Рішення № 140871592, 23.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14738/24

Провадження №: 2/755/1473/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Державного підприємства «Управління житловими будинка» Управління справами Апарату Верховної Ради України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача на його користь суму заборгован6ості за житлову послугу в розмірі 26 415,41 грн та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», засноване на державній власності та належить до сфери управління Апарату Верховної Ради України, що входить до складу майнового комплексу, який забезпечує діяльність Верховної Ради України. Розпорядженням по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України № 100 від 31.12.2015 з балансу Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на баланс позивача, державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України», було передано, зокрема, 18-поверховий житловий будинок АДРЕСА_1 . Боржник є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування квартири. Зазначений будинок перебуває на балансі, утриманні та обслуговуванні позивача. Позивачем відповідачу надана якісна та в повному обсязі житлова послуга. У свою чергу свої зобов`язання боржник не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2020 до 01.08.2024 включно виникла заборгованість у сумі 26 415,41 грн. Жодних претензій, скарг щодо ненадання чи неякісного надання житлової послуги відповідачем за період з грудня 2019 до 01.01.2024 не заявлялось. Житлова послуга відповідачем споживалась та споживається. Проте, відповідач продовжує допускати зростання заборгованості та не вчинив жодного платежу щодо погашення заборгованості.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.09.2024 відкрито поводження у даній цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.

22.10.2024 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючи на те що, за період з 01.01.2020 по 01.08.2024 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги з управління багатоквартирним будинком на загальну суму 26 415,41 грн. Але станом на 01.01.2020 ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України не існувало, його статут затверджено 28.12.2021 і про будь яке правонаступництво щодо попереднього підприємства банкрута, з аналогічною назвою в ньому не йдеться. Також зазначив що, фактично комунальні послуги надаються не якісно, відповідач та інші споживачі комунальних послуг за вказаною адресою зверталися до надавача з відповідними скаргами.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» засноване на державній власності та належить до сфери управління Апарату Верховної Ради України, що входить до складу майнового комплексу, який забезпечує діяльність Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 2.6. Статуту державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» від 28.12.2021 №223 основною метою діяльності підприємства є: обслуговування та утримання в належному технічному та санітарному стані багатоквартирних будинків та гуртожитків Верховної Ради України, іншого житлового та нежитлового фонду, об`єктів соціального призначення, забезпечення надання житлово-комунальних послуг та отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.6. Статуту державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної ради України» від 28.12.2021 №223 предметом діяльності підприємства є: надання житлово-комунальних послуг фізичним та юридичним особам; надання послуг з управління, зокрема багатоквартирними будинками; надання консалтингових послуг, послуг з моніторингу ринку житлово-комунальних послуг; надання послуг із ведення і підтримки баз даних споживачів житлово-комунальних послуг та збору оплати за їх надання; надання послуг щодо стоянки і охорони автотранспортних засобів у відведених місцях та послуг з мийки автотранспортних засобів; надання соціальних, побутових послуг; здійснення будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) господарським або підрядним способом, здійснення функцій замовника будівництва.

Відповідно до Розпорядження по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України №100 від 31.12.2015 року з балансу Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на баланс Державного підприємства «Управління житловими будинками» Апарату Верховної Ради України» передано, зокрема, будинок АДРЕСА_3 .

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що власниками квартир та житлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та інші особи, територіальні громади, держава.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є, у тому числі, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, відповідно до покладених на них завдань виконують функції з управління державним майном, передбачені частиною першою цієї статті, за винятком повноважень щодо господарських структур (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»).

Відповідно частини 1 статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» об`єктами управління державної власності є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідач є власником квартири за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується договором дарування квартири від 20.07.2007 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М.

Отже, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за вказаною адресою.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 8 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З матеріалів справи судом встановлено що, 10.02.2016 між ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» та ПАТ «АК «Київводоканал» укладено договір № 14295/9-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

03.01.2017 між ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» та ПП «Експеримент» укладено договір № 3/1-2017 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, в тому числі щодо будинку по АДРЕСА_1 .

30.11.2018 між ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» та ТОВ «Київські енергетичні послуги» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі щодо будинку по АДРЕСА_1 .

03.07.2023 між ДП «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» та ТОВ «ЕМПЕКС» укладено договір № 15-1/2 про надання послуг з санітарно-гігієнічної обробки (дератизації), в тому числі щодо будинку по АДРЕСА_1 .

Як з`ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідач не сплачував вартість наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 01.01.2020 до 01.08.2024 виникла заборгованість у сумі 26 415,41 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд враховує, що ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за вказаною адресою надавала інша юридична особа, або що такі послуги не надавалися взагалі.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позивач довів наявність договірних зобов`язань відповідача по оплаті наданих позивачем комунальних послуг згідно умов договору та за встановленими тарифами. Відповідач послуги отримав і не оплатив їх у повному розмірі, має заборгованість в оплаті. Відповідач не довів наявності підстав для звільнення його від обов`язку сплатити за надані йому комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Державного підприємства «Управління житловими будинка» Управління справами Апарату Верховної Ради України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 625, 901, 903 ЦК України, статтями 9, 13, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Державного підприємства «Управління житловими будинка» Управління справами Апарату Верховної Ради України (код в ЄДРПОУ: 40159706, пров. Несторівський, 4, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Управління житловими будинка» Управління справами Апарату Верховної Ради України заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 26 415,41 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: