Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 226/690/24
Провадження № 1-кп/932/557/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв`язку із наявністю раніше встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість злочину за яким обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, дані про його особу, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, розмір застави просить залишити без змін.
Обвинувачений просив суд змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання його батька ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що ризики не доведені, свідків не можуть знайти. У разі задоволення клопотання, просить зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник підтримав свого підзахисного, зазначив, що ризики не доведені, обвинувачений ніколи не переховувався від суду. Судовий розгляд триває вже довгий час, а провина ОСОБА_6 так і не була доведена.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, посилаючись на наведені ним ризики у клопотанні.
Вислухавши думки сторін та надавши оцінку обставин, з якими закон пов`язує застосування та продовження запобіжних заходів, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду.
Разом з цим, враховуючи притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності (вирок Димитровського міського суду Донецької області від 29.11.2023), яким ОСОБА_5 було засуджено за ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, суд дійшов висновку про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо доводів обвинуваченого суд зазначає, що об`єктивних, належних та допустимих доказів проживання батька обвинуваченого за адресою вказаною вище, суду надано не було. У зв`язку із чим, суд не може виважено оцінювати клопотання щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Обставин, які б свідчили про те, що обраний захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено.
Розмір застави, визначений ухвалою суду та покладені на обвинуваченого обов`язки в разі її внесення, суд вважає за необхідне зменшити, враховуючи строки розгляду справи.
Доводи сторони захисту про недоведеність ризиків та можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає непереконливими. Будь-яких даних, які б свідчили про зникнення ризиків протиправної поведінки обвинуваченого, стороною захисту суду не наведено. Отже, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає і вважає, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 грудня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень) 00 коп.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшення розміру застави до мінімально можливому розміру відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140876403, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 22.02.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 226/690/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: