Рішення № 140877246, 22.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5823/26

2-о/212/153/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.,

секретар судового засідання Розинько К.А.

у цивільній справі № 212/5823/26 за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Бахмутська міська територіальна громада в особі Бахмутської міської ради, Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації», Донецький обласний Державний нотаріальний архів, про встановлення факту права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

23.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просив установити факт володіння ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими будівлями за адресою; АДРЕСА_1 , на праві власності з 10.03.2004 року на підставі Договору купівлі продажу, посвідченого 10.03.2004 року Другою бахмутською (колишньою Другою артемівською) державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 843, про що 16.03.2024 зроблено запис Бахмутським (Артемівським) БТІ в реєстраційній книзі № 1 за № 20.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявнику ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано 16.03.2004 року. З моменту купівлі заявник відкрито та безперервно володів та користувався зазначеним будинком, сплачував комунальні послуги, утримував його в належному стані. Внаслідок збройної агресії рф та активних бойових дій, оригінал Договору купівлі продажу будинку був знищений, а заявник був вимушений покинути будинок та виїхати в інше місце проживання. Отримати дублікат знищеного правовстановлюючого документа в позасудовому порядку не представилось можливим. Встановлення факту права власності на житловий будинок має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для проведення державної реєстрації його права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

27.05.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, в своїй заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, заяву про встановлення факту, що має юридичне значення підтримав та просив задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Бахмутської міської територіальної громади в особі Бахмутської міської ради, не з`явився, в своїй заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, та зазначив, що не заперечує проти задоволення заяви.

В судове засідання представник заінтересованої особи Комунального підприємства «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» не з`явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

В судове засідання представник заінтересованої особи Донецького обласного Державного нотаріального архіву не з`явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність заявника та представників заінтересованих осіб.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому в передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до п. 3 ч, 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється, за правилами, передбаченими цим Кодексом, в порядку, в тому числі, окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно відомостей, наведених в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.02.1996 року Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області, з 22.09.2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9); згідно довідки від 17.07.2024 № 3250-5003368761/30611 ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно довідки № 08/02-24, виданої 13.03.2026 року Іванівським старостинським округом Бахмутської міської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно зареєстрований з 2004 року за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 був вимушений виїхати у жовтні 2023 року разом із своєю сім`єю з населеного пункту с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у зв`язку з бойовими діями на території села Кліщіївка (а.с.6).

Відповідно до довідки № 03/40 від 18.03.2026, виданої Комунальним підприємством «Бахмутське бюро технічної інвентаризації», за обліковими даними КП «Бахмутське БТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 10.03.2004 року, посвідченого Другою Артемівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 843, про що зроблено запис № 20 в реєстровій книзі № 1. Дата реєстрації права власності 16.03.2004 року (а.с.5).

Згідно відповіді Донецького обласного державного нотаріального архіву № 197/01-14 від 03.04.2026 року, документи Другої бахмутської (колишньої Другої артемівської) державної нотаріальної контори за період з 1994 року на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів не передавались. Де зберігаються документи на теперішній час та в якому вони стані Донецький обласний державний нотаріальний архів не володіє такою інформацією, тому видати дублікат договору купівлі продажу житлового будинку, посвідченого 10.03.2004 року, не виявляється можливим (а.с.4).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі прав здійснюється лише на підставі заяви та поданих заявниками документів, що підтверджують набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно.

Отже, громадяни право власності яких виникло до 01 січня 2013 року, мають здійснити Державна реєстрація права власності на нерухомість, в тому числі для отримання компенсації за пошкоджене житло.

Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що наданими Заявником письмовими доказами підтверджено факт володіння ним зазначеним житловим будинком з 10.03.2004 року на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 10.03.2004 року Другою артемівською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 843, про що 16.03.2004 зроблено запис Артемівським БТІ в реєстраційній книзі № 1 за № 20.

За таких підстав, суд визнає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 263-265, 273, 293-294, 315 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: Бахмутська міська територіальна громада в особі Бахмутської міської ради, Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації», Донецький обласний Державний нотаріальний архів, про встановлення факту права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Встановити факт володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , житловим будинком з господарськими будівлями за адресою; АДРЕСА_1 , на праві власності з 10.03.2004 року на підставі Договору купівлі продажу, посвідченого 10.03.2004 року Другою Артемівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 843, про що 16.03.2004 року Артемівським БТІ зроблено запис № 20 в реєстровій книзі № 1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 22.10.2026 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна