Рішення № 140880350, 22.10.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/672/26

Провадження № 2/195/447/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович Н.М.,

представника відповідача адвоката Папуги В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимоги на предмет позову: Любешівський відділ Державної виконавчої служби Камінь-Каширського району Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зменшення розміру стягуваних аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області через свого представника адвоката Михалик Г.В. із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 року у справі №195/1443/23, з 1/4 (однієї чверті) усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 (одну шосту) частку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, а також звільнити його від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була нарахована на підставі судового наказу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 року у справі №195/1443/23 та утворилась у зв`язку з втратою працездатності (отримання поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини) та перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.

07.08.2026 року представник позивача адвокат Михалик Г.В. через систему «Електронний суд» надала заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить подальший судовий розгляд цивільної справи проводити виключно в частині позовних вимог про зменшення розміру аліментів, а позовні вимоги в частині звільнення від сплати заборгованості по аліментах - не розглядати у зв`язку з відмовою від цієї частини вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 грудня 2022 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, від якого сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2025 року справа №195/684/25 шлюб між ними було розірвано. Питання щодо місця проживання сина не вирішувалось, з добровільної згоди сторін син залишився проживати з відповідачкою.

Судовим наказом Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 року у справі №195/1443/23 за заявою ОСОБА_2 ухвалено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного судового наказу Любешівським РВ ДВС було відкрито виконавче провадження №73391490 та здійснюється стягнення аліментів на користь відповідачки.

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації та проведенням загальної мобілізації позивач ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Аліменти на утримання дитини сплачувались шляхом стягнення з заробітних виплат позивача, як військовослужбовця.

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій позивач ОСОБА_1 одержав поранення, що підтверджується відповідними документами закладів охорони здоров`я та військових установ. З того часу внаслідок отриманого поранення позивач ОСОБА_1 втратив працездатність, постійно проходить стаціонарне медичне лікування та, 18.06.2025 року Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, йому було встановлено ІІ групу інвалідності (поранення, захворювання одержані під час захисту Батьківщини). За цей час за виконавчим провадженням №73391490 утворилась заборгованість зі сплати аліментів станом на 31.01.2026 року в сумі 33598,24 гривень, а тому позивач вважає, що дана заборгованість виникла не через його ухилення, а через об`єктивну неможливість сплачувати аліменти.

У період з 26.09.2024 року по 04.02.2026 року внаслідок отриманого поранення він перебував на тривалому та безперервному стаціонарному лікуванні з подальшою реабілітацією.

Тривалий процес встановлення групи інвалідності та оформлення пенсійних виплат, протягом якого позивач не мав стабільного фінансового джерела для погашення зобов`язань є також обставиною, що має істотне значення для вирішення даної справи.

Отже, через встановлення інвалідності та тривалий перехід зі статусу активного військовослужбовця із певною заробітною платою до статусу пенсіонера-інваліда ОСОБА_1 не в змозі був сплачувати належні суми аліментів на утримання сина.

Попри проходження позивачем тривалого стаціонарного лікування та реабілітації, у зв`язку з чим він ніс додаткові витрати, позивач продовжував здійснювати фінансову підтримку дитини - сина ОСОБА_4 , шляхом часткового перерахунку грошових коштів на користь відповідачки, що підтверджується платіжним документом (платіжна інструкція) на суму 10050 гривень та було враховано при обчисленні (розрахунку) заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням №73391490.

Крім того, стан здоров`я позивача істотно погіршився, що підтверджується медичним документами закладів охорони здоров`я та рішенням Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якою йому було встановлено ІІ групу інвалідності (переогляд 01.07.2026 року).

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я (встановленням інвалідності) позивач постійно потребує медикаментозного лікування та у зв`язку з чим несе чималі витрати на придбання ліків, підтримуючу терапію та реабілітацію, що значно обмежує його матеріальні можливості.

На даний час сімейний стан позивача змінився: на його утриманні перебуває друга малолітня дитина син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, а також його матір ОСОБА_6 , з якою він проживає однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу (цивільна дружина).

Крім того, разом з позивачем в одному помешканні проживають двоє дітей ОСОБА_6 (цивільної дружини позивача): син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які також перебувають на його утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 27.02.2026 року. Батько доньки ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини не сплачує, про що свідчить довідка Камінь-Каширського ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області Львівського МУМЮ України від 09.03.2026 року. Відомості про батька сина ОСОБА_10 записані зі слів матері ОСОБА_6 , тобто на підставі ст.135 СК України.

Разом з тим, цивільна дружина позивача ОСОБА_6 перебуває на утриманні позивача ОСОБА_1 , оскільки у зв`язку з народженням їхнього спільного сина ОСОБА_5 , є непрацездатною та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ у Волинській області (управління з питань виплат) від 20.04.2026 року №0300-0505-8/31121.

Враховуючи викладене, стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки усіх доходів позивача, як визначено судовим наказом Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 року на користь однієї дитини сторін неповнолітнього сина ОСОБА_4 порушує принцип рівності прав дітей на утримання.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача - адвокат Михалик Г.В. не з`явилася, надала суду заяву про слухання справи у їх відсутність, просить суд задовольнити позовні вимоги про зменшення розміру стягуваних аліментів.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Папуга О.В. заперечував проти позову. Крім того, представник відповідача адвокат Папуга О.В. надав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не заперечує факт отримання позивачем поранення під час проходження військової служби, встановлення йому інвалідності та поважає обставини, пов`язані зі станом його здоров`я. Разом з тим зазначені обставини підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі та самі по собі не свідчать про наявність підстав для зменшення розміру аліментів. Відповідач також не погоджується із вимогою позивача про зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини доходу та вважає, що надані позивачем докази не підтверджують наявності достатніх підстав для такого зменшення. Позивач просить суд зменшити розмір аліментів, посилаючись на зміну сімейного та матеріального стану, а саме: отримання інвалідності, народження другої дитини та необхідність утримання нової сім`ї. Разом із тим відповідач вважає, що надані позивачем докази не підтверджують наявності передбачених статтею 192 СК України підстав для зменшення розміру аліментів саме до 1/6 частини всіх видів його доходу. Водночас сама по собі зміна сімейного стану або стану здоров`я платника аліментів не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Суд повинен встановити, чи призвели такі обставини до істотної зміни матеріального становища платника аліментів та чи існують підстави для зміни встановленого судом балансу між інтересами платника аліментів і дитини. Відповідно до частини 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру аліментів, позивач зазначає, що його сімейний стан змінився, а саме на його утриманні перебуває друга малолітня дитина син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, а також мати його другої дитини ОСОБА_6 , з якою позивач проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Крім того, позивач зазначає, що на його утриманні також перебувають двоє дітей ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком яких він не являється. Виходячи з викладеного, відповідач зазначає, що надання матеріальної допомоги зазначеним дітям є проявом добровільної поведінки позивача та не ґрунтується на встановленому законом обов`язку щодо їх утримання. Отже, наведені позивачем обставини самі по собі не є достатніми для зменшення розміру аліментів та не підтверджують істотного погіршення його матеріального становища. Відтак, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів суд повинен виходити насамперед із необхідності забезпечення належного рівня утримання малолітньої дитини сторін, а не з добровільно прийнятих позивачем додаткових майнових зобов`язань щодо осіб, яких він не зобов`язаний утримувати відповідно до закону. При цьому позивач не навів жодних доказів того, що потреби малолітнього ОСОБА_3 зменшилися або що витрати на його утримання стали меншими. Навпаки, з огляду на вік дитини, її повсякденні потреби у харчуванні, одязі, лікуванні та розвитку залишаються значними, а тому зменшення розміру аліментів без достатніх правових підстав суперечитиме інтересам дитини. Позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували істотне погіршення його матеріального становища саме на момент звернення до суду з цим позовом. Надані докази не дають можливості встановити реальний обсяг його доходів, майновий стан та фактичне співвідношення між його доходами, обов`язковими витратами і заявленими аліментними зобов`язаннями. Відповідач вважає, що твердження позивача про істотне погіршення матеріального становища ґрунтуються переважно на припущеннях та не підтверджені належною сукупністю доказів.

Третя особа без самостійних вимог Любешівський відділ Державної виконавчої служби у Камінь-каширському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.247 ЦПК України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд, заслухавши думку представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Так, статтею 15 ЦК України визначено право на захист цивільних прав та інтересів, де зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно судового наказу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 року у справі № 195/1443/23 з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стягнуто на користь громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні в Любешівському відділі державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження № 73391490, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2023 року.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 23.07.2024 року, виданого Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вказані наступні особи: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .

Згідно заочного рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2025 року розірвано шлюб між громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований 14 грудня 2022 року, актовий запис № 464, місце державної реєстрації: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП №73391490 від 05.02.2026 року за громадянином ОСОБА_1 утворилася заборгованість по сплаті аліментів станом на 31.01.2026 року в розмірі 33598,24 грн.

Згідно витягу з рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи номер 34/25/1028/В від 18.06.2025 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено ІІ групу інвалідності, діагноз: Т06.8 Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла.

Згідно довідки про доходи №9976 9596 3832 2945, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 Головним управлінням ПФУ у Волинській області сума пенсії за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 становить 100948,73 грн.

Згідно наданого Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування виданого на громадянина ОСОБА_1 , за 2025 рік розмір прибутку склав 482830,07 грн.

Згідно наданої виписки з історії хвороби №515 від 04.02.2026 року КНП «Камінь-Каширська центральна лікарня» громадянину ОСОБА_1 встановлено клінічний діагноз: вертеброгенна грудна попереково-крижова радикулопатія, з вираженим больовим синдромом, стадія загострення. Наслідки повторної закритої хребетно-спинномозкової травми з компресійно-уламковим переломом тіла Тh7 хребця, L3 L4 хребців зі змішаним на рівні L3 в хребетовий канал (Frankel E) у вигляді стійкого больового і м`язово-тонічного синдрому. Стан після лямінектомії L3 L4 транспедикулярного спондилодезу L1-L2- L4-L5 TINA (14/10/2024), транспедикулярного спондилодезу Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 (Synthes) (23.10.2024) з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5- Тh6-Тh8- Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні L1-L2- L4-L5 зі значним порушенням функції хребта. Наслідки МВТ (26.09.2024 р): ЗЧМТ, забою головного мозку (клінічно), акубаротравми з переформацією обох барабанних перетинок.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного реабілітаційного хворого №4460, виданої 18.10.2025 року громадянин ОСОБА_1 перебував на медичній реабілітації з 03.10.2025 по 18.10.2025.