Рішення № 140872840, 23.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14137/26

Провадження № 2/761/10205/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

за участі:

представника позивачів: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У квітні 2026р. позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Київської міської ради, в якому просила суд:

- визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх син, під час проходження військової служби у лавах Збройних Сил України, після смерті якого відкрилася спадщина.

У зв`язку з тим, що позивачі постійно проживають в Ірландії, запровадженням на території України воєнного стану, відсутністю прямого сполучення між Україною та Ірландією, а також з проходженням позивачами систематичного лікування, що викликано хронічними хворобами, позивачі не могли вчасно звернутись до нотаріуса в Україні для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого єдиного сина, який загинув, захищаючи Україну від російської агресії.

На думку позивачів, причина пропуску ними строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_6 є поважною, а тому з метою захисту своїх прав вони вимушені були звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2026р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, і призначено справу в підготовче засідання; витребувано у Першої київської державної нотаріальної контори інформацію про наявність або відсутність заповіту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію щодо заведення спадкової справи після його смерті.

Відзив на позов, стороною відповідача до суд не подавався.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2026р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 14 жовтня 2026р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просив суд позов задовольнити, та не стягувати в разі задоволення позову з відповідача судові витрати.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, до судового засідання стороною відповідача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність свого представника.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі є батьками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16 липня 2024р. між громадянином Республіки Ірландія іноземним добровольцем ОСОБА_5 і Міністерством оборони України було укладено Контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби ОСОБА_5 загинув, про що 19 жовтня 2024р. видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Місцем смерті є місто Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області.

Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 27 листопада 2025р. № 864/2025 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов`язку, ОСОБА_5 нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачі наголошували, що ними строк пропущений з поважних причин, оскільки вони постійно проживають в Ірландії, наявність великої відстані між місцем їх постійного проживання і місцем розташування спадкового майна, проходження позивачами систематичного лікування, що викликано хронічними хворобами, при цьому позивачу протипоказано тривалі поїздки, фізичні навантаження та постійне перебування під наглядом лікарів, у зв`язку з перенесеним інфарктом базальних гангліїв (ішемічний інсульт у ділянці базальних ядер), а позивачці діагностовано кіфоз, множинні переломи грудної клітки з клинподібним зсувом хребців.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017р. № 6-1320цс17.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015р. у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019р. у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020р. у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020р. у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема:

1) тривалу хворобу спадкоємців;

2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021р. у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023р. у справі № 361/8259/18.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, з наданих стороною позивачів до позову доказів, вбачається, що позивачами доведено належними і допустимими доказами поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для них щодо вчинення дій для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх єдиного сина.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача не підлягає стягенню судові витрати на користь позивачів, враховуючи клопотання сторони позивачів про не стягнення на їх користь судового збору з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 1220-1222, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд.36 ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у шість місяців, з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: