Рішення № 140880697, 12.10.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2149/26

Провадження № 2/601/1168/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Клим Т.П.

за участі секретаря судового засідання Мельничук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, звернулось до Кременецького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43930 гривень 60 копійок та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 30.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у електронній формі укладено договір про споживчий кредит №6790684, відповідно до якого надано 8500 гривень. 28.10.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №111-МЛ. Позивач просить стягнути 43930 гривень 60 копійок, з яких 7985 гривень 92 копійки основний борг, 30896 гривень 68 копійок проценти, 798 гривень комісія, 4250 гривень неустойка.

Оскільки на даний час відповідачка ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка по справі ОСОБА_1 позов не визнає. Вважає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії та неустойки. Відповідачка та її представник заперечують щодо розміру витрат на правничу допомогу. Вказують що позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором за своєю суттю є нескладною за обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів. За таких обставин вважає, що позивачем заявлена до відшкодування неспівмірна сума, яка не відповідає обсягу роботи, наданої позивачу, тому представник відповідачки просить суд зменшити її до 1000 гривень.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко Михайло Ігорович у судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак від представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому просить провести розгляд справи за її та відповідачки відсутності з урахуванням поданого відзиву.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року вікрито провадження у цивільній справі та призначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що 30.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит №6790684 на суму 8500 гривень строком на 350 днів. Відповідно до платіжного доручення від 30.04.2024 кредитні кошти у сумі 8500 гривень перераховано позичальниці. 28.10.2024 укладено договір відступлення прав вимоги №111-МЛ, на який посилається позивач.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 30.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6790684, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 30.04.2024 року направлено пропозицію (оферту) укласти договір №6790684 про надання споживчого кредиту. 30.04.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №6790684 про надання споживчого кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «345598», котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №6790684 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» ініціювало переказ коштів згідно договору №6790684 від 30.04.2024 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 8500 гривень 00 копійок, з процентною ставкою протягом першого розрахункового періоду 511 % річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування 511 % річних, комісією за надання кредиту 966,00. Періодичність здійснення платежів, в перший період - 20 днів, далі кожні 15 днів, згідно Графіку платежів.. Строк кредитування 350 календарних днів. За умовами вказаного договору позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 345598, що був надісланий на вказану відповідачкою номер телефону - НОМЕР_2 , зазначені в розділі реквізити сторін.

Так, за умовами кредитного договору - п.1.2 Сума (загальний розмір) кредиту становить 8500 гривень 00 копійок; п.1.3 Кредит надається строком на 350 днів з 30.04.2024 (строк кредитування); п.1.4 Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 14.05.2025; п.1.5 Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 34369 гривень 30 копійок.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 10938,35 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 42869 гривень 30 копійок.

П.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 966.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «345598».

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» виконало умови договору і надало відповідачці кредит в сумі 8500 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №1576726750920 від 01.05.2024.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №6790684 від 30.04.2024 та переказ коштів в сумі 8500 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідачки, а також перехід права вимоги до позивача.

Беручи до уваги зазначене, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальницею взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором та позивачем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаного договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 28.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №111-МЛ, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором №6790684 від 30.04.2024.

Згідно з Реєстром боржників до Договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» відбулася заміна кредитора, відтак відповідачка, за умови повідомлення останньої про заміну сторони у кредитних правовідносинах, була зобов`язана погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала повідомлення про відступлення права вимоги, остання не була позбавлена можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №6790684 від 30.04.2024 підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 345598 є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Підписавши вказаний договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Суд також зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту є технічно неможливим, що у свою чергу відповідає положенням ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачкою оспорювався чи визнавався недійсним.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 8500 гривень строком на 350 днів, зі сплатою відсотків та комісії за надання кредиту, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо строку, умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки, однак порушила свої зобов`язання, не повністю вносила обов`язкові платежі, передбачені умовами договору.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором №6790684 від 30.04.2024 виконав в повному обсязі, зокрема, передав відповідачці ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 8500 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку заборгованість за договором №6790684 від 30.04.2024 року складає 43930 гривень 60 копійок, з яких 7985 гривень 92 копійки заборгованість за тілом кредиту; 30896 гривень 68 копійок заборгованість за відсотками; 798 гривень комісія за надання кредиту; 4250 гривень неустойка.

Щодо вимоги стягнення з відповідачки простроченої заборгованості за комісією суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.04.2025 року у справі №199/4657/18: надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до частини третьої статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Вказаний Договір не містить зазначення переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються Відповідачу, за які банком встановлена комісія в розмірі (за весь строк кредитування): 966 гривень 00 копійок, що нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту.

Тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в сумі 798,00 грн слід відмовити. Окрім того, сплачену відповідачем комісію в сумі 168.00 грн слід перерахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту 7 817,92 (7985,92- 168,00) грн.

Вирішуючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 30896,68 грн, суд враховує, що проценти нараховані по 15.04.2025, тобто в межах визначеного п. 1.3, 1.4 договору строку кредитування, після спливу якого нарахування не здійснювалося.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Відповідно до п. 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Зазначений Закон від 22.11.2023 № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023. Отже, максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5% у період з 24.12.2023 по 22.04.2024, 1,5% - у період з 23.04.2024 по 20.08.2024, 1% - з 21.08.2024.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір № 6790684 укладено 30.04.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX. Стандартна процентна ставка 511,00% річних, визначена п. 1.5.3 договору, становить 1.40% на день, а денна процентна ставка, визначена п. 1.5 договору, - 1,16%, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений законом з 23.04.2024. Тому умови договору в частині розміру процентів, що перевищує встановлений законом максимум, є нікчемними, і суд самостійно визначає розмір процентів за максимальною денною процентною ставкою в межах заявленого позивачем періоду.

За період з 01.05.2024 по 20.05.2024 (20 днів) проценти не можуть перевищувати 2380 грн (8500 грн х 1,4% х 20 днів).

За період з 21.05.2024 по 11.06.2024 (22 днів) проценти не можуть перевищувати 2605,06 грн (8458 (8500 грн -42 грн. (комісії)х 1,40% х 22 днів).

За період з 12.06.2024 по 20.06.2024 (9 днів) проценти не можуть перевищувати 1039,00 грн (8246 (8458 грн -42 грн. (комісії) - 170 грн. (погашеного боргу) х 1,40% х 9 днів).

За період з 21.06.2024 по 20.08.2024 (61 днів) проценти не можуть перевищувати 6861.04 грн (8034 (8246 грн -42 грн. (комісії)- 170 (погашеного боргу)х 1,40% х 61 день).

За період з 21.08.2024 по 23.08.2024 (3 днів) проценти не можуть перевищувати 241,02 грн (8034 х 1% х 3 дні).

За період з 24.08.2024 по 28.10.2024 (66 днів) проценти не можуть перевищувати 5159,82 грн (7817,92 (8034 грн -42 грн. комісії - 174,08 погашеного боргу )х 1% х 66 дні).

За період з 29.10.2024 по 15.04.2025 (169 днів) проценти не можуть перевищувати 13212,28 грн (7817,92х 1% х 169 дні).

Отже, за весь строк кредитування проценти за користування кредитом становлять 31498,19 грн (2380,00 + 2605,06 + 1039,00+6861,01+241,02+ 5159,82+13212,28).

З урахуванням сплачених відповідачем процентів у розмірі 7668,22 грн з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 23829,97 грн. У стягненні процентів у розмірі 7066,71 грн (30896,68 - 23829,97) слід відмовити.

Суд під час розгляду справи бере до уваги пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено. Воєнний стан продовжено до теперішнього часу наступними відповідними Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами Верховної Ради України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вказавши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Отже, у даній справі позивачем заявлено до стягнення неустойку, нараховану в період дії воєнного стану, в розмірі 4250 гривень 00 копійок, яка не підлягає до стягнення.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 647 грн 89 коп., з яких 7817 гривень 92 копійки - заборгованість за тілом кредиту; 23829 гривень 97 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

У позовній заяві представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить покласти на відповідачку витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надав: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №Д/27628 про надання послуг від 15.07.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № Д/27628 про надання послуг від 15.07.2026 року.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1918,01 грн (31647,89 * 2662,40 / 43930) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5763,25 грн 31647,89 * 8000,00 / 43930), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №6790684 про надання споживчого кредиту від 30 квітня 2024 року 31647,89 грн (тридцять одна тисяча шістсот сорок сім гривень 89 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у сумі 1918,01 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять гривень 01 копійка) та 5763,25 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 25 копійок) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів Львівська область, 79029, Код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: