Ухвала суду № 140871006, 23.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/713/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянувши заяву №б/н від 21.10.2026 (вх.№8589 від 22.06.2026) представника ТОВ "АЗГАРД-АГРО" адвоката Галюрова Максима Юрійовича про забезпечення позову

у справі № 921/713/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗГАРД-АГРО", 08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Київська, буд, 4

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ЛАН", 47531, Тернопільська область, Тернопільський район, село Рибника, вул. Середня, буд.35

про стягнення 200 561,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.10.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗГАРД-АГРО" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ЛАН" про стягнення 200 561,28 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22.10.2026, головуючим суддею для розгляду справи №921/713/26 визначено суддю Шумського І. П.

22.10.2026 ТОВ "АЗГАРД-АГРО" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ЛАН" (ідентифікаційний код юридичної особи: 43084927, місцезнаходження зареєстроване за адресою: 47531, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, село Рибники, вулиця Середня, будинок 35), а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ЛАН" (ідентифікаційний код юридичної особи: 43084927, місцезнаходження зареєстроване за адресою: 47531, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, село Рибники, вулиця Середня, будинок 35), у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах незалежно від їх виду та призначення, в межах ціни позову 200 561,28 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2026, заяву ТОВ "АЗГАРД-АГРО" (справа №921/713/26) розподілено для розгляду судді Шумському І.П.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник вказує ТОВ "АЗГАРД-АГРО" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "ЗАХІД-ЛАН" про стягнення коштів. Предметом позову по даній справі є стягнення з ТОВ "ЗАХІД-ЛАН" на користь ТОВ "АЗГАРД-АГРО" грошових коштів у загальному розмірі 200 561,28 грн., які складаються з: суми основної заборгованості в розмірі 171 282,47 (сто сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят дві) гривні 47 копійок; 3% річних в розмірі 2 224,33 (дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 33 копійки; інфляційних втрат в розмірі 4 121,40 (чотири тисячі сто двадцять одна) гривня 40 копійок; пені в розмірі 22 933,08 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять три) гривні 08 копійки.

Позивач вважає, що відповідач боржник може ухилитися від виконання свого обов`язку та виконання рішення суду шляхом розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунках, та відчуження належного йому майна, чим унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви, оскільки фактично з травня 2026 року відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань по Договору та безпідставно відмовляється сплачувати грошові кошти за отриманий товар, що призвело до існування заборгованості в розмірі 200 561,28 грн.

Єдиним способом для уникнення ситуації неможливості у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову, на думку позивача, є застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ "ЗАХІД-ЛАН", а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках ТОВ "ЗАХІД-ЛАН" у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах незалежно від їх виду та призначення, в межах ціни позову 200 561,28 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Такі заходи можуть вживатися лише за умов, що визначені зазначеною вище правовою нормою, зокрема, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З точки зору законодавця, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз приписів частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає суду підстави для висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність забезпечення позову чи відмови у застосуванні цього заходу, відповідні заяви слід розглядати із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

З огляду на це, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальний захист порушених прав.

Суд відзначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У спірних правовідносинах заявник вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на усе майно (рухоме і нерухоме) та грошові кошти належні відповідачу.

При цьому, в обґрунтування забезпечення позову заявник посилається лише на те, що відповідач може ухилитися від виконання свого обов`язку та виконання рішення суду шляхом розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунках, та відчуження належного йому майна, чим унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.

Зі змісту заяви слідує, що забезпечувальні заходи слід застосувати задля стягнення в подальшому із відповідача грошових коштів в сумі 200 561,28грн., з яких: основна заборгованість - 171 282,47 грн., що виникла у травні цього року.

Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 04.12.2025 у справі №916/3385/25).

Позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача наміру вчинення чи фактичного вчинення ним дій, спрямованих зокрема, на відчуження належного йому майна (пошук покупців рухомого або нерухомого майна, укладення договорів стосовно відчуження майна, тощо), витрачання коштів всупереч інтересам позивача, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.

Будь-яких інших доказів, з якими діюче законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в майбутньому, заява про забезпечення позову також не містить.

Посилання позивача на існування можливої загрози невиконання судового рішення в майбутньому не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, адже нічим не підтверджується.

Інші твердження заявника з даного приводу також зводяться лише до потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення позивачем реальних обставин, які б свідчили про можливість такого ухилення в майбутньому.

Як наслідок, на думку суду, що доводи позивача, якими мотивовано необхідність забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань.

Враховуючи скорочені строки розгляду заяви про забезпечення позову, відповідач не може надати заперечення проти недоцільності і не співрозмірності забезпечення.

Відтак, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав.

Слід зазначити, що законодавцем не сформовано переліку відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову. В той же час, на переконання суду, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. І в будь-якому разі, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене в сукупності, суд відмовляє у задоволенні заяви №б/н від 21.10.2026 (вх.№8589 від 22.06.2026) представника ТОВ "АЗГАРД-АГРО" адвоката Галюрова Максима Юрійовича про забезпечення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.

Вказане не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з цього приводу.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви №б/н від 21.10.2026 (вх.№8589 від 22.06.2026) представника ТОВ "АЗГАРД-АГРО" адвоката Галюрова Максима Юрійовича про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (23.10.2026) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.П. Шумський