Ухвала суду № 140879880, 23.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5992/26

Провадження № 2-асз/442/2/26

У Х В А Л А

23 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження, за відсутності сторін заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення судового збору, у зв`язку з тим, що 31.07.2026 ним було сплачено 665,60 грн судового збору згідно з квитанцією № E7ZY-5R67-YL9E за подання адміністративного позову у справі № 442/5992/26, предметом якої було оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обгрунтування клопотання покликається на те, що 09.09.2026 Другий сенат Конституційного Суду України у рішенні № 10-р(ІІ)/2026 вказав, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення приписами Закону не передбачена. Застосування загальних ставок судового збору до заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення Законом не передбачено.

Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.

Суд звернув увагу, що передбачені ч.2 ст.4 Закону ставки стосуються інших об`єктів справляння збору. Зокрема, ставка для адміністративного позову немайнового характеру не може автоматично поширюватися на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Так само ставка, визначена п.5 ч.2 ст.4 Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, не встановлює плати за подання позову про скасування постанови органу державної влади.

У статті 151-2 Конституції України визначено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, з урахуванням вищенаведених висновків Конституційного Суду України, суд вважає, що правова позиція стосовно сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, має враховуватися судом з розумним сумнівом, який висловлений у пункті 9 вищенаведеного рішення Конституційного Суду України.

Судом встановлено, що при зверненні до суд з вищевказаним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн., що підтверджується квитанцією №E7ZY-5R67-YL9E.

У ст.151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України 10-р(ІІ)/2026 від 09.09.2026, Велика Палата Верховного Суду, визначивши обов`язок сплати і розмір ставки судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки на момент розгляду колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи заявника, Конституційний Суд України вже вказав, що «саме в законі має бути встановлений порядок визначення ставки судового збору». Суд звернув увагу, що передбачені ч.2 ст.4 Закону ставки стосуються інших об`єктів справляння збору. Зокрема, ставка для адміністративного позову немайнового характеру не може автоматично поширюватися на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Так само ставка, визначена п.5 ч.2 ст.4 Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, не встановлює плати за подання позову про скасування постанови органу державної влади.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Положеннями ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що заявником сплачено судовий збір, який не підлягав сплаті, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та повернути йому сплачений судовий збір.

Керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст. 241, 243, 321 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задоволити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) зі спеціального фонду Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. за подання позовної заяви до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, який сплачено згідно з квитанцією від 31 липня 2026 року №Е7ZY-5R67-YL9E.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів З.С.