Ухвала суду № 140874764, 23.10.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2354/26

Провадження №1-кс/272/26

УХВАЛА

23 жовтня 2026 року м.Рені

Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

-за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

-прокурора ОСОБА_3 ,

-захисника ОСОБА_4 ,

-підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рені клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою без визначення розміру застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м.Рені Одеської області, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не маючого судимости,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою без визначення розміру застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник посилається на те, що органом досудового слідства проводиться досудове розслідування за матеріалами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162150000640 від 03.07.2026р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від 01.10.2026р. було задоволено клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на шістдесят діб, тобто до 30 листопада 2026 року, строк дії ухвали слідчого судді обчислено з 01 жовтня 2026 року по 30 листопада 2026 року.

На нинішній час захисником підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_4 було подане клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою без визначення розміру застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , яку просить визнати в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266240, 00 грн.

В якості підстав для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу на менш суворий, захисником було вказано те, що сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною та вирішальною підставою для позбавлення особи свободи, якщо наявні беззаперечні дані про міцні соціальні зв`язки, які повністю нівелюють ризик переховування. Так, захисник зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 народився в м.Рені понад 26 років він безперервно зареєстрований та постійно мешкає за однією і тією ж адресою: АДРЕСА_1 . Він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , мають повнолітнього сина, всі разом мешкають за вищевказаною адресою однією сім`єю. Крім того, батько підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_8 згідно висновку ЛКК №3/438 від 01.08.2026р. є повністю непрацездатним, позбавлений можливості самостійно пересуватися та самообслуговуватися, а тому потребує постійного стороннього догляду. Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов №50 від 12.08.2026р. та характеристикою Виконкому Ренійської міської ради №2/2 від 01.10.2026р. ОСОБА_5 є єдиною особою, яка фактично проживає разом із батьками та здійснює безпосередній щоденний догляд за важкохворим батьком. Характеристика, видана Новосільським старостинським округом Ренійської міської ради на ОСОБА_5 є позитивною. З урахуванням наведених доводів, письмових доказів захисник підозрюваного вважає, що наявність власних стабільних умов проживання, стійка прив`язаність до конкретної місцевості свідчать про відсутність будь-яких намірів у ОСОБА_5 для зміни місця проживання або переховування від слідства. Окрім того, тримання ОСОБА_5 під вартою фактично залишає тяжкохвору людину похилого віку без життєво необхідного піклування та ставить під загрозу його життя та здоров`я. Наведені обставини захисник підозрюваного вважає достатніми та обґрунтованими підставами для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 на менш суворий.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 на менш суворий, вважаючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, були досліджені слідчим суддею під час обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою, та в даний час не змінилися. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, в даний час вважається таким, що не має судимості, але раніше притягався до кримінальної відповідальності (мала місце неправомірна суспільна поведінка) і, з урахуванням місця мешкання у близькості із державним кордоном України з ОСОБА_9 та Румунією є ризик здійснення спроб для переховування від слідства та суду.

Під час розгляду клопотання в судовому засіданні захисник підозрюваного висловив свої заперечення щодо доводів прокурора з приводу того, що слідчим суддею під час обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою вже досліджувались ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на даний час не змінились, зазначивши, що дійсно під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу це питання досліджувалось, але не було належним чином підтверджене, в даний час всі необхідні письмові докази були зібрані та пред`явлені для дослідження суду.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, захисника, який підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та вважав клопотання обґрунтованим відповідним чином, підозрюваного, який підтримав позицію захисника, суд вважає, що належних правових підстав та наявних ризиків для знаходження підозрюваного під вартою без альтернативи внесення застави немає, у зв`язку із чим задовольняє клопотання частково, збільшивши розмір застави до 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюванного.

Так, у клопотанні захисником підозрюваного заявлено про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, захисником надані письмові докази сімейного стану підозрюваного, його характеристика за місцем мешкання, перебування на утриманні підозрюваного та постійному догляді непрацездатного батька, який за медичними показами не може забезпечувати себе та самообслуговуватись самостійно. Заявлено про позитивну процесуальну поведінку підозрюваного, про погашення в нього судимості та про реальну матеріальну можливість внести заставу в розмірі навіть більшому, ніж було заявлено в клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, з урахуванням позиції підозрюваного щодо оцінки його майнового стану та матеріальних можливостей, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, є достатнім в більшому розмірі, ніж просив захисник, - в розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваного встановлених слідчим суддею ризиків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193-194, 196-197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою без визначення розміру застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок) гривень 040 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області для внесення застави (Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945 ; Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 ).

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із строком дії по 30.11.2026 року наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду у визначені ними строки;

- не виїжджати з Ізмаїльського району без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1