Рішення № 140873323, 22.10.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/569/26

Номер провадження 2/142/549/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 9324613 від 10.08.2025 у розмірі 22400,00 грн., стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 9324613 на суму 10 000,00 грн. Для отримання кредиту Відповідач перейшов на офіційний веб-сайт Кредитодавця та ознайомився з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням: https://creditplus.ua. Відповідач самостійно обрав час для ознайомлення з правилами, після чого добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив бажання отримати кредитні кошти. З цією метою він пройшов процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця, здійснив ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні ідентифікаційні дані. В подальшому, керуючись положеннями правил, Відповідач самостійно обрав бажані умови кредитування, зокрема суму й строк та продовжив реєстрацію на веб-сайті Кредитодавця. Під час першого етапу реєстрації на веб-сайті шляхом проставлення відповідної відмітки він підтвердив надання згоди на обробку персональних даних, вказав особисті засоби зв`язку, створив пароль доступу до Особистого кабінету. Після проходження першого етапу реєстрації Кредитодавець направив Відповідачу вказаними засобами зв`язку код (одноразовий ідентифікатор). За результатами цього сформувалося електронне повідомлення Кредитодавцю. Відповідач, ввівши отриманий код у відповідне поле на сайті, підтвердив свою особу та волевиявлення на укладення договору. У зв`язку з цим Первинний кредитор створив обліковий запис (Особистий кабінет) Позичальника в інформаційній системі, що засвідчувало успішне завершення процедури ідентифікації. Одночасно Відповідач підтвердив, що введений одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом, який використовується ним як аналог власноручного підпису при укладенні договору. Після входу до Особистого кабінету Відповідач продовжив реєстрацію, заповнивши пусті поля електронної анкети для отримання кредиту. Перед подачею заявки він ще раз підтвердив бажані умови кредитування (суму, строк) та вказав банківські рахунки/платіжні картки для перерахування коштів та здійснення погашення кредитної заборгованості. Оскільки Первинним кредитором було прийнято позитивне рішення щодо надання кредиту, в Особистому кабінеті Відповідача була сформована та розміщена пропозиція укласти електронний договір (оферту) у формі електронного кредитного договору, що містила всі істотні умови правочину. Про підтвердження своєї повної обізнаності та згоди з усіма істотними умовами Кредитного договору та ознайомлення з правилами прийняття пропозиції (оферти) свідчить натиснута Відповідачем кнопка у Особистому кабінеті, тільки після чого Первинний кредитор направив засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який Позичальник ввів, тим самим підтвердивши підписання Кредитного договору згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Датою укладення Кредитного договору є дата одержання Первинним кредитором електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення зафіксовані у Кредитному договорі в розділі «Реквізити та підписи сторін». Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора С0095, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. В свою чергу, Первинний кредитор також підписав Кредитний договір шляхом накладення аналогу власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи, що погоджено сторонами при укладенні Кредитного договору. З урахуванням викладеного, наявність підписів сторін на Кредитному договорі свідчить про їхню свідому волю та прийняття умов договору, а також підтверджує, що Кредитодавець повідомив Відповідача про всі умови надання кредиту у порядку, встановленому чинним законодавством України. Таким чином, Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем, що підтверджує чинність договору та прийняття його умов обома сторонами.На виконання умов Кредитного договору, 10.08.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" на платіжну картку № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка) Відповідача. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" з відміткою та листом №6681/26-Е від 26.05.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 13.05.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 13052026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Пунктом 1.1. Договору Факторингу 1 визначено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід 'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 1.2. Договору Факторингу 1 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Разом із підписанням Акту прийому-передачі Реєстру Боржників Клієнт передає Фактору Додаткову інформацію до Реєстру Боржників згідно Додатку №2 до Договору. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 13.05.2026 до Договору Факторингу та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 13.05.2026 до Договору Факторингу, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 17 липня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

05 серпня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1710 від 27 липня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 16 годину 30 хвилин 03 вересня 2026 року.

03 вересня 2026 року у зв`язку із неявкою відповідача судове заісдання було відкладено на 16 годину 00 хвилин 22 жовтня 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» повноважного представника в судове засідання 22 жовтня 2026 року не направив, проте в тексті позовної заяви міститься клопотання позивача розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі призначене на 22 жовтня 2026 року, не з`явилась, та на адресу суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № R067262075700 та № R067272613998, в яких відповідачу за встановленою судом адресою місця реєстрації було направлено повістки про виклик до суду в судові засідання, призначені на 03 вересня 2026 року та на 22 жовтня 2026 року з відміткою відділення поштового зв`язку про завчасне вручення особисто.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі не з`явився до суду без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Судом встановлено, що 10 серпня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , укладено договір № 9324613 про надання споживчого кредиту (а.с. 9-13)

Відповідно до п.1.2 договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

В п. 1.3 договору сторони погодили, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 гривень, тип кредиту - кредит.

Відповідно до п. 1.4 договору строк кредиту 360 днів (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

В п. 1.4.1. договору передбачено, що у Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Відповідно до п. 1.5. договору Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день.

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (36000,00 грн. / 10000,00 грн.) / 360 дн. * 100% = 1,00% в день.

Згідно п. 1.8. договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36000,00 грн. 1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних. 1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46000,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно п. 2.2. договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору, дати надання кредиту: 10.08.2025 року або 11.08.2025 року.

Відповідно до п. п. 2.4-2.5 договору Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

В п. 3.1 сторони погодили, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт. З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за кожен день користування кредитом сумуються.

Згідно п. 3.2. договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. При цьому, обрахунок кількості днів в періоді та відповідно обрахунок строку кредиту, здійснюються виходячи з кількості днів за які відбувається нарахування процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

В п. 3.4. договору вказано, що розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до пп.1.5.2. Договору залежить від того чи отримає Споживач індивідуальну знижку від Товариства та скористається своїм правом на її використання (виконає умови для отримання знижки) на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання Споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені домовленістю Сторін. Усі умови застосування знижки визначені даним Договором та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів.

Пунктами 6.2-6.4 договору визначено, порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 1200,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 300,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за догором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 9324613 від 10 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , сторонами визначено графік платежів за кредитом та розраховано загальну вартість кредиту для споживача і реальну річну процентну ставку. (а.с.14)

Договір про надання споживчого кредиту № 9324613 від 10 серпня 2025 року та додатки до нього, сторони підписали елекронними підписами у виді одноразових ідентифікаторів, зокрема позичальником 10 серпня 2025 року об 11:22:28 - електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора С0095.

Такі умови кредитування викладено також у паспорті споживчого кредиту підписаного позичальником електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора Н0060 (а.с. 75-77)

Згідно копії листа ТОВ "ФК "Контрактовий дім" від 14 травня 2026 року № 23046 ТОВ "ФК "Контрактовий дім" підтверджує успішність операції згідно договору з ТОВ "Авентус Україна" №087/20-П від 08.07.2020 року про проведення транзакції № 1654687654 на суму 10000 грн. 10 серпня 2025 року на номер картки НОМЕР_4 (а.с.34-36).

Із картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором про надання споживчого кредиту № 9324613 від 10 серпня 2025 року, виконаного ТОВ "Авентус Україна" вбачається, що загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 27400 грн, та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 14400 грн, заборгованості по штрафу в розмірі 5000 грн. (а.с. 59-64 зворот).

З виписки з особового рахунку за Договором про надання споживчого кредиту № 9324613 від 10.08.2025р. ПІБ: ОСОБА_1 , виготовленої позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» слідує, що 10.08.2025 позичальнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно Кредитного договору. Заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Кредитним договором станом на 01.06.2026 (включно) складає 27 400,00 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 8 000,00 гривень. Прострочена заборгованість за процентами становить: 14 400,00 гривень. Строкова заборгованість за сумою кредиту становить: 00,00 гривень. Строкова заборгованість за процентами становить: 00,00 гривень. Заборгованість за штрафними санкціями становить: 5 000,00 гривень. (а.с. 65)

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.526,527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно зст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставіст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст.610, 612 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгоаності виконаний первісним кредитором суд зазначає, що останній здійснений за узгодженою відсотковою ставкою, в межах строку кредитування та враховує здійснені відповідачем два платежі на погашення заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого розрахунку заборгованості.

Щодо переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 13 травня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ЕЙС" (фактор) було укладено договір факторингу № 13052026 (а.с. 46-51 зворот)

Пунктом 1.1. Договору Факторингу визначено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід 'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору Факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Разом із підписанням Акту прийому-передачі Реєстру Боржників Клієнт передає Фактору Додаткову інформацію до Реєстру Боржників згідно Додатку №2 до Договору.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 р. ТОВ "Авентус Україна" передало а ТОВ "ФК ЕЙС" прийняло право вимоги до боржників в загальній кількості 1979 на суму 36320238,05 грн. (а.с. 57)

Копією платіжної інструкції від 26 травня 2026 р. № 1184 підтверджується оплата фінансування за договором факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 р. (а.с. 58)

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року ТОВ "ФК ЕЙС" набуло права вимоги за заборгованістю до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зазначена під порядковим номером 514 за договором № 9324613, загальна сума заборгованості 27400 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8000 грн, заборгованості за відсотками 14400 грн, штраф в розмірі 5000, кількість днів прострочення 206 (а.с.55-56)

Таким чином між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено під час судового розгляду 10 серпня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9324613, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн. строком на 360 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1 % за кожен день користування ним, а останній зобов`язався повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним та виконувати інші передбачені договором зобов`язання, проте належним чином свої договірні зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на укладення 13 травня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК ЕЙС» договору факторингу № 13052026, становила 27400 грн, з яких 8000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 14400 грн - заборгованість за процентами та 5000 грн. - штрафні санкції.

Вимог про стягнення штрафних санкцій позивачем не заявлено.

З огляду на наведене належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 9324613 від 10 серпня 2025 року складає 22400 грн., та включає в себе заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 8000 грн, заборгованість по відсотках за користування в розмірі 14400 грн.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9324613 від 10 серпня 2025 року в загальному розмірі 22400 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року, укладеного між ТОВ "ФК "ЕЙС" та адвокатським бюро "Тимошенко та партнери", копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди №25771573988 до договору № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року, копію акту прийому передачі наданих послуг від 05.06.2026 р. відповідно яких вартість наданої професійної правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 7000,00 грн.

Враховуючи наведене, враховуючи обсяг виконаних представником позивача робіт та наданих послуг, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаними адвокатами роботами, обсягом наданих послуг, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 9324613 від 10.08.2025 у розмірі 22400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», що знаходиться в м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: