Ухвала суду № 140870810, 23.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"23" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/470/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

за участю секретаря судового засідання Меленчук Т.М.

розглядаючи справу №916/470/26

За позовом: Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (Одеська обл., м.Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63; ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Соборна, 31; ЄДРПОУ 03363772), Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 40477150)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-56 (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Вербицького Михайла, 11; ЄДРПОУ 42241692)

Про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені у розмірі 37949,70 грн.

Представники:

Від прокуратури: Бойчук М.М., посвідчення

Від Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області: не з`явився

Від Південного офісу Держаудитслужби: не з`явився

Від Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-56: не з`явився

Встановив: В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/470/26 за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-56, про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені у розмірі 37949,70 грн.

23.09.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 жовтня 2026р. о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2026р. повідомлено учасників справи про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "21" жовтня 2026 р. о 12:00. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 21.10.2026р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2026р. визначено іншу дату судового засідання по розгляду справи №916/470/26 по суті та повідомлено прокурора та учасників справи про судове засідання, яке відбудеться "23" жовтня 2026 р. о 12:00.

20.10.2026р. до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-56 надійшла заява про зупинення провадження к справі, відповідно до якої відповідач просив суд зупинити провадження у справі №916/470/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025р. по справі №916/270/25.

Прокурором у судовому засіданні 23.10.2026р. були надані пояснення та зазначено суду, що він заперечує проти клопотання відповідача про зупинення провадження та просить суд відмовити у його задоволенні. Позиція прокурора викладена у письмових запереченнях від 23.10.2026р.

Розглянувши клопотання представника відповідача, заслухавши позицію прокурора, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Водночас, ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019р. у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя..

Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.

Як з`ясовано судом, ухвалою від 11.02.2026р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/270/25 за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський асфальтобетонний завод про визнання недійсною укладеною між радою та товариством додаткової угоди до договору про закупівлю, якою продовжено строк його дії та терміни виконання робіт, та про стягнення з товариства на користь ради штрафних санкцій за прострочення термінів виконання робіт.

Справу №916/270/25 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 916/1199/25, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.

Необхідність передачі справи №916/270/25 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду обумовлена тим, що: Верховний Суд вже переглядав у касаційному порядку судові рішення у подібних правовідносинах.

Зокрема, у справі №916/1199/25 про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій між тими самими сторонами, що й у справі №916/270/25, суд апеляційної інстанції також відмовив у позові з підстав обрання неефективного способу захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди не здатне поновити будь-які права ради та спричинить лише правову невизначеність сторін договору у спірних правовідносинах. При цьому суд встановив, що укладений договір не є державним контрактом, сторони в договорі не узгодили жодних штрафних санкцій за порушення підрядником строку виконання зобов`язань та не укладали будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов`язань, отже, зважаючи на положення статті 231 Господарського кодексу України, будь-які підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього на користь ради штрафних санкцій, у цьому випадку відсутні.

Проте, постановою від 15.01.2026р. Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд з тих підстав, що такі висновки щодо обрання прокурором неефективного способу захисту порушених прав є необґрунтованими, Верховний Суд зауважив, що визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України (пункт 65 постанови).

Задля дотримання принципу правової визначеності та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, Суд вважає за необхідне відступити від наведених вище висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026р. у справі №916/1199/25, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, суд зазначає, що на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передана справа для вирішення правового питання, яке частково збігається з питанням, що підлягає з`ясуванню під час розгляду даної справи, зокрема щодо ефективності / неефективності обраного прокурором в межах позову в інтересах держави способу захисту у виді визнання недійсною додаткової угоди до договору про публічну закупівлю на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, якою продовжено строк дії такого договору через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 07.04.2026 прийняв до розгляду справу №916/270/25.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів, єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Враховуючи те, що правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/270/25 щодо ефективності/неефективності обраного прокурором способу захисту інтересів держави шляхом визнання недійсною додаткової угоди про продовження строку виконання робіт за договором про публічну закупівлю, якою продовжено строк дії такого договору через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, може мати суттєве значення для з`ясування відповідного питання у межах даної справи №916/470/26, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі №916/270/25, з огляду на принцип єдності судової практики, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-56 та зупинення провадження у справі №916/470/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.

Керуючись п. 7 ч.1 ст. 228, ст. ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №916/470/26.

2.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-56 від 20.10.2026р. про зупинення провадження у справі задовольнити.

2.Провадження у справі №916/470/26 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.

Повну ухвалу складено 23 жовтня 2026р.

Ухвала набрала законної сили 23 жовтня 2026р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Суддя Т.Г. Д`яченко