Ухвала суду № 140879615, 20.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7222/21 4-с/335/58/2026УХВАЛА

20 жовтня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гусєва Олександра Олександровича у виконавчому провадженні № 76759436, яка полягає у неналежному розгляді клопотання та скарги стягувача, невжитті заходів контролю у вказаному виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

24.08.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Відділ ДВС) Гусєва О. О. у виконавчому провадженні № 76759436, які допущені при розгляді клопотання стягувача від 05.08.2026 та скарги від 11.08.2026 і викладені у відповідях від 20.08.2026 № 142869 та № 142870 у частині застосування для оцінки повторного невиконання рішення критерію «умисного/злісного невиконання», не передбаченого частиною 4 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», фактичного надання самому факту судового оскарження постанови про штраф від 20.02.2026 зупиняючого ефекту та використання цього як перешкоди для вирішення питання про повторність невиконання, за відсутності судового рішення про зупинення дії цієї постанови та за відсутності такої умови у ч. 4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», визнання технічних проблем залученого психолога достатньою поважною причиною невиконання рішення боржницею без належного встановлення та перевірки відповідних обставин, а також на його бездіяльність, яка полягає у невжитті за результатами розгляду клопотання від 05.08.2026 та скарги від 11.08.2026 належних заходів контролю щодо не вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування передбачених законом правових наслідків за результатами перевірки виконання рішення 04.08.2026.

В обґрунтування скарги зазначав, що на виконанні у вказаному Відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 76759436 з примусового виконання виконавчого листа № 335/7222/21, виданого 18.11.2024 Орджонікідзевським (нова назва Вознесенівським) районним судом міста Запоріжжя про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 , 2018 року народження. Згідно з рішенням суду, зустрічі батька з дитиною мають відбуватися кожного вівторка з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. у присутності матері дитини ОСОБА_3 та психолога. Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 у справі № 335/7222/21 змінено спосіб і порядок виконання рішення суду та боржника зобов`язано забезпечувати дистанційне спілкування стягувача з малолітньою дитиною (відеозв`язок) у визначені судом дні та години. Таким чином, з липня 2025 року зустрічі проводяться у форматі відеодзвінків, але зі збереженням умов щодо присутності матері дитини та участі психолога для забезпечення інтересів дитини.

04.08.2026 у виконавчому провадженні проведено перевірку виконання рішення суду під час чергового он-лайн побачення. Психолог у виконавчій дії участі не брав, про що зазначено у відповіді начальника ДВС від 20.08.2026 № 142869 та акті державного виконавця від 04.08.2026.

05.08.2026 скаржником подане клопотання (вх. № 16739), в якому порушене питання про правові наслідки невиконання рішення суду 04.08.2026 з урахуванням постанови про первинний штраф від 20.02.2026 та положень ч. 4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». 11.08.2026 скаржником додатково подано скаргу (вх. № 17294).

20.08.2026 начальником ДВС Гусєвим О. О. надано відповіді №№ 142869, 142870, якими відмовлено у вжитті заходів реагування та підтримано незастосування правових наслідків за результатами виконавчої дії 04.08.2026.

Зазначив, що у вказаних відповідях начальник ДВС Гусєв О. О. застосував правові критерії, які закон не містить, а саме вказав на необхідність доведення «умисного злісного невиконання» та «повторного злісного невиконання» рішення боржником, що суперечить ч. 4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене вплинуло на реалізацію права стягувача на ефективне примусове виконання рішення.

Оскарження постанови про накладення на боржницю первинного штрафу від 20.02.2026 через окружний адміністративний суд не зупиняє дії оскаржуваного рішення, якщо суд не застосував заходи забезпечення позову.

Крім того, позиція суб`єкта оскарження суперечить його ж листу від 10.08.2026 № 137509, в якому зазначено, що обов`язком боржниці є реалізація права стягувача на спілкування з дитиною із залученням психолога та дотриманням усіх умов, передбачених судовим рішенням.

14.08.2026 начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бондаревим І. В. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження. Перевіркою встановлено, що 17.02.2026 боржницею не було забезпечено участі психолога, у зв`язку із чим державним виконавцем встановлено невиконання рішення суду в повному обсязі. 20.02.2026 на боржницю накладено штраф у розмірі 1700 грн. 24.02.2026 державним виконавцем знов встановлено, що боржницею не забезпечено участі психолога під час он-лайн зустрічі. При повторному встановленні вказаного факту державним виконавцем не винесено постанови про накладення штрафу. Таку бездіяльність державного виконавця визнано порушенням ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Також цією постановою встановлено порушення начальником Відділу ДВС Гусєвим О. О. та доручено вжити заходів, передбачених абз. 2, 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Суб`єкт оскарження зазначає, що відсутність психолога була зумовлена технічними проблемами та зв`язком. Однак, для застосування чч. 3, 4 ст. 64-1 вказаного Закону має бути встановлене не абстрактне існування технічної проблеми, а наявність або відсутність поважних причин невиконання боржницею рішення суду. Крім того, судовим рішенням не встановлюється, що участь психолога має забезпечуватися виключно шляхом дистанційного підключення самого психолога. Водночас, альтернативний спосіб участі психолога взагалі не розглядався.

З наведених підстав просив визнати вищезазначені дії та бездіяльність начальника Відділу ДВС Гусєва О. О. протиправними та зобов`язати останнього усунути вказані порушення, повторно розглянувши у межах контрольних повноважень, передбачених ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», клопотання стягувача від 05.08.2026 та скаргу від 11.08.2026 та забезпечивши належне вирішення уповноваженим державним виконавцем питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 64-1, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», за результатами виконавчої дії 04.08.2026, без визначення судом наперед конкретного результату такого розгляду.

Не погоджуючись зі скаргою, 28.09.2026 представником Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано відзив (заперечення) на скаргу, в якому зазначив, що 05.08.2026 стягувач звернувся до Відділу ДВС з клопотанням про застосування до ОСОБА_3 штрафу у зв`язку з не підключенням 04.08.2026 до проведення виконавчих дій психолога, участь якого повинен був забезпечити боржник. 11.08.2026 стягувач звернувся зі зверненням, із назвою скарга, на бездіяльність державного виконавця. 20.08.2026 стягувачу надані повні і мотивовані відповіді.

04.08.2026 за результатами побачення батька з дитиною державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, серед іншого, що психолог не вийшла на зв`язок, можливо через технічні причини, пов`язані із повітряною тривогою, у зв`язку із чим було оголошено перерву на 15-20 хвилин. О 17:30 год. було здійснено повторний дзвінок, однак психолог не підключився. Боржниця повідомила, що у психолога технічні проблеми та вона буде намагатися приєднатися. Спілкування батька та дитини відбулось без присутності психолога.

Після складення акту державний виконавець у телефонному режимі ініціював розмову із боржницею ОСОБА_3 . За результатами розмови на телефонний номер державного виконавця в месенджер Viber надійшло повідомлення, яким підтверджується намагання боржниці забезпечити участь психолога при побаченні стягувача з дитиною, але через відсутність сталого інтернет-зв`язку зробити це було неможливо. Також, 04.08.2026 ОСОБА_3 направила до Відділу ДВС письмові пояснення щодо відсутності психолога.

20.08.2026 стягувача листом вих. № 142869 повідомлено про відсутність підстав для застосування до боржниці штрафу.

Щодо скарги стягувача від 11.08.2026, то скарга містила посилання на загальні норми ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, оскільки скарга не відповідала вимогам, визначеним ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скаргу було розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян». Сама по собі незгода з ходом виконавчого провадження без зазначення конкретних порушень не є підставою для задоволення скарги. Відповідь на вказане звернення надана листом від 20.08.2026 за вих. № 142870. Право стягувача на належне виконання рішення не порушене, адже зустріч за рішенням суду відбулась. Боржниця забезпечила явку дитини та не чинила перешкод для спілкування. Те, що залучений боржницею психолог не зміг підключитись онлайн через технічні проблеми, є форс-мажорною обставиною, яка не залежить від волі боржника.

Оскільки державний виконавець діяв законно, розгляд скарги стягувача у формі відповіді на звернення, а не постанови, не порушив права стягувача, адже підстав для застосування до боржника санкцій об`єктивно не існувало.

Просив у задоволенні скарги відмовити.

14.09.2026 від стягувача надійшли додаткові пояснення, в яких просив врахувати попередні факти участі психолога під час онлайн побачень, під час яких було відсутнє відеозображення. Водночас, повна неможливість психолога приєднатися 04.08.2026 до онлайн зустрічі потребувала належного підтвердження та перевірки.

23.09.2026 від стягувача надійшли додаткові пояснення, в яких посилався на постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 21.09.2026, в якій відтворено події 04.08.2026 та наведено підхід, за якого незабезпечення боржницею участі психолога розглядається як незабезпечення побачення у порядку, визначеному судовим рішенням. Окремо у вказаній постанові зазначено про подання клопотання від 05.08.2026 та скарги від 11.08.2026 на відсутність відповідного процесуального рішення. Начальник Управління ДВС Бондарев І. В. знову зобов`язав начальника Відділу ДВС вжити заходів, передбачених абз. 2, 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

25.09.2026 від стягувача надійшли додаткові пояснення, в яких посилався на постанову Запорізького апеляційного суду від 17.09.2026 за наслідками розгляду його іншої скарги, в якій зазначено про мету здійснення судового контролю та оцінку законності дій державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. Отже, предмет скарги відповідає меті судового контролю.

05.10.2026 від стягувача надійшла відповідь на відзив, в якій посилався на необґрунтованість доводів відзиву на скаргу та відсутність документального підтвердження пояснень ОСОБА_3 від 04.08.2026, оскільки вони надані лише 18.09.2026. Крім того, надані докази не підтверджують повну відсутність зв`язку. Технічна неможливість дистанційного підключення психолога не є тотожною забезпечити участь психолога взагалі. Вважав помилковими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах, доводи відзиву про неконкретність поданої скарги від 11.08.2026. Крім того, подальша перевірка вищим органом ДВС доводить, що питання, порушені стягувачем, не були вирішені у відповідях від 20.08.2026.

12.10.2026 від стягувача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи постанови державного виконавця від 08.10.2026 про накладення штрафу на боржницю за наслідками незабезпечення виконання рішення в порядку та спосіб, визначений виконавчим документом, за наслідками проведення виконавчих дій 31.05.2025, 20.06.2025, та постанову начальника Приморського Відділу ДВС Гусєва О. О. про перевірку законності виконавчого провадження від 08.10.2026, постанову директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.10.2026 про результати перевірки законності виконавчого провадження.

13.10.2026 від стягувача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи повідомлення від 09.10.2026 про вчинення кримінального правопорушення на адресу ГУНП в Одеській області, складене начальником Відділу ДВС Гусєвим О. О.

У судове засідання стягувач, боржниця, представник боржниці, державний виконавець не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили, із заявами про відкладення розгляду скарги або про розгляд скарги за їх відсутності до суду не звертались. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності стягувача, боржниці, представника боржниці та державного виконавця, з урахуванням наданих пояснень та доказів.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 :

- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;

- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини.

Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_2 разом із матір`ю ОСОБА_3 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_3 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Шалько О. А. задоволено.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 517 « Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, в тому числі Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

18.11.2024 судом першої інстанції видано виконавчий лист № 335/7222/21, який виконується Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 76759436.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_3 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_5 спілкування з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за телефоном та засобами відеозв`язку (в онлайн режимі). У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відмовлено.

Предметом оскарження у скарзі ОСОБА_1 визначив дії та бездіяльність начальника Відділу ДВС Гусєва О. О. щодо неналежного розгляду клопотання від 05.08.2026 та скарги від 11.08.2026, поданих стягувачем ОСОБА_1 у цьому виконавчому провадженні щодо незабезпечення боржницею ОСОБА_3 під час онлайн зустрічі із дитиною 04.08.2026 присутності психолога, як то встановлено виконавчим документом.

Так, згідно із актом старшого державного виконавця Приморського відділу ДВС у м. Одесі Марієнка А. О. від 04.08.2026, у вказаний день о 17:00 год. було проведено онлайн-зустріч батька ОСОБА_1 із дитиною ОСОБА_2 в присутності матері ОСОБА_3 та представника органу опіки та піклування А. Гаврилюка. Психолог на дзвінки не відповідав, можливо через технічні причини, пов`язані із повітряною тривогою. О 17:30 год. здійснено повторний дзвінок, під час якого також не приєднався психолог. Боржниця повідомила, що у психолога наявні технічні проблеми зі зв`язком. Спілкування стягувача із дитиною відбулось у відсутність психолога.

05.08.2026 стягувач ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Марієнка А. О. із клопотанням від 04.08.2026 про фіксацію у акті від 04.08.2026 незабезпечення боржницею участі психолога, відсутність поважних причин її не участі та встановлений факт невиконання боржницею рішення суду, у зв`язку із чим просив накласти на боржницю штраф, надіслати повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, звернутися до суду із поданням про тимчасове обмеження боржниці у праві виїзду за межі України, винести постанову про тимчасове обмеження боржниці у праві керування транспортними засобами та вжити інші заходи.

11.08.2026 стягувач ОСОБА_1 звернувся до начальника Відділу ДВС Гусєва О. О. зі скаргою на бездіяльність державного виконавця від 10.08.2026, в якій просив визнати неналежною бездіяльність державного виконавця Марієнка А. О., яка полягає у неприйнятті процесуального рішення за результатами перевірки виконання рішення суду 04.08.2026, здійснити контроль за виконавчим провадженням та забезпечити невідкладне вирішення питання про застосування до ОСОБА_3 наслідків повторного невиконання рішення суду або забезпечити прийняття іншого процесуального рішення із зазначенням доказів, на підставі яких причини відсутності психолога визнано поважними.

20.08.2026 в.о. начальника Відділу ДВС надані відповіді стягувачу на його клопотання та скаргу, за змістом яких не встановлено підстав для застосування до боржниці відповідальності у зв`язку із раптовими технічними чи організаційними труднощами психолога.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 64-1 цього Закону визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Згідно з ч.ч. 14 цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу на боржника державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови можливо у разі встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що складається відповідний акт державного виконавця. Постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування здійснюється державним виконавцем у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що державний виконавець складає акт.

Разом із тим, зазначені вище матеріали справи не містять доказів невиконання боржницею без поважних причин рішення суду, оскільки 04.08.2026 відбулась онлайн зустріч стягувача з донькою ОСОБА_2 в присутності боржниці та спеціаліста органу опіки та піклування, дитина була присутня під час зустрічі та нетривалий час спілкувалась зі стягувачем.

У акті від 04.08.2026, а також інших документах виконавчого провадження, які долучені стягувачем до матеріалів справи (постановах про перевірку законності виконавчого провадження тощо), зазначено, що психолог ОСОБА_6 була відсутня через технічні причини, а саме відсутність відеозв`язку внаслідок повітряної тривоги.

Також, з долучених до відзиву представника Відділу ДВС на скаргу документів випливає, що 18.09.2026 ОСОБА_3 надала письмові пояснення державному виконавцеві за фактом відсутності 04.08.2026 психолога під час онлайн зустрічі, в яких вказано про об`єктивну неможливість підключення психолога через обстріл у м. Запоріжжі, в якому знаходилась психолог ОСОБА_6 , у зв`язку із чим був відсутній належний телефонний та інтернет-зв`язок, на підтвердження чого надала інформацію з телеграм-каналу «Запоріжжя-ІНФО» та лист психолога ОСОБА_6 , згідно з яким 04.08.2026 у м. Запоріжжі з 16:00 год. до 19:24 год. була повітряна тривога і психолог перебувала в укритті, де був відсутній зв`язок.

Сукупність вказаних обставин свідчить про наявність об`єктивних перешкод у приєднанні психолога ОСОБА_6 до відеозустрічі 04.08.2026.

Водночас, посилання стягувача на те, що державним виконавцем та начальником Відділу ДВС не розглянуто питання щодо можливості залучення боржницею психолога в альтернативний спосіб, суд вважає таким, що не свідчить про неправильну оцінку дій боржниці в контексті забезпечення проведення побачення стягувача із дитиною саме 04.08.2026, оскільки фактично обставини неможливості участі психолога під час побачення 04.08.2026 були встановлені в момент його проведення, що об`єктивно унеможливлювало залучення іншого психолога, в альтернативний спосіб.

Інші доводи скарги, зокрема, про помилковість висновків начальника Відділу ДВС у відповідях на скаргу та клопотання стягувача щодо оскарження постанови про накладення штрафу тощо, вищезазначених висновків не спростовують і не свідчать про неправильність кваліфікації дій боржниці в контексті відсутності з її боку факту невиконання рішення без поважних причин 04.08.2026.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що державним виконавцем наразі винесені постанови про накладення штрафу на боржницю та начальником Відділу ДВС направлене подання до органів поліції про притягнення боржниці до кримінальної відповідальності, копії яких долучив стягувач до цієї справи.

Зазначені обставини у їх сукупності свідчать про належне та ефективне здійснення виконавчого провадження та вжиття Відділом ДВС усіх визначених чинним законодавством заходів примусового виконання до боржниці у разі встановлення для того відповідних підстав.

За таких обставин, суд доходить висновку, що начальником Відділу ДВС не допущено протиправних дій та бездіяльності в процесі примусового виконання рішення суду, про які вказує стягувач у своїй скарзі, та які б порушили його права.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки судом не встановлено законних підстав для задоволення скарги, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність начальника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гусєва Олександра Олександровича у виконавчому провадженні № 76759436, яка полягає у неналежному розгляді клопотання та скарги стягувача, невжитті заходів контролю у вказаному виконавчому провадженні, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені 20 жовтня 2026 року.

Повний текст ухвали виготовлений 23 жовтня 2026 року.

Суддя А. В. Шалагінова