Рішення № 140875556, 23.10.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 754/12663/26

Провадження № 2/750/4224/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Чернігів

снянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Косенка О.Д.

секретар судових засідань Суконнова В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

у червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі Позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 43074,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 16.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено кредитний договір № 77619959. Вказаний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до умов цього договору відповідач отримала кредит у сумі 18000 грн і мала сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію на умовах, визначених договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 43074,00 грн. У подальшому, на підставі договорів факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 та № 17/12/25-01 від 17.12.2025 право вимоги за кредитним договором № 77619959 від 16.11.2021 поступово перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ». Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з Відповідача понесених судових витрат, в які включено витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16.07.2026 справу за вказаним позовом передано до Деснянського районного суду м. Чернігова за підсудністю.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2026, прийнято позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю, просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

19 жовтня 2026 через систему «Електронний Суд» надійшов відзив на позов від представника Відповідача адвоката Шаповалова М.С., за змістом якого у задоволенні позовних вимог представник просив відмовити повністю, також у разі задоволення позову просить зменшити заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу.

Статтею 126 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення таких строків, залишаються без розгляду.

З огляду на те, що відзив на позов подано поза межами встановленого ухвалою суду від 11.08.2026 строку, клопотання про поновлення цього строку суду не подано, відзив має бути залишений без розгляду.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

16 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладено договір позики № 77619959 (далі Договір).

Згідно з п. 1 Договору за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору визначено умови кредитування, а саме: сума кредиту 18000 грн; строк кредитування/дії договору 30 днів (до 16.12.2021); денна процентна ставка 1,99%; знижена процентна ставка 0,6965%; процентна ставка за понадстрокове користування кредитними коштами 2,70%.

Кредитний договір № 77619959 від 16 листопада 2021 року підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «N8dNXVFLfV».

Отже, кредитний договір № 77619959 від 16 листопада 2021 року укладено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з Відповідачем в електронній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. При цьому в укладеному договорі сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми такого договору, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.

На підтвердження отримання Відповідачем кредитних коштів позивачем надано копію довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000152794/ТНПП від 16.04.2026 щодо прийняття до виконання платіжної інструкції про перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 18000 грн.

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», здійснивши переказ на зазначений картковий рахунок Відповідача грошових коштів в сумі 18000 грн, виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 77619959 від 16 листопада 2021 року судом встановлено, що Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів своєчасно й у повному обсязі не виконав, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

02 листопада 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 029-021122, відповідно до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (фактор) права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п. 1.1 Договору факторингу). Згідно з п. 2.1.3. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства; підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 77619959 від 16 листопада 2021 року від первісного кредитора до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» позивачем надано копію витягу з реєстру прав вимог № 12/12/22, в якому зазначено вказаний кредитний договір та анкетні відомості відповідача, та копію платіжної інструкції № 676 від 21.12.2022 щодо перерахування ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів на виконання умов договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022.

У подальшому, 17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу № 17/12/25-01, згідно з умовами якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) відступає (передає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (фактор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та надає за плату клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором (п. 2.1 Договору факторингу); реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.3 Договору факторингу).

На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 77619959 від 16 листопада 2021 року від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» позивачем надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, в якому також зазначено вказаний кредитний договір та анкетні відомості відповідача, та копію платіжної інструкції № 14 від 17.12.2025 щодо перерахування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» грошових коштів на виконання умов договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ).

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором позики № 77619959 від 16 листопада 2021 року згідно укладеного договору факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року та договору факторингу № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредитора.

Крім того, сам договір позики № 77619959 від 16 листопада 2021 року був підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання такого договору, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором позики № 77619959 від 16 листопада 2021 року року, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до його умов.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за договором позики, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18000,00 грн. є обгрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 25074,00 грн, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 визначено, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги згідно з ч. 2 статті 1050 ЦК України. Норма про щомісячну виплату процентів може застосовуватися лише в межах погодженого строку надання позики (за період правомірного користування).

Оскільки строк кредитування за договором становив 30 днів, кредитор мав право нараховувати передбачені договором проценти у межах погодженого строку кредитування.

У зв`язку з наведеним суд приходить висновку, що розмір заборгованості з відсотків підлягає перерахунку, і становить: 3761,10 грн (18000,00 грн тіло кредиту*0,6965%*30 днів).

Отже, загальна сума, яку необхідно стягнути з відповідача складає 21761,10 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з підготовкою до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Богомолов Віктор Вікторович на підставі договору про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026.

На підтвердження надання правничої допомоги адвоката Позивачем надано заявку представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» про надання правової допомоги № 294 від 01.05.2026, копію витягу з акту № 294 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026 на загальну суму 15000 грн та копію платіжної інструкції № 1468 від 18.05.2026 щодо оплати наданої адвокатом Богомоловим В.В. правової допомоги згідно з договором № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 в сумі 36800,00 грн.

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3000 грн.

У свою чергу, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн, є необґрунтованими.

Так, 30.10.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (замовником) та ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» (виконавцем) укладено договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції, згідно з п. 2.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, виконавець зобов`язується, за дорученням (завданням) замовника надати останньому послуги/виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки документів для розсилки клієнтам замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним замовником в якості адресата (надалі - послуги/роботи), а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги/роботи і оплатити їх відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п 2.2. зазначеного вище договору порядок і умови надання послуг/виконання робіт визначені цим договором та додатками до нього (надалі - додатки), які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з додатком № 3 до договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 28.01.2026 ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» надало позивачу послуги, на суму 381,74 грн.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що зазначені вище послуги пов`язані саме з розглядом цієї справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №77858548 від 16 листопада 2021 року у розмірі 21761,10 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1345,04 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Д.Косенко