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №4394 від 25.07.2025, виданого на громадянина ОСОБА_1 , який перебував на лікуванні з 18.07.2025 по 25.07.2025 з діагнозом: Наслідки МВТ (26.09.2024) ЗЧМТ, забій головного мозку (клінічно); акубаротравми з перфорацією обох барабанних перетинок; вогнепального перелому тіла нижньої щелепи без зміщення; закритої травми грудної клітки з двобічним пневмотораксом; закритого перелому верхнього полюсу суглобової западини та верхнього краю тіла лопатки зі зміщенням та ротацією дзьобоподібного відростка; закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням; закритої травми живота з розривом селезінки; повторної закритої хребетно-спинномозкової травми з компресійно-уламковим переломом тіла Тh7 хребця, тіл L3, L4 хребців зі зміщеням на рівні L3 в хребетовий канал (Frankel E) у вигляді стійкого больового і м`язово-тонічного синдрому. Стан після лямінектомії L2, L3, транспедикулярного спондилодезу L1-L2- L4-L5 TINA (14.10.2024), транспедикулярного спондилодезу Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 (Synthes) (23.10.2024) з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5- Тh6-Тh8- Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні L1-L2- L4-L5 зі значним порушенням функції хребта.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №116 виданої 16 січня 2025 року військовою частиною НОМЕР_2 громадянин ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.01.2025 по 16.01.2025 з ушкодженнями внаслідок військових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5459, виданої Вінницьким обласним клінічним медичним реабілітаційним центром ветеранів війни та радіаційного захисту населення від 07.01.2025 року, громадянин ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у період з 24.12.2024 по 08.01.2025 з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку (клінічно). Перелом нижньої щелепи двосторонній. Забій м`яких тканин обличчя, постравматична перфорація обох барабанних перетинок у вигляді сенсоневрального приглуховатості, закрита хребетна травма, повторна (2021 р. компресійно-уламковоий перелом тіла Тh7 хребця ІІІ ступеню, компресійно-уламковий переломом тіла L3, L4 хребців зі зміщеням на рівні L3 в хребетовий канал (Frankel E).ЗТЖ.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5266 виданої Вінницьким обласним клінічним медичним реабілітаційним центром ветеранів війни та радіаційного захисту населення від 23.12.2024 року громадянин ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у період з 09.12.2024 по 23.12.2024 з аналогічним діагнозом.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №7691 виданої 06.12.2024 Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону громадянин ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 28.10.2024 по 09.12.2024 з аналогічним діагнозом.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6999 виданої 28.10.2024 Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону громадянин ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 03.10.2024 по 28.10.2024 з аналогічним діагнозом.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №15470 виданої 02.10.2024 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова «ДОР» громадянин ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: МВТ (26.09.24) ЗЧМТ, забій головного мозку (клінічно). Перелом нижньої щелепи двосторонній. Забій м`яких тканин обличчя, постравматична перфорація обох барабанних перетинок. Гостра сенсоневральна приглуховатість. Закрита-хреюетно-спинномозкова травма. Компресійний перелом Тh7 хребця легкого ступеню L3, L4 хребців зі зміщеням уламків нарівні L3 в спинномозковий канал Frankel E.ЗТЖ. Розрив селезінки. ЗТГК. Двобічний пневмоторакс.

Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодший сержант ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , 26 вересня 2024 року одержав поранення у вигляді МВТ (26.09.2024). Забій грудної клітини, закритий перелом грудини, ребр (V-Х). Забій. Закритий перелом нижньої щелепи. АКБТ перфорація барабанних перетинок, ЗЧМТ, струс головного мозку. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойового завдання у складі 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 у районі АДРЕСА_1 . Поранення молодшого сержанта ОСОБА_1 не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп`яніння, не є результатом умисного спричинення собі отриманих тілесних ушкоджень. Під час отримання молодший сержант ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронижилет).

За результатом ЕНМГ, виданого Відділенням ультразвукової та функціональної діагностики Волинської обласної лікарні від 24.06.2026 на громадянина ОСОБА_1 , отриманні дані вказують в сторону легкої (зниження на 10-15% від норми), мото-сенсорної, демієлінізуючої нейропатії малогомілкового нерву лівої нижньої кінцівки. В сторону помірної (зниження на 20% від номи), моторної та помірної (зниження на 20-25% від норми), сенсорної, демієлінізуючої нейропатії малогомілкового нерву правої нижньої кінцівки. А також в сторону легкої (зниження на 5-10% від норми), моторної та легкої (зниження на 10-15 % від норми), в сторону можливої радикулопатії L5-S1 корінця.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2761 виданого 21.05.2026 року КНП «Камінь-Каширською центральною клінічною лікарнею» громадянин ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 15.05.2026 по 21.05.2026 з діагнозом: наслідки мінно-вибухової травми (26.09.2024): ЗЧМТ, забій головного мозку (клінічно). акубаротравми з перфорацією обох барабанних перетинок; вогнепального перелому тіла нижньої щелепи без зміщення; закритої травми грудної клітки з двобічним пневмотораксом; закритого перелому верхнього полюсу суглобової западини та верхнього краю тіла лопатки зі зміщенням та ротацією дзьобоподібного відростка; закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням; закритої травми живота з розривом селезінки; повторної закритої хребетно-спинномозкової травми з компресійно-уламковим переломом тіла Тh7 хребця, тіл L3, L4 хребців зі зміщеням на рівні L3 в хребетовий канал (Frankel E) у вигляді стійкого больового і м`язово-тонічного синдрому. Стан після лямінектомії L2, L3, транспедикулярного спондилодезу L1-L2- L4-L5 TINA (14.10.2024), транспедикулярного спондилодезу Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 (Synthes) (23.10.2024) з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5- Тh6-Тh8- Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні L1-L2- L4-L5 зі значним порушенням функції хребта.

Згідно виписки з медичної картки реабілітаційного (стаціонарного) хворого №1454 виданої 11.04.2026 року КП «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади» громадянин ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 26.03.2026 по 11.04.2026 з діагнозом: п/травматичний остеохондроз хребта (МВТ-ЗЧМТ, перелому н/щелепи, перелому лівої лопатки, лівої ключиці, закритої травми живота з розривом селезінки, ЗХСМ травми з переломом тіл Тh7 хребця, тіл L3, L4), з переважним ураження грудного і поперекового відділу тіл Тh7 хребця, тіл L3, L4), з переважним ураженням грудного і поперекового відділу (лямінектомія L2, L3, спонділодез L1-2-4-5, Тh5-6-8-9 з наявністю металоконструкцій 8-ми гвинтами Тh5-6-8- Тh9; і L1-2-4-L5), ускладнений хронічною правобічною рецидивуючою вертеброгенною торакалгією, люмбалгєю, з вираженим больовим м`язево/тонічним, синдромом, чутливими розладами,з порушенням функцій статики та ходи, стадія помірного загострення ПВХ в значній мірі.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер 34/26/1400/В від 02.07.2026 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено ІІ групу інвалідності, діагноз: Т06.8 Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла.

До матеріалів справи також додано копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 31.12.2025 року, виданого Любешівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого записано наступні особи: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_6 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 27.02.2026 року, виданого Любешівською селищною радою Волинської області, громадянин ОСОБА_1 , 1993 року народження, проживає у житловому будинку по АДРЕСА_2 , та разом із ним проживають наступні особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 співмешканка; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син співмешканки, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка співмешканки; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 син.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 29.07.2026 року, виданого Любешівською селищною радою Волинської області, громадянин ОСОБА_1 , 1993 року народження, проживає у житловому будинку по АДРЕСА_2 , та разом із ним проживають наступні особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 співмешканка; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - син співмешканки, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 дочка співмешканки; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 син. Громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_12 проживають азом без реєстрації шлюбу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу (далі - СК) України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 2 ст. 188 СК України встановлено, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року в справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 613/1404/23 та ін.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився у сторону погіршення матеріальний стан, оскільки 26 вересня 2024 року він отримав поранення, пов`язані із захистом Батьківщини під час перебування у перебування у лавах ЗСУ, став інвалідом війни II групи, потребує лікування та реабілітації. Крім того, на його утриманні перебуває малолітня дитина 2025 року народження, та його цивільна дружина, яка в цей час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.

На підтвердження погіршення стану здоров`я позивача в матеріалах справи містяться декілька копій медичних обстежень, де зазначений діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку (клінічно); акубаротравми з перфорацією обох барабанних перетинок; вогнепального перелому тіла нижньої щелепи без зміщення; закритої травми грудної клітки з двобічним пневмотораксом; закритого перелому верхнього полюсу суглобової западини та верхнього краю тіла лопатки зі зміщенням та ротацією дзьобоподібного відростка; закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням; закритої травми живота з розривом селезінки; повторної закритої хребетно-спинномозкової травми з компресійно-уламковим переломом тіла Тh7 хребця, тіл L3, L4 хребців зі зміщеням на рівні L3 в хребетовий канал (Frankel E) у вигляді стійкого больового і м`язово-тонічного синдрому. Стан після лямінектомії L2, L3, транспедикулярного спондилодезу L1-L2- L4-L5 TINA (14.10.2024), транспедикулярного спондилодезу Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 (Synthes) (23.10.2024) з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5- Тh6-Тh8- Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні L1-L2- L4-L5 зі значним порушенням функції хребта, вертеброгенна грудна попереково-крижова радикулопатія, з вираженим больовим синдромом, стадія загострення. Наслідки повторної закритої хребетно-спинномозкової травми з компресійно-уламковим переломом тіла Тh7 хребця, L3 L4 хребців зі змішаним на рівні L3 в хребетовий канал (Frankel E) у вигляді стійкого больового і м`язово-тонічного синдрому. Стан після лямінектомії L3 L4 транспедикулярного спондилодезу L1-L2- L4-L5 TINA (14/10/2024), транспедикулярного спондилодезу Тh5-Тh6-Тh8-Тh9 (Synthes) (23.10.2024) з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні Тh5- Тh6-Тh8- Тh9 та з наявністю металоконструкції з 8 гвинтами на рівні L1-L2- L4-L5 зі значним порушенням функції хребта.

Внаслідок вказаних захворювань позивач став інвалідом 2 групи. З наданих позивачем медичних документів видно, що наразі його здоров`я значно погіршилося через важкі травми, та хвороби, пов`язані з військовою службою, і він потребує тривалого лікування та реабілітації.

Суд вважає вказані обставини такими, що підтверджують зміну стану здоровя позивача, яка впливає на здатність позивача сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.

Таким чином, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зменшення розміру аліментів на утримання дитини з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, оскільки після визначення Томаківським районним судом Дніпропетровської області 20.09.2023 року розміру аліментів на сина, стан здоров`я і матеріальне становище позивача суттєво погіршилися.

Крім того, суд вважає необхідним відкликати раніше виданий судовий наказ на підставі якого з позивача стягуються на користь відповідача аліменти, що знаходиться на виконанні в Любешівському відділі державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавче провадження № 73391490, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зменшуючи розмір стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, необхідно вказувати про припинення стягнення за судовим наказом від 20.09.2023 року та його відкликання.

Згідно пункт 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання не чинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 344/6262/19.

« Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Чинним законодавством передбачено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Також в рішенні суду про зменшення або збільшення розміру аліментів судом зазначається про відкликання виконавчого листа, на підставі якого судом стягувались аліменти, оскільки державний виконавець тільки на підставі пункту 10 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» повертає до суду виконавчий лист у зв`язку з відкликанням виконавчого листа судом, при цьому при винесенні постанови про повернення виконавчого листа державний виконавець зазначає про розмір заборгованості зі сплати аліментів на момент закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено позовну вимогу майнового характеру про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, позивачі у справах про зміну розміру сплачуваних аліментів не звільняються від сплати судового збору.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки на час пред`явлення позову позивача звільнено від сплати судового збору, так як він є інвалідом ІІ групи, а позовні вимоги позивача судом задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь Держави з відповідачки в розмірі 1331 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів - задовольнити.

Розмір аліментів, визначений судовим наказом Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 року в частині визначення розміру аліментів на утримання дитини - змінити.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий наказ, виданий 20.09.2023 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області у справі № 195/1443/23 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті з усіх його видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з 12.09.2023 рок і до досягнення дитиною повноліття - відкликати.

Стягнути з громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір на користь Держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: Л. В. Колодіна