Рішення № 140876390, 24.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9105/26

Номер провадження 2/932/3507/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, за участі третьої особи Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 16 липня 2026 року через систему «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду міста Дніпра суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.

В позові представник позивача посилається на те, що позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Мирноград (колишня назва Димитров) Покровського району Донецької області. Його батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01 серпня 1994 року, виданого виробничим об`єднанням «Красноармійськвугілля», на праві спільної сумісної власності володіла 1/2 частиною трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 був її чоловік ОСОБА_4 , який на час відкриття спадщини був зареєстрований та постійно проживав разом із спадкодавицею за однією адресою, у зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01 серпня 1994 року, виданого виробничим об`єднанням «Красноармійськвугілля», на праві спільної сумісної власності володів 1/2 частиною трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м. Оскільки ОСОБА_4 після смерті дружини фактично прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, до складу спадщини після його смерті увійшли як належна йому 1/2 частка квартири, так і право на прийняту ним, але не оформлену спадщину після смерті дружини, відповідно до статей 1218, 1268, 1296 ЦК України. Після смерті батька позивач, як спадкоємець першої черги за законом, у встановлений законом строк звернувся до Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини. 22.04.2026 року державний нотаріус Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Трофімова С.О., вивчивши заяву ОСОБА_1 та матеріали спадкової справи № 50/2023 відкритої після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для відмови стало те, що державний нотаріус не мав можливості встановити склад спадкового майна, зокрема визначити, чи належало спадкодавцям право власності на квартиру або на 27/1000 часток житлового будинку, а також врахував, що спадкове майно розташоване на тимчасово окупованій (непідконтрольній Україні) території. Таким чином, постановою державного нотаріуса підтверджено неможливість оформлення спадкових прав позивача у позасудовому порядку, у зв`язку з чим єдиним належним способом захисту його порушеного права є звернення до суду із цим позовом про визнання права власності в порядку спадкування. Просить визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , Донецька область, загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м, а також право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м, яка належала ОСОБА_3 та була прийнята після її смерті її чоловіком ОСОБА_4 , який відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Ухвалою від 24 липня 2026 року відкрите спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.

29 липня 2026 року представником відповідача Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Третяком Ю. надано заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечував.

24 серпня 2026 року представником позивача Сачаєвою І.О. надано заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

26 серпня 2026 року представник третьої особи Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Трофімова С.О. надала на запит суду копію спадкової справи №50/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , а також заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 03 січня 1960 року зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Полезненської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, про що складений актовий запис №1, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 18 березня 1926 року №00057169510 (а.с 11).

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Димитров Донецької області, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що складений актовий запис №300 у ВДРАЦС Димитровського міського управління юстиції Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Великомихайлівським ВДРАЦС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07 лютого 2024 року (а.с. 10).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м, що складає 27/1000 ідеальних долей багатоквартирного житлового будинку, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 серпня 1994 року №2/32-987, виданого Виробничім об`єднанням «Красноармійськвугілля» на підставі розпорядження (наказу) від 29 липня 1994 року №2-5223. Право власності зареєстроване у міському Бюро технічної інвентаризації м. Димитров 09 жовтня 1994 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом та довідкою Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 01 квітня 2026 року №01-29/01/2638 (а.с. 13-16, 93).

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Мирноград Покровського району Донецької області, про що складений актовий запис №228 від 02 лютого 2022 року, на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Покровським ВДРАЦС у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 12 березня 2026 року №00057060670 (а.с. 17, 83-85).

На день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 02 лютого 2022 року разом з нею за адресою: АДРЕСА_3 , був зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою з Реєстру територіальної громади Виконавчого комітет Мирноградської міської ради від 25 березня 2026 року №301 (а.с. 89).

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та (заповіти/спадкові договори) від 30 березня 2026 року №84698769, 84698805 вбачається, що в реєстрі відсутня інформація за параметрами запиту « ОСОБА_3 ».

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт Велика Михайлівка Роздільнянського району Одеської області, про що складений актовий запис №263 від 28 вересня 2022 року, на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Великомихайлівським ВДРАЦС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та довідкою Виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 01 березня 2023 року №267/02-16 (а.с. 18, 59, 62).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 28 лютого 2023 року №71629237 вбачається, що в реєстрі відсутня інформація щодо чинних заповітів та спадкових договорів, складених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 65-69).

Після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , за заявою ОСОБА_1 28 лютого 2023 року Великомихайлівською державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу №70325311 (номер у нотаріуса 50/2023), що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 28 лютого 2023 року №71629527 (а.с. 70).

В матеріалах спадкової справи №50/2023 від 28 лютого 2023 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 наявна заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від 03 березня 2023 року, в якій він відмовляється від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь брата ОСОБА_1 (а.с. 58).

Постановою державного нотаріуса Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Трофімової С.О. від 22 квітня 2026 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 по спадковій справі №50/2023, через неможливість встановити склад спадкового майна, а саме що належало спадкодавцям: квартира чи 27/1000 часток житлового будинку; спадкове майно розташоване на непідконтрольній Україні території (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Оскільки спадкове майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_3 , належала померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, є підстави вважати, що кожному з них за життя належало по частині цього майна.

Враховуючи викладене, батько позивача ОСОБА_4 , є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки на день її смерті був зареєстрований та постійно проживав з нею за однією адресою, інші спадкоємці у встановлений законом строк не звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після її смерті, однак за життя не оформив своїх спадкових прав.

Таким чином, на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу його спадщини входило спадкове майно, яке складалося з частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01 серпня 1994 року, а також цієї ж квартири, яку він успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01 серпня 1994 року, але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

За приписами ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свою чергу його рідний брат ОСОБА_6 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька на його користь, інші спадкоємці ОСОБА_4 відсутні.

На даний час позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у позасудовому порядку, оскільки нотаріусом йому відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії.

Суд вважає, що в судовому засіданні заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами, тому з метою усунення стану невизначеності щодо права власності позивача на спадкове майно суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, за участі третьої особи Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м, яка належала ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01 серпня 1994 року, виданого виробничим об`єднанням «Красноармійськвугілля».

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 30,0 кв.м, яка належала ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 01 серпня 1994 року, виданого виробничим об`єднанням «Красноармійськвугілля», та була прийнята після її смерті її чоловіком ОСОБА_4 , який відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 24 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; зареєстрований як ВПО та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Мирноградська міська військова адміністрації Покровського району Донецької області, ЄДРПОУ 44670895, адреса: Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9.

Третя особа: Великомихайлівська державна нотаріальна контора Одеської області, ЄДРПОУ 02899660, адреса: Одеська область, сел. Велика Михайлівка, вул. Проданова Рената, буд. 2Б.

Суддя О.О. Леміщенко