентів за стандартною ставкою 1,00 % на день без належного врахування періодів дії зниженої ставки 0,90 % на день та без врахування дат фактичного надання кожного кредитного траншу.

Суд не може погодитися з правильністю наданого позивачем розрахунку, оскільки він суперечить черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит, імперативно встановленій статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою в першу чергу погашається прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; і лише у третю чергу - неустойка та інші платежі, передбачені договором.

Здійснивши перерахунок заборгованості, суд виходив з такого.

Загальна сума наданих відповідачу кредитних коштів (траншів) за договором № 1623-7038 від 10.11.2025 становить 22 900,00 грн, а саме: 10.11.2025 5 000,00 грн; 30.11.2025 1 000,00 грн; 03.12.2025 1 000,00 грн; 04.12.2025 2 000,00 грн; 05.12.2025 1 500,00 грн; 06.12.2025 1 000,00 грн; 07.12.2025 1 000,00 грн; 08.12.2025 1 000,00 грн; 09.12.2025 1 500,00 грн; 10.12.2025 2 200,00 грн; 11.12.2025 2 200,00 грн; 12.12.2025 2 500,00 грн; 18.01.2026 1 000,00 грн.

Відповідачем за весь період користування кредитними коштами було внесено часткові платежі на загальну суму 16 272,03 грн, а саме: 23.11.2025 1 055,06 грн; 25.12.2025 4 806,74 грн; 16.01.2026 7 475,63 грн; 31.01.2026 2 934,60 грн.

Проценти за користування кредитом нараховувалися судом щоденно на залишок тіла кредиту за зниженою процентною ставкою 0,90 % на день до 08.01.2026 включно, а з 09.01.2026 за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день, що відповідає умовам договору та паспорту споживчого кредиту.

Платежі відповідача зараховувалися судом у такій черговості: у першу чергу на погашення нарахованих за відповідний період процентів за користування кредитом, а залишок суми на погашення тіла кредиту. Сума одноразової комісії за видачу кредиту, яку позивач безпідставно списав з платежів відповідача, судом не враховується, оскільки умова договору про встановлення комісії за надання кредиту суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів», порушує принцип справедливості та є нікчемною в силу закону, що узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15.

За результатам и перерахунку:

-залишок непогашеної заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) становить 19 046 (дев`ятнадцять тисяч сорок шість) гривень 92 копійки;

-залишок заборгованості за нарахованими процентами за фактичний час користування коштами становить 17 713 (сімнадцять тисяч сімсот тринадцять) гривень 64 копійки;

-загальний розмір обґрунтованої заборгованості за кредитним договором складає 36 760 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят) гривень 56 копійок.

Суд зазначає, що визначена договором процентна ставка (знижена - 0,90 % на день, стандартна - 1,00 % на день) не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки за договорами споживчого кредиту, встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (1 % на день), а тому погоджена сторонами умова про розмір процентів відповідає чинному законодавству.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з відповідача 7 946,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Позивачем не надано суду деталізованого арифметичного розрахунку цих процентів із зазначенням конкретної бази нарахування (суми, на яку здійснювалось нарахування), точного періоду прострочення, математичної формули розрахунку та застосованої ставки. Наявний у матеріалах справи розрахунок містить лише підсумкову цифру 7 946,00 грн без будь-якої конкретизації, що позбавляє суд можливості перевірити правильність та правомірність її обчислення.

Крім того, пунктом 8.2 Договору та Паспортом споживчого кредиту встановлено, що у разі неповернення кредиту позичальник зобов`язаний сплатити проценти річних у розмірі 401 500 % річних від суми заборгованості в силу статті 625 ЦК України.

Суд зазначає, що передбачені статтею 625 ЦК України проценти за своєю правовою природою є особливою мірою відповідальності боржника за неналежне виконання грошового зобов`язання. Встановлення кредитором процентів річних на рівні 401 500 % є вочевидь несправедливою умовою договору, яка суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості цивільного законодавства (статті 3, 509, 627, 628 ЦК України), покладає на споживача фінансових послуг надмірний тягар і фактично становить приховану штрафну санкцію.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплачувати на користь кредитора неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, а також від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про стягнення 7 946,00 грн процентів річних суд відмовляє у повному обсязі.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою технічного засобу зв`язку.

Абзацом другим частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Законом України «Про електронну комерцію» визначено, що саме договором оферти визначаються технологія укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів, спосіб прийняття пропозиції (акцепту) та технічні засоби ідентифікації сторін. Відповідач особисто ініціював отримання кредиту, зареєструвався в інформаційній системі товариства, заповнив заявку та підписав договір і додаткові угоди електронними підписами одноразовими ідентифікаторами (як аналогами власноручного підпису), що свідчить про укладення кредитного договору та виникнення між сторонами дійсних кредитних зобов`язань.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, доки ця презумпція не буде спростована. Спірний кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувався, недійсним не визнавався, а отже, всі набуті за ним зобов`язання підлягають належному виконанню.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). За приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 1054 та частини 1 статті 1048 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у межах погодженого строку кредитування.

За змістом частин 13 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Згідно з вимогами статей 12, 7681, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність і достатність наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню на загальну суму 36 760 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят) гривень 56 копійок (з яких: 19 046,92 грн тіло кредиту, 17 713,64 грн нараховані проценти). В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 46693 від 10 червня 2026 року).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 36 760,56 грн від ціни позову 51 538,78 грн, що становить 71,33 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 1 898,96 грн (одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім гривень 96 копійок) (36 760,56 грн / 51 538,78 грн ? 2 662,40 грн).

Всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить 38 659,52 грн (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 52 копійки) (36 760,56 грн заборгованості + 1 898,96 грн судового збору).

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263265, 274282, 354, 355 ЦПК України, статтями 3, 6, 203205, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 610612, 625, 627629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бул. Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1623-7038 від 10.11.2025 р., в розмірі 36760,56 грн ( тридцять шість тисяч сімсот шістдесят гривень 56 копійок), з яких: заборгованість за кредитом 19 046,92 грн ( дев`ятнадцять тисяч сорок шість гривень 92 копійки), заборгованість за нарахованими процентами 17 713,64 грн ( сімнадцять тисяч сімсот тринадцять гривень 64 копійки), а також суму судового збору в розмірі 1898,96 грн ( одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім гривень 96 копійок), а всього 38659,52 грн ( тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривні 52 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення проголошене 23 жовтня 2026 року.

Суддя В. М. Сіянко