Рішення № 140870974, 22.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/599/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Енерготрансзахід", вул. Т. Шевченка, буд. 60, корпус, 8, м. Львів, 79039

до відповідача Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини, вул. Енергетична, 56, смт. В. Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

про стягнення заборгованості в сумі 18 015,02 грн

За участі представників:

позивача: Бойко В.В. (в режимі відеоконференції);

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи: Приватне підприємство "Енерготрансзахід" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини, про стягнення заборгованості в загальній сумі 18015,02 грн, з яких: 14 356,52 грн основний борг, 2 635,31 грн пеня, 261,96 грн - 3% річних та 761,23 грн інфляційне збільшення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії №635/01/25 від 24.11.2025 в частині своєчасних розрахунків із позивачем за поставлену електричну енергію, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі, заявленій до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11 вересня 2026 року суд прийняв позовну заяву б/н від 09.09.2026 (вх. №659) Приватного підприємства "Енерготрансзахід" до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначив справу №921/599/26 до розгляду у судовому засіданні на 05 жовтня 2026 року о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.09.2026 задоволено заяву б/н від 28.09.2026 (вх. №7784 від 29.09.2026) представниці позивача адвоката Бойко Вікторії Володимирівни, про її участь у судових засіданнях у справі №921/599/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 05 жовтня 2026 року, враховуючи неявку представника відповідача, суд з метою надання сторонам передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відклав судове засідання в межах строку, визначеного ст.248 ГПК України, на 22 жовтня 2026 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представницю позивача повідомлено в режимі відеоконференції, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 22 жовтня 2026 року взяла участь в режимі відеоконференції представниця позивача Бойко В.В., яка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Повідомила суду про те, що на даний час заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена, а заявлена до стягнення пеня нарахована у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, представниця позивача в судовому засіданні зазначила, що відповідачем у платіжній інструкції №521 від 27.12.2025 про часткову сплату 77 225,82 грн помилково зазначено договір №635/01/25 від 28.11.2025, оскільки датою укладення такого є 24.11.2025.

Представник відповідача в жодне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов від відповідача не надходив.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача є зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, процесуальні документи у справі (ухвали суду від 11.09.2026 та від 05.10.2026) надсилались судом до його електронного кабінету та були доставлені відповідачу відповідно 11.09.2026 та 05.10.2026.

Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому явка представників сторін в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Суд зауважує, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника, відповідач, як юридична особа, в особі її керівника, має усвідомлювати, що будь-які документи у справах, у яких останній бере участь або може брати участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд". Відповідно відповідач в особі його керівника та/або іншої відповідальної особи повинен з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень, направлених до його Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" (відповідна позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №916/3625/24).

Крім того, відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже, відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для подання заяв по суті справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом заслухано позицію представника позивача та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 22.10.2026 справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч.6 ст. 233 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представницю позивача, господарський суд встановив наступне.

24 листопада 2025 року між Тернопільською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (як Споживачем) та Приватним підприємством "Енерготрансзахід" (Постачальник), що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1539 від 27.11.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", та Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 року №822, укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №635/01/25 (далі Договір).

Пунктами 1.1, 1.2 Договору передбачено, що останній встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил Роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 із змінами і доповненнями (далі ПРРЕЕ), з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.

Згідно з умовами п.п.2.1, 2.2 Договору, його предметом є: Електрична енергія за ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія. За цим Договором Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строки та порядку згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві- приєднанні, яка є Додатком 3 до цього Договору (п. 3.1. Договору).

Строк постачання електричної енергії: з листопада 2025 року до 31 грудня 2025 року включно (п.3.2. Договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу Договору, про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.3.3. Договору).

Місце поставки електричної енергії, адреса об`єкта та ЕІС-коди точок комерційного обліку Споживача наведені у Переліку об`єктів та точок комерційного обліку Споживача (Додаток 1 до цього Договору). Обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 12000 кВт/год. (п.п.3.4., 3.5 Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем.

В п.п. 5.1-5.4 Договору вказано, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (Додаток 2 до Договору). Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання Договору. Ціна електричної енергії включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вартість 1 кВт/год становить 12,0948 грн з ПДВ. Загальна ціна (сума) договору з ПДВ становить 145137,60 грн, в тому числі ПДВ 24 189,60 грн, джерело фінансування - державний бюджет. Ціна Договору та обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від кошторисних призначень Споживача та за взаємною згодою Сторін.

Відповідно до п.5.5.-5.8 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Приймання передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання Сторонами щомісячних Актів приймання-передачі. Розрахунки здійснюються у національній валюті України. Зобов`язання Споживача по оплаті вартості електричної енергії вважається виконаним з моменту перерахування Споживачем суми, вказаної в акті Постачальника.

Згідно з п.5.9. Договору, оплата за Договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути більшим ніж 10 (десять) банківських днів з дати отримання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії.

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені Договором, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором Постачальник має право вимагати сплату пені та/або штрафу. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню/штраф в розмірі, що визначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору (п.5.12. Договору).

Відповідно до пп.6.2.1., 6.2.2 Договору, Споживач зобов`язується: забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; укласти в установленому порядку договір Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи на набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до мереж балансової належності об`єктів Споживача.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується: забезпечувати належну якість постачання електричної енергії відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства (пп.7.2.1.); нараховувати і виставляти акти Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором. Постачальник надсилає акт Споживачу з дотриманням положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" або шляхом направлення через відділення зв`язку Укрпошти. Всі платіжні документи надсилаються або доставляються на адресу Споживача за рахунок Постачальника (пп.7.2.2. Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п.9.1. Договору).

Відповідно до п.13.1. Договору, останній набуває чинності з 24 листопада 2025 року та діє до 31 грудня 2025 року, в частині оплати за спожиту електричну енергію та оформлення всіх необхідних документів на виконання даного Договору, Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов`язань за даним Договором.

В п.15 Договору зазначено, що додатками до вказаного Договору є: Додаток №1 - Перелік об`єктів та точок комерційного обліку Споживача, Додаток №2 - Комерційна пропозиція: Додаток №3 - Заява-приєднання.

Як зазначено в Додатку 2 до Договору "Комерційна пропозиція": ціна електричної енергії (без ПДВ) 7,10918 грн/кВт*год; величина регульованих тарифів (без ПДВ) - 0,68623 грн/кВт год; вартість послуги з розподілу Електричної енергії - 2,28359, ПДВ 2,0158; тариф за 1 кВт з ПДВ - 12,0948 грн за 1 кВт/год з ПДВ (п.1); спосіб оплати - по факту отримання електричної енергії (п.2).

Відповідно до п.3 Комерційної пропозиції розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії у строк, який не може бути більшим ніж 10 (десять) банківських днів від дати отримання та підписання Споживачем Акту приймання-передачі електричної енергії.

Згідно з п.4 Комерційної пропозиції, у разі, якщо Споживач порушив терміни оплати. Споживачу нараховується пеня в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, індекс інфляції та 3% річних за кожен день прострочення, без обмеження періоду нарахування до дати повної оплати. У разі невідкриття асигнувань Споживачу пеня, штраф та інфляційні витрати не нараховуються.

На виконання умов вищевказаного Договору, Приватним підприємством "Енерготрансзахід" направлено Тернопільській районній державній лікарні ветеринарної медицини:

- Акт №925 прийому-передачі електроенергії від 30.11.2025 за листопад 2025 року на суму 67 911,78 грн (з ПДВ), який отриманий та підписаний відповідачем у сервісі обміну електронними документами "Вчасно" 09.12.2025;

- Акт №1005 прийому-передачі електроенергії за грудень 2025 року на суму 91 582,34 грн (з ПДВ), який отриманий (переглянутий) відповідачем у сервісі обміну електронними документами "Вчасно" 15.01.2026, однак не підписаний Споживачем.

Також, в матеріалах справи міститься копія рахунку-фактури №1269 за період постачання 01.12.2025 - 31.12.2025 на суму 91 582,34 грн (з ПДВ), який за твердженнями позивача, надіслано відповідачу на його електронну пошту, вказану в Договорі.

Обсяг спожитої боржником електроенергії за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 становить 7557 кВт/год. та підтверджується інформацією, наданою АТ "Тернопільобленерго" (вказаною у звіті щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Тернопільобленерго" щодо споживача - Тернопільська районна державна лікарня ветеринарної медицини).

Як вказує позивач, відповідачем всупереч умов укладеного Договору не повністю здійснено оплату за куповану електроенергію згідно отриманого рахунку та акту за розрахунковий період грудень 2025 року, внаслідок чого станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за продану за вказаний період електричну енергію, становить 14 356,52 грн (рахунок-фактура №1269 та Акт №1005 на загальну суму 91582,34 грн, оплачено споживачем частково в сумі 77 225,82 грн згідно платіжної інструкції №521 від 27.12.2025, залишок становить 14 356,52 грн; Акт №925 прийому-передачі електроенергії за період постачання 01.11.2025 - 30.11.2025 в розмірі 67 911,78 грн повністю оплачений).

Наведені обставини слугували підставою для звернення Приватного підприємства "Енерготрансзахід" до господарського суду із цим позовом про стягнення з Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини 14 356,52 грн несплаченого основного боргу, а також нарахованих 2 635,31 грн - пені, 261,96 грн - 3% річних та 761,23 грн інфляційного збільшення заборгованості, всього в загальній сумі 18 015,02 грн.

Оцінивши подані докази, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також умовами укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії №635/01/25 від 24.11.2025.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Приписами частини 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до пп. 6.2.1. п. 6.2. Договору споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії Споживачем здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №311 та інших нормативно-правових актів України.

При цьому, рахунок та акт прийняття-передавання товарної продукції формується відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії наданих відповідним адміністратором комерційного обліку.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії №635/01/25 від 24.11.2025, позивач поставив відповідачу електричну енергію в грудні 2025 року в обсязі 7557,00 кВт/год. на суму 91 582,34 грн з ПДВ.

Акт прийому-передачі електроенергії №1005 від 31.12.2025 за грудень 2025 року на суму 91 582,34 грн (з ПДВ), сформований позивачем на підставі отриманих від оператора системи розподілу даних про фактичне споживання відповідачем електричної енергії (звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Тернопільобленерго"), надіслано відповідачу за допомогою сервісу обміну електронними документами "Вчасно" і такий отриманий (переглянутий) відповідачем у 15.01.2026.

Відповідно до п.5.5.-5.8 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Приймання передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання Сторонами щомісячних Актів приймання-передачі. Розрахунки здійснюються у національній валюті України. Зобов`язання Споживача по оплаті вартості електричної енергії вважається виконаним з моменту перерахування Споживачем суми, вказаної в акті Постачальника.

Згідно з п.5.9. Договору, оплата за Договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути більшим ніж 10 (десять) банківських днів з дати отримання та підписання Сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо підписання відповідачем Акту прийому-передачі електроенергії від 31.12.2025 за грудень 2025 року на суму 91 582,34 грн (з ПДВ).

Разом з тим, до позовної заяви долучено копію платіжної інструкції №521 від 27.12.2025 про сплату 77 225,82 грн, у якій у призначенні платежу відповідачем зазначено: "0412030;2273; електрична енергія за листопад 2025р.; згідно з акт.1005 від 26.12.2025р. дог.№635/01/25 від 28.11.2025р.; ПДВ-12870,97."

Згідно з наданими в судовому засіданні поясненнями представниці позивача, відповідачем у платіжній інструкції №521 від 27.12.2025 помилково зазначено договір №635/01/25 від 28.11.2025, оскільки датою укладення такого є 24.11.2025.

У відповідності до вимог п. 4.12 ПРРЕЕ, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п.4.13. ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п.4.14. ПРРЕЕ).

