Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 756/11868/26
Провадження № 2/756/9098/26
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
12 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2353796 від 06.06.2025 у розмірі 58 508,98 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2353796, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 грн, а 07.06.2025 суму кредиту збільшено до 19 700 грн. Відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.
Позивач зазначив, що 27.01.2026 ТОВ «Селфі Кредит» відступило йому право грошової вимоги до відповідача за цим договором на підставі договору факторингу № 27012026. За розрахунком позивача заборгованість відповідача, яку він просив стягнути, становить 58 508,98 грн, з яких: 19 699,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 38 809 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вжито заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 06.06.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 2353796 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором C787 (п. 7.3, 7.4, розд. 10 договору).
Умовами договору сторони погодили: суму кредиту 15 000 грн (п. 1.2 договору); строк кредиту 361 день (п. 1.3 договору); фіксовану стандартну процентну ставку 1% в день, яка застосовується в межах строку кредиту (п. 1.5, 1.5.1 договору); нарахування процентів на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (п. 3.1 договору); сплату процентів кожні 19 днів і повернення кредиту згідно з графіком платежів (п. 1.4, 5.1 договору, додаток № 1 до договору); надання кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).
07.06.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору, яку відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором T465, та збільшили суму кредиту на 4 700 грн до 19 700 грн, з наданням цієї частини кредиту за тими самими платіжними реквізитами; строк кредиту та процентна ставка залишилися незмінними (п. 1, 1.1, 2, 6 додаткової угоди). Згідно з графіком платежів у редакції додаткової угоди кредит підлягав поверненню 02.06.2026.
Зарахування коштів у розмірі 15 000 грн та 4 700 грн підтверджено листами ТОВ «Пейтек» від 27.01.2026 № 20260127-1966 та № 20260127-1967 про перерахування коштів відповідно 06.06.2025 та 07.06.2025 на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-3079 за номерами транзакцій c71f28b4-57a0-42c2-8086-4fbe7c5ce1fb та ab2006ad-09d7-4454-8147-a6c0e29c26ac.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» станом на 27.01.2026, за період з 06.06.2025 по 27.01.2026 відповідачу нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 46 201 грн. 25.06.2025 та 14.07.2025 відповідач сплатив 3 649,01 грн та 3 743,01 грн, з яких 7 392 грн зараховано в погашення процентів, 0,02 грн у погашення тіла кредиту. Надалі відповідач платежів не здійснював.
27.01.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 2353796 від 06.06.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників до нього, підписаним керівниками обох сторін договору факторингу. Згідно з витягом з реєстру боржників позивач набув право вимоги до відповідача, зокрема, у розмірі 19 699,98 грн за тілом кредиту та 38 809 грн за процентами.
Згідно з випискою з особового рахунку за договором № 2353796 станом на 01.05.2026 заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 19 699,98 грн, за процентами 38 809 грн, і вона не погашена.
Строк кредиту сплив 02.06.2026. Доказів повернення кредиту та сплати процентів матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, на підставі договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 2353796 від 06.06.2025 в обсязі, що існував на момент відступлення.
Враховуючи, що відповідач отримання коштів не спростовував, зазначені листи ТОВ «Пейтек» підтверджують факт виконання первісним кредитором зобов`язань за договором про надання кредиту.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти нараховано за погодженою сторонами ставкою на фактичний залишок заборгованості за кредитом у межах строку кредиту, за період з 06.06.2025 по 27.01.2026; після відступлення права вимоги позивач нарахувань не здійснював. З нарахованих процентів у розмірі 46 201 грн відповідач сплатив 7 392 грн, тому заборгованість за процентами становить 38 809 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить 19 699,98 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача становить 58 508,98 грн і відповідає заявленим позовним вимогам.
За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; їх розмір визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткову угоду до нього № 25771534700 від 20.04.2026 щодо стягнення заборгованості з відповідача за договором № 2353796 від 06.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О. Згідно з актом адвокатське бюро надало позивачу послуги з вивчення матеріалів справи вартістю 1 000 грн, складання позовної заяви 5 000 грн, підготовки адвокатського запиту 500 грн та клопотання 500 грн, загалом на суму 7 000 грн.
Враховуючи ціну позову, категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг та їх зв`язок із розглядом справи, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем згідно з платіжною інструкцією від 06.07.2026 № 48728 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2353796 від 06.06.2025 у розмірі 58 508,98 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО
Судове рішення № 140871793, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 12.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/11868/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: