Рішення № 140871078, 21.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. Справа № 924/819/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Хмельницький

про стягнення 203 041,12 грн.,

представники сторін: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами від 05.04.2024 та від 26.06.2024. Вимоги мотивує неналежним виконанням ФОП Козосвистом А.М. своїх зобов`язань з повного та вчасного повернення кредитних коштів, та також сплати передбачених договором інших обов`язкових платежів.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2026 відкрито провадження у справі №924/819/26, призначено підготовче засідання на 15.09.2026. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.09.2026 відкладено підготовче засідання на 07.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2026.

Позивач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні 21.10.2026, у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника банку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника не направив, відзиву на позов не надав, жодних клопотань від нього не надходило. Ухвали суду у даній справі надсилались на зареєстроване згідно листа відділу реєстрації місця проживання Управлінням з питань реєстрації Хмельницької міської ради місце проживання ОСОБА_1 . Проте, ухвали повернуті відділенням поштового зв`язку по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Судом враховується, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Окрім того, суд повідомляв відповідача про час та місце засідання у даній справі за номером телефону, вказаним ним в анкеті-заяві про надання кредиту, та надсилав ухвали на електронну адресу ОСОБА_1 , також вказану останнім в адресованій позивачу анкету-заяві про надання кредиту.

Таким чином, судом належно повідомлено відповідача про судовий розгляд справи №924/819/26, час та місце судових засідань.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Стаття 161 ГПК України регламентує, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, строк розгляду справи, судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для надання доказів сторонами по справі.

Суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.04.2024 та 26.06.2024 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (далі - Банк, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Козосвистом Андрієм Михайловичем (далі Позичальник, відповідач у справі) укладено Заяви-договори № ID25631033 та №ID27195836 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (далі Договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 100000,00 грн. та 200000,00 грн. відповідно на строк 36 місяців з дати укладення Договору з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 04.04.2027 та 25.06.2027 відповідно, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього Договору, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Цільове використання кредиту: на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (п. 1.2. Договорів).

Згідно з п. 2.3.1 кредитних договорів розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001% річних.

Розмір щомісячної комісійної винагороди (за управління Кредитом) є фіксованою та складає 1,99 % від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2. Договорів).

Відповідно до заяви-договорів про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК», відповідач погодився з тим, що Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Цінові параметри продукту є кредитним договором (п. 5.10. договорів).

Договори підписані відповідачем особисто (щодо договору від 05.04.2024) та за допомогою електронного цифрового підпису (щодо договору від 26.04.2026).

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») при укладанні договорів та угод або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24|БІЗНЕС» або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У пп. 2.4.1 та пп. 2.4.2 п. 2.4 кредитних договорів встановлено терміни і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів щомісяця, починаючи місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом. Сплата щомісячної комісійної винагороди за Кредитом здійснюється щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом.

В додатку №1 до кредитних договорів погоджено графік погашення кредиту та процентів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Відповідно до п. 18.2.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (згідно графіку погашення кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта у строки і розмірах, передбачених умовами договору. Остаточним строком погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов`язання, має право змінити умови користування кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк інтернет-банкінг «ТАС24|БІЗНЕС», sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Також згідно з п. 18.2.2.3.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом Правил, банк на свій розсуд має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління кредитом, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування кредитом, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом.

Позивачем свої зобов`язання за кредитним договором виконано та надано відповідачу 05.04.2024 100000,00 грн. та 26.06.2024 200000,00 грн. кредитних коштів, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача.

21.05.2026 позивач надіслав відповідачу листи від 13.05.2026 з вимогами достроково повернути повністю кредит, наданий згідно договорів від 05.04.2024 та від 26.06.2024 протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 45 днів з дня направлення банком відповідних повідомлень.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

За змістом статті 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем 26.06.2024 скріплено електронним цифровим підписом заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів і АТ "Таскомбанк", на підтвердження чого позивачем надано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

З вищевикладених положень слідує, що відповідний договір підписаний належним чином та є укладеним.

Окрім того, 05.04.2024 відповідачем власноручно підписано заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів і АТ "Таскомбанк".

Відтак, між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини з договорів від 05.04.2024 № ID25631033 та від 26.06.2024 №ID27195836.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитними договорами виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн. та 200000,00 грн., що підтверджується випискою за особовими банківськими рахунками ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом договорів, відповідач був зобов`язаний повернути кредит протягом 36 місяців з дати укладення Кредитного договору та здійснювати загальне погашення кредиту за Графіком, який є додатком 1 до Кредитного договору.

Водночас, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов`язання банк відповідно п. 18.2.1.2 та п. 18.2.2.3.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») надіслав 21.05.2026 Козосвисту А.М. вимогу про дострокове повернення кредитних коштів протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але не пізніше 45 днів з дня направлення банком відповідних повідомлень, чим змінив строк виконання ОСОБА_1 всіх своїх зобов`язань.

Проте, відповідач вимогу позивача не виконав, у зв`язку з чим у нього наявна заборгованість за договором від 05.04.2024 в розмірі 62285,08 грн., з яких 49375,05 грн. по тілу кредиту, 0,03 грн. боргу за відсотками та 12910,00 грн. заборгованості по комісії, та за договором від 26.06.2024 в розмірі 140756,04 грн., з яких 111104,00 грн. по тілу кредиту, 0,06 грн. боргу за відсотками та 29651,98 грн. заборгованості по комісії.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять, її розрахунок відповідачем не спростовано.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог. Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Козосвиста Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код 09806443) 20 3041,12 грн. боргу, 2662,4 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2026

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи, позивачу в ел. кабінет; 2 - відповідачу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - рек. з пов. про вручення