Рішення № 140879645, 23.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9142/26 2/335/4637/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову вказавши наступне.

На підставі Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 13.07.2020 відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом та зобов`язалася повернути Банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки, виконати всі інші зобов`язання, згідно умов договору. Однак, відповідачем, яка періодично користувалася кредитними коштами, частково повертала кредит та не оспорювала умов кредитування, зобов`язання за вказаним договором належним чином виконані не були.

У зв`язку з неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, за нею виникла заборгованість, яка станом на 27.07.2026 року становить 38 364,51 грн. і складається з наступного: 30 840,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7 523,88 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 38 364,51 грн. та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді від 24.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, згідно з яким позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, відповідно до ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, згідно з якою з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 23.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок платіжної картки, шляхом підписання та подання АТ КБ «ПриватБанк» Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13.07.2020 року.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписанням нею вказаної Заяви приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет на банківському сайті, в редакції, чинній на дату підписання Заяви, та ознайомлена з ними, які разом становлять Договір банківського рахунку.

При укладанні договору сторони керувались ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Позивачем доведено належними доказами, що 13.07.2020 року між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді, що відповідає вимогам Закону, на наступних умовах: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000,00 грн. (п.1.2. Договору); 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4) Процентна ставка, відсотків річних: 43.2% (п.1.3 Договору); 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); 6) Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи встановлено, що умови кредитного договору Банком були виконані у повному обсязі, шляхом надання кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 , який було збільшено до 50 000,00 грн, що підтверджується випискою за договором по її рахунку.

В процесі користування рахунком 30.06.2021 року Відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком, а саме в частині нарахування відсотків за договором, згідно п. 1.3. у розмірі 42%.

Відповідач не надала Банку заперечень щодо розміру відсоткової ставки та умов Договору, при цьому користувалася кредитними коштами, частково погашала заборгованість, що підтверджується випискою за договором і свідчить про обізнаність відповідача з умовами кредитування.

Відповідно до розрахунку позивача, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за наданим кредитом, станом на 27.07.2026 року становить 38 364,51 грн. і складається з наступного: 30 840,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7 523,88 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростований, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором відповідачем, яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості у розмірі 38 364,51 гривень.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, підтверджені платіжною інструкцією № BOJ61B4KNYвід 31.07.2026 року.

Керуючись ст. ст. 76-83, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 13.07.2020 року у розмірі 38 364 гривень 51 копійка та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, а всього стягнути 41 026 (сорок одну тисячу двадцять шість) гривень 91 копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна