Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/45890/25
Провадження № 1-кп/761/3016/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості, укладену в рамках кримінального провадження № 12025100000001317 від 16.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12025100000001317 від 16.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), разом з угодою про визнання винуватості від 17.10.2025.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2026 визначеного головуючого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити її.
Представник потерпілого у судовому засіданні просив затвердити угоду.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості між його підзахисною та прокурором, пояснив, що вона відповідає вимогам закону, укладена у його присутності, добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувачена ОСОБА_4 пояснила суду, що угода про визнання винуватості підписана нею добровільно, проте, на запитання суду щодо формулювання обвинувачення, умови укладеної угоди та узгодженої міри покарання не змогла надати чітких відповідей.
Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників судового провадження, дійшов до висновку, що вона не відповідає вимогам Кримінального кодексу України, з огляду на наступне.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 4 ст. 474 КПК України встановлено, що перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), за викладених в обвинувальному акті обставин.
Однак, у підготовчому судовому засіданні на запитання суду обвинувачена ОСОБА_4 не змогла пояснити суті пред`явленого їй обвинувачення, в якому вона визнає себе винуватою, у своїх відповідях плуталася у викладенні обставин, які вказані в обвинувальному акті, за наслідком чого суд встановив, що обвинувачена не розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою.
Крім того, варто вказати, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування з випробуванням), наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч.7 ст.474 КПК України), заслуховує думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.
Проте, обвинувачена ОСОБА_4 під час судового засідання на запитання суду не вказала міру покарання, яка начебто узгоджена з нею.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КК України.
Пункт 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» визначає, що якщо угоди (незалежно від її виду) досягнуто під час досудового розслідування, після виконання процесуальних дій, передбачених статтями 290, 291 КПК України, складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Відповідно до п. 18 зазначеної Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7ст. 474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 не цілком розуміє характер пред`явленого обвинувачення, в якому вона визнає себе винною, а також не відповідність укладеної угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про відмови в її затвердженні.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11.12.2015, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти рішення про відмову у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України, та продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення.
За таких обставин, враховуючи той факт, що обвинувальний акт у провадженні надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, у затвердженні суд вважає за необхідне відмовити, а тому, виходячи з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 Кримінального процесуального Кодексу.
Частиною 4 ст. 314 КПК України передбачено можливість оскарження повернення обвинувального акта. Між тим, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-47 5цього Кодексу, та така ухвала оскарженню не підлягає, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 25 квітня 2024 року по справі № 308/7233/23 (провадження № 51-1735ск24).
Також суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам п. 8 ст. 474 КПК України, згідно якого повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.
Керуючись ст.ст. 314-316, 369, 469, 474 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 17.10.2025 між заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001317 від 16.10.2025.
Повернути кримінальне провадження № 12025100000001317 від 16.10.2025 прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 Кримінального процесуального Кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140872847, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/45890/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: