Ухвала суду № 140873753, 22.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4777/26

УХВАЛА

"22" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17 лютого 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір №17.02.2026-100000653 (кредитної лінії). Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн з загальним строком користування коштами протягом 181 днів з дня надання, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 16 серпня 2026 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0% за кожен день користування коштами, а також комісію за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту (2000,00 грн).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язався сплатити на користь кредитодавця, відповідно до ст. 625 ЦК України, 170000,00 % річних за період прострочення.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 35100,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18100,00 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 2000,00 грн, проценти, відповідно до ст.625 ЦК України, в розмірі 5000,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Андрухов В.М. не з`явився, проте в позові просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На час судового засідання по вказаній справі від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки він проходить військову службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст.ст.251, 252 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі. Зазначений перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Зокрема, відповідно до п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У своїй постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше висловлених Верховним Судом висновків щодо порядку застосування судами вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зробила висновок про обов`язок суду зупиняти провадження у справах за участю військовослужбовців Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому зазначила, що під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що:

- у зв`язку із запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не потрібно додаткових підтверджень цього факту;

- належними доказами для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування учасника справи (сторони, третьої особи з самостійними вимогами) на військовій службі військовий квиток, наказ командира тощо;

- якщо військовослужбовець не бажає, щоб провадження у його справі зупиняли, і наполягає на її розгляді (особисто чи через представника), суд повинен врахувати його волю та продовжити розгляд справи.

З матеріалів справи вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_1 з 28 травня 2026 року проходить службу в Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, призначений для виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії проти України у зоні ведення бойових дій) на посаді поліцейського взводу № 5 роти № 1 полку управління поліції особливого призначення № 3, що підтверджується інформацією, наданою Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 15 вересня 2026 року за вихідним № 3243/59/14-2026.

Відповідач ОСОБА_1 наполягає на зупиненні провадження у справі до припинення його перебування в складі утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст.ст. 251, 253, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування відповідача у складі утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.В.Лузан