При цьому відповідач не заперечив обставини отримання Акту прийому-передачі електроенергії №1005 від 31.12.2025 за грудень 2025 року на суму 91 582,34 грн (з ПДВ), в матеріалах справи відсутні відомості щодо причин його не підписання відповідачем, чи наявності заперечень у відповідача щодо такого акту.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що факт поставки позивачем електричної енергії у грудні 2025 року на суму 91 582,34 грн підтверджено документально, а відповідачем не спростовано.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача про те, що сплата відповідачем згідно платіжної інструкції №521 від 27.12.2025 коштів в сумі 77 225,82 грн відбувалася саме в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену електричну енергію у грудні 2025 року, на виконання Договору про постачання електричної енергії №635/01/25 від 24.11.2025 та Акту прийому-передачі електроенергії №1005 від 31.12.2025 за грудень 2025 року на суму 91 582,34 грн (з ПДВ).

З урахуванням часткової оплати, зобов`язання відповідача щодо оплати за спожиту електричну енергію у грудні 2025 року на суму 14 356,52 грн є невиконаними (докази протилежного в матеріалах справи відсутні), а відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14 356,52 грн основного боргу за Договором про постачання електричної енергії №635/01/25 від 24.11.2025 є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Крім суми основного боргу, позивачем також заявлено до стягнення 2 635,31 грн пені, 261,96 грн - 3% річних (нарахованих за період з 30.01.2026 по 08.09.2026) та 761,23 грн інфляційного збільшення суми боргу (нарахованого за період лютий липень 2026 року).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.4 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії №635/01/25 від 24.11.2025), у разі, якщо Споживач порушив терміни оплати, Споживачу нараховується пеня в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, індекс інфляції та 3% річних за кожен день прострочення, без обмеження періоду нарахування до дати повної оплати. У разі невідкриття асигнувань Споживачу пеня, штраф та інфляційні витрати не нараховуються.

Водночас, згідно з долученим до позовної заяви розрахунком, позивачем за порушення терміну оплати електричної енергії нараховано відповідачу 2635,31 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 30.01.2026 по 08.09.2026.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Судом у межах заявленого позивачем періоду за допомогою інструменту "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" (що є усталеною практикою, зокрема, відповідно до постанов Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №910/11325/23, від 01.07.2025 у справі №910/18308/21) здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені, за результатами якого є обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 1317,66 грн пені за вказаний період в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення.

В частині стягнення решти 1317,66 грн пені у задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленої, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку застосовано розмір подвійної облікової ставки НБУ.

Також, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 261,96 грн - 3% річних (нарахованих за період з 30.01.2026 по 08.09.2026) та 761,23 грн інфляційного збільшення суми боргу (за період лютий липень 2026 року) підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому, жодних заперечень щодо арифметичної правильності заявлених до стягнення сум відповідачем не подано.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, та оскільки відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував, матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення суми заборгованості, а також нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Енерготрансзахід" підлягають до задоволення в частині стягнення з Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини: 14 356,52 грн основного боргу, 1317,66 грн пені, 261,96 грн - 3% річних та 761,23 грн інфляційного збільшення, як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Судові витрати.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2467,67 грн, пропорційно до задоволених судом вимог та з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Окрім того, суд зауважує, що 22.10.2026 при складенні та проголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) судом допущено описку у його резолютивній частині, а саме замість стягнення з відповідача 2467 грн 67 коп. помилково зазначено про стягнення з відповідача 2667 грн 67 коп. судового збору.

Частиною 7 ст. 233 ГПК України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині рішення до його підписання суддею.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 13, 73, 74, 79, 86, 129, 178, 202, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Тернопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини (вул. Енергетична, 56, смт. В. Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724, код ЄДРПОУ 00704712) на користь Приватного підприємства "Енерготрансзахід" (вул. Т. Шевченка, буд. 60, корпус, 8, м. Львів, 79039, р/р НОМЕР_1 зі спеціальним режимом використання в філії ЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 325796, ЄДРПОУ 39634860, п/р № НОМЕР_2 (поточний рахунок) в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299) код ЄДРПОУ 39634860): 14 356 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят шість) грн 52 коп. основного боргу, 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн 66 коп. пені, 261 (двісті шістдесят одну) грн 96 коп. - 3% річних та 761 (сімсот шістдесят одну) грн 23 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 2467 (дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн 67 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.10.2026.

Суддя Н.В. Охотницька