Рішення № 140879885, 23.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7007/26

Провадження №2/442/2789/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівськоїобласті в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

з участю секретаря судового засідання Фіцяк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня смерті постійно проживав в будинку АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний будинок станом на 31.12.2012 н зареєстровано. Позивачка постійно проживала разом із спадкодавцем у вказаному будинку і надалі проживає в ньому зі своєю сім`єю. Через рік після смерті батька спадкодавця ОСОБА_2 у вказаному будинку зареєструвався брат позивачки, син спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.07.2026 позивачка звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті спадкодавця ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В., на підставі чого було заведено спадкову справу.

Зазначає, що окрім неї інших спадкоємців немає.

01.09.2026 приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №147/02-31, згідно якої нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю інформації про державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок.

З таких підстав, єдиним способом захисту спадкових прав позивачки як спадкодавця по закону першої черги після смерті батька є звернення до суду з даним позовом.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою судді від 18.08.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

На підставі ухвали суду від 11.09.2026 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду 29.09.2026.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить такий задоволити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначає про відсутність будь-яких заперечень проти позову та покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_2 . Дана обставина стверджується: копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00059352420 від 27.06.2026.

Згідно зі Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно.

З довідки старости Нагуєвицького старостинського округу від 15.07.2026 №107 вбачається, що згідно даних погосподарської книги №7 Івано-Франківської сільської ради народних депутатів на 1991-1995 рр господарство №40 вул.М.Франка (І. Франка) село Івана Франка (село Нагуєвичі) Дрогобицького району, Львівської області рахувалося за ОСОБА_2 .

Довідкою КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та ЕО» №1772/1 від 03.08.2026 стверджується, що згідно даних технічного архіву станом на 25.07.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено інвентаризацію житлового будинку літ А-1. Загальна площа 46 кв.м, житлова 15,5 кв.м. До будинку належать сарай літ.Б, вбиральня літ.В, літня кухня літ.Г, навіс літ.Д, криниця літ.К, огорожа літ.1-2, замощення літ.І. Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна станом на 31.12.2012 не зареєстровано.

Звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва ро право на спадщину, ОСОБА_1 отримала відмову.

Згідно з постанови приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лютик Р.В. від 01.09.2026 №147/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва пор право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_2 , а саме на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю інформації про державну реєстрації права власності на житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно статей 16 та 328 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються Кодексом УРСР.

Відповідно до ст.524, 527 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

У ч.1 ст.529 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1217 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У першу чергу спадкування за законом мають право, зокрема, діти спадкодавця (ст.1261 ЦК України (в редакції від 01.01.2004)).

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі №355/832/17 (провадження №61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/17 (провадження №61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі №191/1808/19 (провадження №61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі №204/2707/19 (провадження №61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі №937/10434/19 (провадження №61-3620св21).

Відповідно до ст.1296 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) - спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз?яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

За змістом пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.37 постанови №5 від 07.02.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб?єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 висловив правову позицію, згідно з якою питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину (судова справа №175/654/22, провадження №61-11126св23).

Згідно ст.66-69 Закону України "Про нотаріат", п. 4.15 Порядку вчинена нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції У країн 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Вимогами ст.392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 189, 197, 198, 200, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Дрогобицька міська рада Львівської області, ЄДРПОУ 04055972, адреса: Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1.

Суддя Павлів З.С.