Єдиний державний реєстр судових рішень справа №176/4291/26
провадження №1-кс/176/367/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12026041220000514 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2026 року за ч. 2 ст. 393 КК України,
В СТ А Н О В И В:
Слідчий за погодженням прокурором 22.10.2026 подав до судудане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 05.10.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації, і проходячи її на момент вчинення кримінального правопорушення у військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115, ч.4 ст.185 КК України, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.12.2026 року.
Згідно ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам?ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (Ш) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Визначене місце відбування покарання: відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25.11.2025 підозрюваний солдат ОСОБА_4 прибув для перебування під вартою призначеної йому судом, до відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де, у цей же день, був письмово ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінально процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови перебування під вартою, правилами внутрішнього розпорядку відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 для осіб, які перебувають під вартою, та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 393 КК України.
Водночас, згідно зі ст. 107 Кримінального-виконавчого кодексу України та п. 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5, засудженим, окрім іншого, забороняється самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони та самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи.
Незважаючи, на вказані вимоги солдат ОСОБА_4 , будучи особою, яка заарештована, за ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 05.10.2026 у відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно усвідомлюючи встановлений порядок ув`язнення та заборону самовільного залишення місце попереднього ув`язнення, 09 жовтня 2026 року приблизно о 22 год. 15 хв., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із заарештованими військовослужбовцями ЗСУ, солдатами, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ., ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , які перебували у відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою уникнення подальшого ув`язнення, вчинив втечу з місця попереднього ув`язнення за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 09 жовтня 2026 року приблизно о 22 год. 15 хв. перебуваючи у відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , спільно з іншими військовослужбовцями ЗСУ, взятими під варту ухвалами судів, солдатами ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , попередньо узгодивши свої дії, зайшовши до туалету, впевнившись, що біля них нікого немає, за їх діями ніхто не спостерігає та не здійснює контроль, відкривши вікно та силою рук зламали решітку на вікні, схопившись за підвіконня та підтягнувшись за допомогою дій рук, ніг та тулуба перелізли через вікно туалету, тим самим минули приміщення ІПКТ № 1.
В подальшому, солдат ОСОБА_4 , та інші військовослужбовці ЗСУ, які взяті під варту, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , пішли до наступної огорожі території гауптвахти, яка складається з чотирьох парканів, де перший, другий та третій висотою 3 м, виготовлені з металевої решітки, де зверху мається колючий дріт, четвертий паркан, який виготовлений з бетону та має натяжний колючий дріт, які в подальшому перелізли розділившись між собою. Солдат ОСОБА_4 направився в напрямі Кіровоградської області, тим самим самовільно, без належного дозволу та за відсутності законних підстав, незаконно залишили місце тримання під вартою територію державної установи відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та 21 жовтня 2026 року ОСОБА_4 , шляхом проведених оперативних заходів, був затриманий працівниками поліції на території Кіровоградської області.
Таким чином солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками втечі з місця позбавлення волі, вчиненої особою, яка заарештована, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 393 Кримінального кодексу України.
21 жовтня 2026 року о 19:15 год. ОСОБА_4 фактично затриманий у порядку ч. 4 ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 21.10.2026 у період часу з 19:15 год по 20:55 год.
21.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженнідоказами:
- протокол огляду місця події від 10.10.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 10.10.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 10.10.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 10.10.2026;
- протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, м. Херсон, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:
- 03.08.2016 Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області, за ч.3 ст. 408 КК України до 5 років п/в, 16.12.2019 звільнений з Ладижинської виправної колонії Вінницької області. Підозрюється у втечі з місця позбавлення волі, вчиненої особою, яка заарештована, вчинена за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України;
- 17.07.2024 до Мар`їнського районного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження №12024052690000058 від 20.01.2024 за ч.1 ст. 115, ч.4 ст. 185 КК України, по якому в подальшому відповідно до рішення ВРП від 19.12.2024 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» змінено з 06 січня 2025 територіальну підсудність судових справ Дружківського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Також, встановлено, що ОСОБА_4 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, групу інвалідності йому не встановлено, за місцем мешкання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх та малолітніх дітей не має, опікуном не призначений, не перебуває на обліку в центрі зайнятості, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
Про наявність ризику, передбаченого п 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у кримінальному правопорушенні, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, встановлено ризики, які знайшли своє підтвердження в ході досудового розслідування та на даний час не зникли, а саме:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та його підрозділ, у зв`язку із виконанням бойових завдань, постійно здійснює передислокацію на території України, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може повернутись до місця несення служби і в такому разі виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та підозрюваний буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби.
В той же час, враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду на території, які не підконтрольні Українській владі.
При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а дієвим запобіжним заходом, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування обвинуваченого у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Крім того, сторона обвинувачення бере до уваги, що підозрюваний є особою раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, використав анкетні відомості іншої особи для приховування своїх реальних анкетних відомостей, у тому числі використавши вказані відомості для введення в оману посадових осіб РТЦК та СП та військової частини НОМЕР_1 .
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України враховуючи особу ОСОБА_4 , який вчиняючи тяжкий злочин в умовах воєнного стану, з метою уникнення покарання за вчинений ним кримінальне правопорушення, втечі з місця позбавлення волі, вчиненої особою, яка заарештована, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що само по собі утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 393 КК України, у чому він, власне, також підозрюється. В даному випадку, враховуючи кримінальне правопорушення, які інкриміновано ОСОБА_4 , він може продовжити вчинювати кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 393 КК України, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, бажання обвинуваченого уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі обвинуваченого.
Слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без внесення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого за обставин, викладених в ньому.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задовлення зазначеного клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання слідчого, погодженого прокурором, а також матеріали подані до клопотання, приходить до наступних висновків.
Метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, як встановила ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими письмовими доказами:
- протокол огляду місця події від 10.10.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 10.10.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 10.10.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 10.10.2026;
- протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України.
Слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово судимий.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до вимог ст. 12 КК України належить до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
Одже, ОСОБА_4 , будучи особою, яка перебувала під вартою в рамках кримінального провадження №12024052690000058 від 20.01.2024 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115, ч.4 ст.185 КК України, вчинив втечу з місць позбавлення волі, тобто вчинив новий умисний злочин.
А тому така поведінка підозрюваного ОСОБА_4 не заслуговує на довіру слідчого судді та свідчить про існування ризиків наведених прокурором, зокрема вчинити інші злочини.
Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати про існування наведених ризиків переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце перебування та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.
При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених вище ризиків.
Крім того, слідчий суддя приходить до висновку, що у відповідності до ч. 4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 грудня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 рахувати з 21 жовтня 2026 року з 19:15 год.
Строк дії ухвали - до 17.12.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя
Судове рішення № 140877319, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 176/4291/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: