Рішення № 140871190, 23.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/680/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заявуза позовом Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО (код 16285602)

01054, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 33

до фізичної особи підприємця Невжинської Ірини Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 )

АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець Невжинський Олександр Володимирович (РНОКПП НОМЕР_2 )

АДРЕСА_1

про стягнення 143 115 грн 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО до фізичної особи-підприємця Невжинської Ірини Вікторівни про стягнення 143 115,90 грн завданої шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на виплату ним страхового відшкодування згідно договору страхування вантажів № 740249028.25 від 11.07.2025 та вказує, що до нього перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за заподіяну шкоду при перевезенні вантажу відповідно до договору заявки на транспортно-експедиційні послуги № 11/07 від 11.07.2025.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2026 постановлено:

позовну заяву Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО про стягнення 143 115,90 грн залишити без руху;

зобов`язати Акціонерне товариство Страхова компанія ІНГО протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст.162,164 Господарського процесуального кодексу України;

докази направлення копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви відповідачу.

Ухвала суду від 15.07.2026 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 16.07.2026 04:00.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.07.2026 є такою, що отримана позивачем 16.07.2026.

21.07.2026, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані документи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2026 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

залучити фізичну особу-підприємця Невжинського Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

встановити процесуальний строк для подання третьою особою письмових пояснень щодо позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду від 27.07.2026 направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронних кабінетів 27.07.2026 12:10, 12:12, 12:14.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.07.2026 є такою, що отримана адресатами 27.07.2026.

07.08.2026 через систему «Електронний суд» у встановлений строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, на те, що ним не порушено умови договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги №11/07 від 11.07.2025, що позивачем не подано доказів вини відповідача в спричиненні збитків. Крім того, відповідач наголошує на відсутності експертного висновку щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля, а вартість ремонту значно завищена та не відповідає ринковим цінам.

07.08.2026 через систему «Електронний суд» у встановлений строк від третьої особи надійшло пояснення, в якому вона проти позову заперечує та вказує, що позивачем не надано належних доказів завдання збитків діями ФОП Невжинського О.В., доказів розміру завданих збитків, доказів вини водія ОСОБА_1 (працівника перевізника ФОП Невжинського О.В.) в спричиненні збитків.

13.08.2026 у встановлений строк від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву.

17.08.2026 через систему «Електронний суд» у встановлений строк від відповідача надійшла на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01 січня 2025 року між TOB «Хюндай Мотор Україна» (Дистриб`ютор) та TOB «Xюндай Мотор Поділля» (Дилер) був укладений дилерський договір № 25DK15, згідно п.1.1 якого дистриб`ютор надає для реалізації дилеру легкові автомобілі марки HYUNDAI, запасні частини та аксесуари (далі спільно - Продукція), а дилер зобов`язується реалізовувати отриману продукцію відповідно до плану продажів.

11.07.2025 між TOB «Хюндай Мотор Поділля» та ФОП Невжинською І.В. був укладений разовий договір - заявка на транспортно - експедиційні послуги № 11/07 на виконання перевезення вантажу автотранспортом на таких умовах: дата завантаження 11.07.2025; адреса завантаження, контакт: с. Здорівка, Обухівський район, Київська область; дата розвантаження: 12-14 липня 2025 року; адреса розвантаження: м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 23; авто TMAJB81DBSJ640789; автомобіль Volvo KA551210/ НОМЕР_3 ; водій ОСОБА_1 (далі Договір-заявка №11/07).

Відповідно до п. 1 договору - заявки №11/07 обов`язками виконавця (експедитора) є: забезпечити подачу під час завантаження придатний до перевезення і технічно справний транспорт; прослідкувати за правильністю завантаження, розміщення та кріплення вантажу в транспортному засобі; після доставки забезпечити передачу вантажоодержувачу технічно справного автомобіля (вантажу); підпис водія на ТТН підтверджує згоду водія з вагою та розподілом ваги вантажу по осям т/з.

04.01.2022 між ФОП Невжинською І.В. (Експедитор) та ФОП Невжинським О.В. (Перевізник) був укладений договір № 040122-1 транспортно - експедиційного обслуговування і організації перевезень автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні, який регулює взаємовідносини, які виникають при виконанні перевізником міжнародних внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом перевізника на підставі заявок експедитора (далі договір №040122-1).

Відповідно до п. 2.2.6 договору №040122-1 перевізник зобов`язується доставити вантаж у відповідності з поданим «договором - заявкою» в пункт призначення і здати його вантажоодержувачу.

Згідно товарно - транспортної накладної від 11.07.2025 перевізником (Третьою особою) був прийнято вантаж: транспортний засіб HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789 до перевезення автомобілем Volvo НОМЕР_4 / НОМЕР_5 на умовах визначених в разовому договорі - заявці №11/07 від 11.07.2025.

Як вказує позивач у поданій позовній заяві, згідно акту приймання - передачі автомобілів від 11.07.2025, акту пошкодження вантажу №1 від 14.07.2025 та пояснювальної записки ОСОБА_1 (водій) транспортний засіб HYUNDAI TMAJB81DBSJ6407S9 був пошкоджений під час його доставки.

Відповідно до рахунку №СEK-W7072 від 15.07.2025 ПП «Торговий дім «Євромоторс» та акту виконаних робіт №EK-W7072 від 29.08.2025 ПП «Торговий дім «Євромоторс» вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789 становить 160 215,90 грн.

11.07.2025 між ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» та АТ «Страхова компанія «ІНГО» було укладено Договір страхування вантажів №740249028.25 (далі - Договір страхування).

Відповідно до п. 4.2 Договору страхування, об`єктом страхування є автомобіль HYUNDAI TMAJВ81DBSJ640789, 2025р.

Згідно п. 5.1. Договору страхування, за цим договором страхове покриття надається на умовах «З покриттям всіх ризиків».

Відповідно до п. 7 Договору страхування, безумовна франшиза становить 0,5% від страхової суми зазначеної в п. 6 Договору.

Згідно п. 6.1. Договору страхування, страхова сума за цим договором 3 420 000,00 грн.

Позивач на умовах Договору страхування платіжною інструкцією №28424 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 143 115,90 грн (160 215,90 грн вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля HYUNDAI TMAJB 81 DBS J6407 89 - 17 100,00 грн франшиза (0,5% від розміру страхової суми 3 420 000,00 грн).

Позивач у поданій позовній заяві вказує, що експедитор ФОП Невжинська І.В. несе відповідальність за заподіяні збитки за дії залучених третіх осіб, а саме перевізника ОСОБА_2 і після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги до особи відповідальної за заподіяну шкоду.

Позивачем була направлена відповідачу претензія №519 від 10.03.2026 на суму 143 115,90 грн, яка залишена без задоволення.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст. 108 Закону України «Про страхування», страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та 108 Закону України «Про страхування» підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом приписів ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Судом встановлено, що 11.07.2025 між TOB «Хюндай Мотор Поділля» та відповідачем був укладений разовий договір - заявка на транспортно - експедиційні послуги №11/07 на виконання перевезення вантажу автотранспортом на таких умовах.

04.01.2022 між відповідачем та ФОП Невжинським О.В. (Перевізник) був укладений договір №040122-1 транспортно - експедиційного обслуговування і організації перевезень автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні

Згідно товарно - транспортної накладної від 11.07.2025 перевізником (Третьою особою) був прийнято вантаж: транспортний засіб HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789 до перевезення автомобілем Volvo НОМЕР_4 / НОМЕР_5 згідно договору - заявці №11/07 від 11.07.2025.

Транспортний засіб HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789, який був переданий для перевезення, застрахований АТ «Страхова компанія «Інго» згідно Договору страхування вантажів №740249028.25 від 11.07.2025 (страхувальник ТОВ Хюндай Мотор Поділля).

Згідно акту приймання - передачі автомобілів від 11.07.2025 вантажовідправник передав, а перевізник в особі водія ОСОБА_1 прийняв автомобіль HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789. 14.07.2025 перевізник передав, а вантажовідправник прийняв автомобіль HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789. У вказаному акті в графі «зауваження по пошкодженням та комплектації при прийомі вантажоотримувачем» водієм ОСОБА_1 зроблено відмітку пошкодження згідно примітки.

Примітка у вказаному акті містить наступну інформацію: Пошкодження на HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789: подряпини та вм`ятини капоту, подряпини радіаторної решітки, подряпини накладок переднього бамперу, подряпини заглушки переднього бамперу, пошкодження площадки під комерційний знак, подряпини переднього бамперу, подряпини лівого ходового ліхтаря.

Відмітка про прийняття автомобіля HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789 з пошкодженнями міститься і на товарно - транспортній накладній від 11.07.2025.

14.07.2025 представник перевізника водій ОСОБА_1 та представник вантажоотримувача ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» склали акт пошкодження вантажу №1 від 14.07.2025, в якому вказали, що при розвантаженні автомобіля виявили наступні пошкодження: подряпини та вм`ятини капоту, подряпини радіаторної решітки, подряпини накладок переднього бамперу, подряпини заглушки переднього бамперу, пошкодження площадки під комерційний знак, подряпини переднього бамперу, подряпини лівого ходового ліхтаря.

У пояснювальній записці, адресованій директору ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» водій ОСОБА_1 зазначив, що при розвантаженні автомобіля HYUNDAI TMAJB81DBSJ6407S9 він пошкодив передню частину автомобіля та фасадну частину автосалону. ОСОБА_1 вказав, що бере на себе зобов`язання щодо відшкодування матеріальних збитків по даному автомобілю та салону.

ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» звернулося до АТ «Страхова компанія «ІНГО» із заявою №105 від 25.11.2025 на виплату страхового відшкодування на суму 160 215,90грн згідно договору страхування №740249028.25 від 11.07.2025.

АТ «Страхова компанія «ІНГО» складено Страховий акт №8469924 про врегулювання страхового випадку від 07.12.2025, яким зафіксовано страховий випадок пошкодження вантажу 14.07.2025, страхувальник та вигодонабувач ТОВ «Хюндай Мотор Поділля», договір страхування №740249028.25 від 11.07.2025, встановлена сума збитків 160 215,90 грн, франшиза 0,5% від СС, сума до виплати 143 115,90 грн.

Платіжною інструкцією №28424 від 09.12.2025 АТ «Страхова компанія «ІНГО» перерахувало ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» 143 115,90 грн страхового відшкодування.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, які підтверджуються належними і допустимими доказами у справі, що мав факт настання страхового випадку за вказаним вище договором страхування, а саме пошкодження застрахованого майна автомобіля HYUNDAI TMAJB81DBSJ6407S9.

Суд відхиляє заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що збитки спричинені ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» виникли внаслідок ДТП, а АТ «СК «АНГО» не подано доказів вини водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, оскільки зі змісту Акту пошкодження вантажу №1 від 14.07.2025 вбачається, що пошкодження вантажу були виявлені саме при розвантаженні і саме водій перевізника винен у заподіянні пошкоджень, а факт ДТП не підтверджено матеріалами справи.

Щодо поданих відповідачем пояснень водія ОСОБА_1 в яких останній заперечує свою вину у пошкодженні вантажу, вказуючи, що пошкодження автомобіля відбулося з-за помилки працівників автосалону; що до його обов`язків не входить керування автомобілем, який перевозиться на автовозі; що покази, викладені у попередніх поясненнях, доданих позивачем до матеріалів справи, були зроблені у збудженому та схвильованому стані, то суд ставиться до них критично, адже вони суперечать його попереднім поясненням, наданим представникам ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» під час страхового випадку.

Відповідно до умов Договору №040122-1 перевізник зобов`язаний доставити вантаж у відповідності з поданим Договором-заявкою в пункт призначення і здати його вантажоодержувачу. Перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу.

Відповідно, суд зазначає, що водій ОСОБА_1 є уповноваженим представником перевізника, з яким в останнього наявні трудові взаємовідносини або інші відносини цивільно-правового характеру на виконання обов`язків перевезення.

За змістом приписів ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ч.1 ст. 108 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Таким чином, саме відповідач як експедитор, несе відповідальність за дії перевізника при виконані Договору заявки на транспортно-експедиційні послуги №11/07 від 11.07.2025, а тому заперечення відповідача щодо відсутності його вини у заподіянні збитків судом відхилені.

Щодо тверджень відповідача про те, що ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» не заявляло жодних претензій до ФОП Невжинської І.В. про порушення умов договору-заявки №11/07, суд прийняв до уваги виставлену ТОВ «Хюндай Мотор Поділля» претензію №01-14.07.25 від 25.07.2025 на суму 160 215,90 грн, якою товариство наголосило, що експедитор несе відповідальність за передачу вантажооджержувачу справного автомобіля (вантажу) та просив ФОП Невжинську І.В. виконати зобов`язання по оплаті робіт з відновлення пошкодженого вантажу у розмірі 160 215,90 грн.

Також, судом взято до уваги, що АТ «Страхова компанія «Інго» зверталася з претензією №1074 від 08.05.2026 на суму 143 115,90 грн до ПрАТ «Страхова компанія «Перша», оскільки відповідальність ФОП Невжинського О.В., як перевізника, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Перша».

У відповіді на вказану претензію ПрАТ «Страхова компанія «Перша» відмовила у її задоволенні, вказавши при цьому, що перевезення легкових автомобілів здійснювалося у причепі марки «НПС 7310025», який не був забезпеченим транспортним засобом за Договором №12-24.25.25.00212, укладеним з ФОП Невжинським О.В.

Крім того, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що позивачем не подано належних доказів розміру завданих збитків та відсутній висновок експерта щодо встановлення вартості відновлювального ремонту, оскільки позивачем додано до матеріалів справи Акт виконаних робіт щодо ремонту автомобіля HYUNDAI TMAJB81DBSJ640789 №EK-W7072 від 29.08.2025 на суму 160 215,90 грн та рахунок №СEK-W7072 від 15.07.2025 на суму 160 215,90 грн.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 липня 2018 року у справі № 922/4013/17).

Чинною нормою ст. 79 ГПК України впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Відтак, докази надані позивачем, які підтверджують настання страхового випадку внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №11/07 від 11.07.2025, є більш вірогіднішими та підтверджують факти, які мали місце, ніж докази, які надає відповідач, якими він обґрунтовує заперечення позовних вимог.

Імперативними приписами законодавства, а саме ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ст. 108 Закону України «Про страхування», страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та 108 Закону України «Про страхування» підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Відтак, враховуючи виплату такого страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією №28424 від 09.12.2025 року на суму 143 115,90 грн, страховик (позивач) набув права, передбачені ст. 993 ЦКУ та ст. 108 "Про страхування".

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на норми ст. 993 Цивільного кодексу України та статті 23 Закону України "Про страхування".

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Ухвалюючи дане рішення, судом враховано факт перебування судді Сидоренка А.С. у період з 10.08.2026 по 04.09.2026 включно та у період з 05.10.2026 по 09.10.2026 включно у щорічній відпустці.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО до фізичної особи-підприємця Невжинської Ірини Вікторівни про стягнення 143 115,90 грн шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця Невжинської Ірини Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО (код 16285602, 01054, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 33) 143 115,90 грн шкоди та 3 328,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 23.10.2026.

Суддя А.С.Сидоренко