Єдиний державний реєстр судових рішень 23.10.2026 Справа № 756/12704/26
Справа № 756/12704/26
Провадження № 2/756/9454/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючий суддя Шролик І.С.,
секретар судового засідання Дулина В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позовних вимог
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 07.03.2025-100000157 від 07.03.2025 у розмірі 7 590 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит у загальному розмірі 2 500 грн двома траншами. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісій не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 7 590 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2 500 грн, за процентами 3 315 грн, за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 175 грн, за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 350 грн, а також неустойки 1 250 грн. Позивач вважає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості є правомірною в силу ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а неустойка підлягає стягненню, оскільки п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» виключено Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, а зазначений Закон є спеціальним щодо ЦК України.
Рух справи
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені фактичні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 07.03.2025-100000157, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) (п. 2.2 оферти). Відповідь про прийняття пропозиції підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E596», надісланим на номер телефону НОМЕР_1 ; договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем акцепту позичальника (п. 10.1 оферти).
За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти і комісії (п. 3.1 оферти). Кредит надано на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 3.2 оферти), тип кредиту кредитна лінія (пп. 3.3.3 оферти, п. 15 заявки).
Відповідно до заявки позичальнику надано кредит (перший транш) у розмірі 1 500 грн з датою надання 07.03.2025 строком на 168 днів з датою повернення 21.08.2025; продовження строку кредитування договором не передбачено (пп. 1-5 заявки). Процентна ставка «Стандарт» становить 1% за один день користування кредитом і застосовується протягом перших семи чергових періодів, процентна ставка «Економ» 0,5% за один день користування кредитом і застосовується протягом наступних чергових періодів (пп. 6, 7 заявки). Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (включаючи всі транші) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку відповідного періоду (п. 13 заявки), нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення (п. 4.4 оферти). Денна процентна ставка становить 0,92% (п. 12 заявки). Заявка містить графік платежів (п. 14 заявки).
Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 7% від суми кредиту, що дорівнює 105 грн, нараховується в день видачі кредиту (п. 8 заявки).
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 105 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, «за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості» (п. 9 заявки). Водночас п. 11 заявки визначено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг, а п. 5.1 оферти покладено на кредитодавця обов`язок забезпечити позичальника усними консультаціями з питань отримання кредиту та виконання договору.
За несвоєчасне виконання зобов`язань договором передбачено неустойку в розмірі 22,50 грн за кожен день невиконання кожного окремого зобов`язання (п. 7.6 оферти, п. 17 заявки).
Способом надання кредиту визначено перерахування коштів на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4441-11XX-XXXX-6966 (п. 4.1 оферти).
08.03.2025 сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором «K993», за яким суму кредиту збільшено до 2 500 грн шляхом надання другого траншу в розмірі 1 000 грн з датою надання 08.03.2025, встановлено комісію за надання другого траншу в розмірі 70 грн, комісію за обслуговування в розмірі 175 грн у чергових періодах № 2 та № 3, а також новий графік платежів, яким остаточну дату повернення кредиту визначено 21.08.2025 (пп. 1.1-1.5 додаткового договору). Процентна ставка та порядок нарахування процентів додатковим договором не змінювалися (п. 2 додаткового договору).
Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026, згідно з яким на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано: 07.03.2025 1 500 грн, номер, 08.03.2025 1 000 грн,
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 13.07.2026 відповідач жодного платежу за договором не здійснив; заборгованість становить 7 590 грн, з яких: тіло кредиту 2 500 грн, проценти 3 315 грн, комісії 525 грн (комісія за надання кредиту 175 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 350 грн, нараховані 21.03.2025 та 04.04.2025), неустойка 1 250 грн, нарахована за період з 21.03.2025 по 15.05.2025. Нарахування процентів здійснено по 21.08.2025 включно. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Застосовані норми законодавства
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила: «У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержания процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів» (п. 31.25); «Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними» (п. 31.28); «Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»» (п. 31.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічне застосування зазначеної норми наведено в постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.
Мотиви та висновки суду
Кредитний договір № 07.03.2025-100000157 та додатковий договір до нього укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 207 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір у встановленому законом порядку не оспорений і недійсним не визнаний.
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 2 500 грн підтверджено листом платіжної установи, який ідентифікує платіжну картку, указану відповідачем у договорі. Строк кредитування сплив 21.08.2025, однак кредит відповідачем не повернуто, тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 500 грн підлягає стягненню.
Проценти нараховано за договірними ставками в межах строку кредитування, розрахунок відповідає пп. 6, 7, 13 заявки та п. 2 додаткового договору, нарахування після спливу строку кредитування не здійснювалося, а тому проценти в розмірі 3 315 грн підлягають стягненню.
Комісія, пов`язана з наданням кредиту, в розмірі 175 грн, є разовою платою за дії кредитодавця з надання кредиту, прямо передбачена п. 8 заявки та п. 1.3 додаткового договору, кредитодавець ці дії фактично вчинив, тому вимога в цій частині є обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 350 грн суд зазначає наступне.
Наведені в п. 9 заявки дії кредитодавця інформаційна підтримка позичальника, інформування про дати сплати платежів, консультації, забезпечення можливості здійснювати платежі та відновлювати пароль до особистого кабінету не є окремими послугами, які надаються споживачу за його замовленням. Вони спрямовані на забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, тобто на задоволення інтересу самого кредитодавця. Обов`язок консультувати позичальника з питань отримання кредиту та виконання договору покладено на кредитодавця п. 5.1 оферти без встановлення за це окремої плати, а інформацію про поточний розмір заборгованості, сплачені та належні до сплати платежі, дати їх сплати кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно в силу ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, п. 9 заявки охоплює «інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті», тобто не містить конкретного переліку послуг, за які встановлено плату, а п. 11 заявки прямо визначає, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Доказів надання відповідачу будь-яких послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості, позивач суду не надав.
За таких обставин умова договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлює плату за дії, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно або в межах власного інтересу, обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», і відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону є нікчемною. Нікчемність умови не потребує визнання її недійсною судом, у зв`язку з чим у стягненні комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 350 грн слід відмовити.
Доводи позивача про правомірність зазначеної комісії з посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» суд відхиляє, оскільки ця норма визначає склад загальних витрат за споживчим кредитом для цілей обчислення реальної річної та денної процентної ставки і не є підставою для стягнення плати за дії, які не є послугою для споживача або мають надаватися безоплатно.
Що стосується позовних вимог про стягнення 1 250 грн неустойки, суд вважає, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався. Неустойку нараховано за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період з 21.03.2025 по 15.05.2025, тобто в період дії воєнного стану. Відтак у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення, а нарахована неустойка підлягає списанню кредитодавцем.
Доводи позивача про те, що після виключення п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право стягувати неустойку за прострочення під час воєнного стану, суд вважає безпідставними, оскільки виключення відповідної норми зі спеціального закону не скасовує дії п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним, поширюється на будь-які кредитні договори, укладені з банком або іншим кредитодавцем, і не суперечить Закону України «Про споживче кредитування», оскільки останній не містить норми, яка б дозволяла стягнення неустойки за прострочення в період воєнного стану всупереч ЦК України. Отже, колізії норм, про яку зазначає позивач, немає.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 990 грн, з яких: тіло кредиту 2 500 грн, проценти 3 315 грн, комісія, пов`язана з наданням кредиту, 175 грн. У задоволенні вимог про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 350 грн та неустойки в розмірі 1 250 грн слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція від 16.07.2026 № СЦ00125679). Позов задоволено на 5 990 грн із заявлених 7 590 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 101,16 грн (2 662,40 грн х 5 990 грн / 7 590 грн).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем понесено витрати на надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 127,38 грн, що підтверджується квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 16.07.2026 № 2158280 та описом вкладення. Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягають стягненню ці витрати в розмірі 100,53 грн (127,38 грн х 5 990 грн / 7 590 грн).
Позивач у позовній заяві повідомив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тому питання про їх розподіл буде вирішено після надходження таких доказів відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.03.2025-100000157 від 07.03.2025 у розмірі 5 990 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 101,16 грн та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви з додатками, у розмірі 100,53 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ірина ШРОЛИК
Судове рішення № 140871745, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/12704/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: