Ухвала суду № 140872698, 05.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35594/24

Провадження № 2-з/761/374/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Маковській Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дубчак Лесі Сергіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНІКС 7 УКРАЇНА» про визнання незаконними дій щодо одностороннього розірвання договору (визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору), визнання договору дійсним, визнання правовідносин за договором чинними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 761/35594/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" про визнання незаконними дій щодо одностороннього розірвання договору (визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору), визнання договору дійсним, визнання правовідносин за договором чинними.

03.10.2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Дубчак Л.С. звернулася до суду з повторною заявою про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «ФЕНІКС 7 УКРАЇНА» у межах ціни позову - на суму 54 000,00 дол. США (2 420 998,20 грн). У разі необхідності - витребувати докази (інформацію про рахунки, рух коштів, податкову звітність) у Головного управління ДПС у м. Києві та АТ «КБ "ПриватБанк"».

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову є стягнення винагороди за Гіг-контрактом № 1 від 30.12.2022 у загальному розмірі 54 000,00 дол. США у зв`язку з незаконним одностороннім припиненням контракту з боку відповідача. Заявник зазначає про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду, оскільки ТОВ "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" є резидентом Дія.City, не має майна у вигляді нерухомості, а за наявною у позивача інформацією, діяльність українського офісу товариства фактично згортається, а активи можуть бути виведені до ухвалення судового рішення. Відповідач відмовився надавати інформацію про стан господарської діяльності на адвокатський запит, що додатково свідчить про ризики унеможливлення виконання рішення суду.

Зустрічне забезпечення заявник просить не застосовувати у зв`язку з відсутністю будь-яких грошових зобов`язань позивача перед відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву та просив про її задоволення з урахуванням наведених доводів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, наголосивши на її необґрунтованості, та просив суд відмовити у вжитті запропонованих заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви та перевіривши їх доводи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачеві або перебувають у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із позовними вимогами.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав відповідача, яке має за мету забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду, а їх застосування можливе лише за наявності достатньо обґрунтованих доказових підтверджень того, що невжиття таких заходів дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту поданої заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що обґрунтування заявника про наявність ризиків невиконання майбутнього рішення суду ґрунтуються переважно на припущеннях та загальних твердженнях про нібито згортання діяльності українського офісу товариства, неотримання повної інформації на адвокатський запит тощо.

Водночас матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ "ФЕНІКС 7 УКРАЇНА" вчиняє реальні дії щодо відчуження майна, виведення активів, ухилення від виконання зобов`язань або перебуває на стадії припинення (ліквідації) чи банкрутства. Навпаки, як зазначається самим заявником, у відповіді на адвокатський запит відповідач офіційно повідомив про відсутність будь-яких рішень щодо ліквідації чи припинення юридичної особи.

Сам по собі факт наявності спору майнового характеру, заявлення позовних вимог про стягнення грошових коштів або відсутність у відповідача зареєстрованого на праві власності нерухомого майна не можуть слугувати безумовними та достатніми підставами для накладення арешту на банківські рахунки підприємства, оскільки господарська діяльність товариства передбачає рух грошових коштів, розрахунки з контрагентами, виплату заробітної плати тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та довідок податкових органів, станом на вересень 2026 року у ТОВ «ФЕНІКС 7 УКРАЇНА» будь-яка заборгованість зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів відсутня, підприємство не перебуває в процесі припинення (ліквідації) за рішенням засновників чи у процедурі банкрутства.

Посилання заявника на вірогідність утруднення виконання рішення ґрунтуються переважно на припущеннях, оскільки позивачем не надано доказів вчинення відповідачем дій щодо виведення активів, відчуження майна, закриття рахунків з метою ухилення від відповідальності або створення штучної заборгованості.

Щодо клопотання про витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України (у разі недостатності відомостей), суд зазначає, що обов`язок доведення наявності реальної загрози невиконання рішення суду покладено процесуальним законом саме на заявника (позивача). Суд не повинен збирати докази на підтвердження обґрунтованості заяв про забезпечення позову замість зацікавленої сторони.

За таких обставин, наведені заявником аргументи не підтверджують наявності об`єктивних ризиків, які б виправдовували накладення арешту на рахунки відповідача, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 353 ЦПК України, суд

ХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Дубчак Лесі Сергіївні у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНІКС 7 УКРАЇНА» про визнання незаконними дій щодо одностороннього розірвання договору (визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору), визнання договору дійсним, визнання правовідносин за договором чинними.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: