Ухвала суду № 140877549, 22.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5635/25

Провадження № 2/202/624/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Індустріального районного суд міста Дніпра від 26 червня 2026 року підготовче провадження у справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито.

В той же час, разом з позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позивачем було подано клопотання про витребування доказів.

Так, позивач просить суд витребувати від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради інформацію про склад сім`ї та реєстрацію осіб за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_2 станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 , а також витребувати від Шостої дніпровської державної нотаріальної копії спадкової справи, заведеної після смерті померлої ОСОБА_2 .

В обґрунтування необхідності задоволення клопотання зазначає, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 16.05.2018 року у справі №336/3968/16-ц висловив правову позицію: місце реєстрації особи за однією адресою із спадкодавцем дає підстави для висновку про належність спадщини спадкоємцеві з часу її відкриття. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори

Для з`ясування та підтвердження доказами обставин, на які посилається позивач, позивач просить суд задовольнити клопотання.

Відповідно до частини 1,2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Так, на виконання вимог чинного ЦПК України позивачем вказано,що отримання позивачем вищезгаданої інформації ускладнюється тим, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" - персональні дані є інформацією з обмеженим доступом; відповідно до ст. 14 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надання відомостей про місце проживання особи та її персональні дані здійснюється виключно у випадках, передбачених Податковим кодексом України та законами України, або за згодою самої особи. Також відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, а також п. 2 ст. 21 цього ж Закону встановлено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Виходячи з вищенаведених норм, Позивач не має права на отримання даних самостійно.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Отримання Позивачем вищезгаданої інформації ускладнюється тим, що така інформація, відповідно до ст. 8 Закону України «Про нотаріат», є нотаріальною таємницею. Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» - Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

У зв`язку з тим, що банк, як фінансова установа, відсутній у переліку юридичних осіб, які мають право отримувати інформацію, яка становить нотаріальну таємницю, та не уповноважений отримувати документи з органів ЦНАП щодо спадкодавця.

Позивач наголошує, що інформація, яка міститься у спадковій справі та в органах ЦНАП надасть можливість залучити до розгляду справи всіх спадкоємців, а також точно визначити перелік спадкового майна.

Окрім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивач вказує, що 21.02.2008 між ОСОБА_1 та ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК, яке в подальшому перейменоване у ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК, правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК укладено кредитний договір №DNDZGI0000003607 за умовами якого Позичальнику надано кредит в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами договору.

21.02.2008 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором між позивачем - іпотекодержатель та ОСОБА_2 іпотекодавець укладено договір іпотеки, предметом якого є надання іпотекодавцями в іпотеку належне на праві власності майно, а саме: будинок житловий розташований за адресою АДРЕСА_1 (сімдесят шість).

ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Також в системі «Електронний суд» 19.06.2025 року було подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати у Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України відомості щодо встановлення родинних відносин за результатами пошуку в Державному реєстрі актів цивільного стану між померлим позичальником ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , дата народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування необхідності задоволення клопотання зазначає, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Отримання позивачем вищезгаданої інформації ускладнюється тим, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних" - персональні дані є інформацією з обмеженим доступом; відповідно до ст. 14 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав.

Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Виходячи з вищенаведених норм, позивач не має права на отримання даних самостійно.

Відповідні докази/інформація матиме доказове значення у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Згідно п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Неподання позивачем доказів або неможливість їх отримання, а також неподання клопотання про їх витребування дає можливість витребування судом доказів в порядку ст. ст. 44,43, ч. 7 ст. 81, ч. ч. 5,6 ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Враховуючи предмет доказування в справі та позицію позивача, суд, з метою перевірки доводів останнього з приводу заявлених позовних вимог, вважає за необхідне клопотання позивача про витребування доказів задовольнити та витребувати інформацію, що матиме доказове значення для прийняття рішення у справі.

Дослідивши клопотання позивача та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Встановлено, що після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, у справі дійсно необхідно вчинити ряд процесуальних дій, які можливо реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання, оскільки судом не були розглянуті клопотання про витребування доказів, що були подані позивачем до закриття підготовчого провадження у справі.

В той же час, отримання відповідних доказів/інформації, стосовно яких було подано клопотання про витребування доказів, матиме доказове значення у справі.

Зважаючи на предмет розгляду справи, позицію позивача, клопотання про витребування доказів, що матимуть доказове значення у справі, суд вважає за необхідне повернутись до стадії підготовчого провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 12, 43, 84, 189, 200, 263, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Підготовче судове засідання відкласти на 12 годину 00 хвилин 19 січня 2027 року.

Клопотання про витребування доказів задовольнити.

-Витребувати від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40392181) інформацію про склад сім`ї та реєстрацію осіб за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_2 станом на дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

-Витребувати від Шостої дніпровської державної нотаріальної контори (пр. Слобожанський, 15, м. Дніпро, 49081, e-mail: 6adnipropetrovskadnk@uki.net, , код ЄДРПОУ 02891026) копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-Витребувати від Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса), адреса: 49107, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Гагаріна, будинок, 112: відомості щодо встановлення родинних відносин за результатами пошуку в Державному реєстрі актів цивільного стану між померлим позичальником ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ІПН: НОМЕР_1 ; що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,).

-Витребувати від Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса), адреса: 49107, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Гагаріна, будинок, 112: відомості щодо встановлення родинних відносин за результатами пошуку в Державному реєстрі актів цивільного стану між померлим позичальником ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ІПН: НОМЕР_1 ; що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Попередити виконавця даної ухвали суду про наслідки невиконання ухвали суду, передбачені ст.ст. 143,144,148 ЦПК України.

Згідно із ч. 7, ч.8, ч.9 ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Витребувану судом інформацію необхідно надати до суду в строк до 12 січня 2027 року (з метою пришвидження обміну інформацією запитувані данні можна надсилати на електронну адресу inbox@ind.dp.court.gov.ua).

Особи, які не мають можливості подати докази, які витребовує суд, або не мають можливості подати такі докази у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин невиконання ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. В. Маринін