Рішення № 140870483, 26.08.2026, Господарський суд Київської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Справа № 911/2413/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників справи:

від прокурора: Кацуба А. М. (посвідчення № 086363 від 10.08.2026 р.);

від позивача: не з`явились;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Дядюра Н. О. (адвокат ордер серії АІ № 1329417 від 05.01.2023 р.);

від третьої особи: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська область

в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Агро-Люб, м. Чернігів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, м. Київ

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Еко-Агро-Люб про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду: площею 9, 9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46554651 від 03.02.2022 р. з одночасним припиненням права приватної власності відповідача на земельну ділянку площею 9, 9999 га з кадастровим номером: 3220886000:03:001:1103; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду: площею 9, 9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 шляхом ії повернення на користь держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача безпідставними набуттям та реєстрацією за відповідачем права власності на земельну ділянку площею 9, 9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, яка частково накладається на землі, які належать на праві постійного користування ДП „Бориспільське лісове господарство, та знаходяться у кварталі 17, виділ 2 Кийлівського лісництва в межах орнітологічного заказника „Урочища В?язове.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/2413/22 за позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ „Еко-Агро-Люб про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 11.01.2023 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ДП „Бориспільське лісове господарство.

05.01.2023 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 05.01.2023 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, із доданим до нього клопотанням б/н від 05.01.2023 р. про призначення земельно-технічної експертизи, у якому він просив суд призначити у справі земельно-технічну експертизу.

11.01.2023 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н б/д, що долучено судом до матеріалів справи.

11.01.2023 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 25.01.2023 р.

23.01.2023 р. до канцелярії суду від прокуратури надійшла відповідь № 51-279вих-23 від 17.01.2023 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.

24.01.2023 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.01.2023 р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

25.01.2023 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від прокуратури надійшли заперечення № 51-381вих-23 від 25.01.2023 р. на клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, та клопотання № 51-343вих-23 від 23.01.2023 р. про долучення доказів до матеріалів справи із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

25.01.2023 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.02.2023 р.

08.02.2023 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 07.02.2023 р. на відповідь на відзив на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2023 р. призначено у справі № 911/2413/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення призначеної Господарським судом Київської області у справі № 911/2413/22 судової земельно-технічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, надіслано матеріали справи № 911/2413/22 у розпорядження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України і зупинено провадження у справі № 911/2413/22 до завершення судової земельно-технічної експертизи та отримання Господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/2413/22.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 р. ухвалу Господарського суду Київської області від 08.02.2023 р. у справі № 911/2413/22 залишено без змін.

27.12.2023 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 20881/5677-4-23/41 від 25.12.2023 р. із доданими до нього висновком експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22 та матеріалами справи № 911/2413/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2024 р. поновлено провадження у справі № 911/2413/22 і призначено її розгляд у підготовчому засіданні за участю представників учасників справи на 24.01.2024 р.

23.01.2024 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 23.01.2024 р. із врахуванням висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

24.01.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 07.02.2024 р.

30.01.2024 р. до канцелярії суду від прокуратури надійшло клопотання № 51-430вих-24 від 24.01.2024 р. про призначення повторної експертизи, у якому він просив суд призначити у справі повторну земельно-технічну експертизу.

02.02.2024 р. через систему „Електронний суд від третьої особи надійшло клопотання б/н від 01.02.2024 р. про призначення додаткової експертизи, у якому він просив суд призначити у справі додаткову земельно- технічну експертизу.

06.02.2024 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 06.02.2024 р. на клопотання про призначення повторної експертизи, у якому він просив суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи.

06.02.2024 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 12.02.2024 р. на клопотання про призначення повторної експертизи, у якому він просив суд відмовити третій особі у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи.

07.02.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 14.02.2024 р.

14.02.2024 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшло клопотання № 141/20.23-2024 від 14.02.2024 р. про заміну сторони правонаступником, у якому він просив суд замінити третю особу - Державне підприємство „Бориспільське лісове господарство на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство „Ліси України у зв??язку із реорганізацією та приєднанням Державного підприємства „Бориспільське лісове господарство у якості філії до Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, яке і є правонаступником усіх його прав та обов?язків.

14.02.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 13.03.2024 р. Також даною ухвалою суду допущено заміну третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державного підприємства „Бориспільське лісове господарство на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство „Ліси України, та постановлено викликати у підготовче засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме завідувача Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНІДСЕ Шишова Миколу Анатолійовича та старшого судового експерта Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Дощечкіна Олександра Івановича для надання пояснень та роз?яснення щодо судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, за результатами проведення якої складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

13.03.2024 р. перед підготовчим засіданням через систему „Електронний суд від позивача надійшла заява б/н від 13.03.2024 р. про розгляд справи без участі, у якому він просив суд провести підготовче засідання без участі його представника.

13.03.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 21.03.2024 р. Також даною ухвалою суду постановлено викликати у підготовче засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме завідувача Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНІДСЕ Шишова Миколу Анатолійовича та старшого судового експерта Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Дощечкіна Олександра Івановича для надання пояснень та роз?яснення щодо судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, за результатами проведення якої складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

21.03.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.04.2024 р. Також даною ухвалою суду постановлено викликати у підготовче засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме завідувача Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНІДСЕ Шишова Миколу Анатолійовича та старшого судового експерта Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Дощечкіна Олександра Івановича для надання пояснень та роз?яснення щодо судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, за результатами проведення якої складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

11.04.2024 р. у підготовче засідання з?явився судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме старший судовий експерт Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Дощечкін Олександр Іванович та надав пояснення, роз`яснення і відповіді на питання учасників справи щодо судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, за результатами проведення якої було складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

11.04.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.05.2024 р.

08.05.2024 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від третьої особи надійшли клопотання № 461/20.23-2024 від 07.05.2024 р. про повторний виклик експерта, у якому він просив суд повторно викликати у підготовче засідання судових експертів, які проводили експертизу, та додаткові пояснення № 469/20.23-2024 від 07.05.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

08.05.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 23.05.2024 р. Також даною ухвалою суду постановлено повторно викликати у підготовче засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме завідувача Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНІДСЕ Шишова Миколу Анатолійовича та старшого судового експерта Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Дощечкіна Олександра Івановича для надання пояснень та роз?яснення щодо судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, за результатами проведення якої складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

17.05.2024 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення № 536/20.23-2024 від 17.05.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

22.05.2024 р. перед підготовчим засіданням через систему „Електронний суд від позивача надійшла заява б/н від 22.05.2024 р. про розгляд справи без участі, у якому він просив суд провести підготовче засідання без участі його представника.

23.05.2024 р. через систему „Електронний суд від прокуратури надійшли додаткові пояснення б/н від 23.05.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

23.05.2024 р. у підготовче засідання з?явився судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме старший судовий експерт Відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Дощечкін Олександр Іванович та надав пояснення, роз`яснення і відповіді на питання учасників справи щодо судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, за результатами проведення якої було складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2024 р. призначено у справі № 911/2413/22 додаткову судову земельно-технічну експертизу, проведення призначеної Господарським судом Київської області у справі № 911/2413/22 додаткової судової земельно-технічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, надіслано матеріали справи № 911/2413/22 у розпорядження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України і зупинено провадження у справі № 911/2413/22 до завершення додаткової судової земельно-технічної експертизи та отримання Господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/2413/22.

23.07.2025 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 15168/12892-4-24/41 від 21.07.2025 р. із доданими до нього висновком експертів № 7671/24-41 від 14.07.2025 р. за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22 та матеріалами справи № 911/2413/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2025 р. поновлено провадження у справі № 911/2413/22 і призначено її розгляд у підготовчому засіданні за участю представників учасників справи на 03.09.2025 р.

03.09.2025 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 02.09.2025 р. із врахуванням висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що долучено судом до матеріалів справи.

03.09.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 24.09.2025 р.

24.09.2025 р. через систему „Електронний суд до суду від прокуратури надійшли письмові пояснення б/н від 23.09.2025 р., що долучено судом до матеріалів справи.

24.09.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 22.10.2025 р.

22.10.2025 р. через систему „Електронний суд до суду від прокуратури надійшла заява № 51-5390вих-25 від 22.10.2025 р. про зміну предмету позову, у якій просить суд витребувати з незаконного володіння ТОВ „Еко-Агро-Люб на користь Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 0,4462 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 та має 10 поворотних точок за відповідними координатами.

22.10.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 05.11.2025 р.

04.11.2025 р. через систему „Електронний суд до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 04.11.2025 р. із доданими до нього документами та додаткові пояснення б/н від 04.11.2025 р., що долучено судом до матеріалів справи.

05.11.2025 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 26.11.2026 р.

Заява № 51-5390вих-25 від 22.10.2025 р. прокурора про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду.

26.11.2025 р. через систему „Електронний суд до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 25.11.2025 р. про витребування додаткових доказів.

10.12.2025 р. через систему „Електронний суд до суду від прокуратури надійшли заперечення б/н від 10.12.2025 р. на клопотання відповідача про витребування доказів, що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.12.2025 р. постановлено, що 26.11.2025 р. підготовче засідання у призначений судом час відповідно до протоколу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 р. не відбулось у зв?язку із тимчасовою втратою працездатності судді і призначено проведення підготовчого засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 14.01.2026 р.

14.01.2026 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 28.01.2026 р.

28.01.2026 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 25.02.2026 р. Також даною ухвалою суду постановлено задовольнити клопотання б/н від 25.11.2025 р. відповідача про витребування доказів у Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру та витребувати у Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру: належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної діляноки з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231, площею 1857,0898 га, яка була розроблена Бориспільським районним виробничим відділом Київської обласної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру.

05.02.2026 р. на електронну пошту суду від Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру надійшов лист № 3/282 від 04.02.2026 р. „Про розгляд ухвали.

25.02.2026 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.03.2026 р.

10.03.2026 р. через систему „Електронний суд до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 10.03.2026 р. із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

11.03.2026 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.04.2026 р.

08.04.2026 р. через систему „Електронний суд до суду від прокуратури надійшли заперечення б/д від 08.04.2026 р. на клопотання про долучення доказів, що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 29.04.2026 р.

29.04.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 27.05.2026 р.

27.05.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 10.06.2026 р.

10.06.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 01.07.2026 р.

01.07.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 26.08.2026 р.

14.08.2026 р. через систему „Електронний суд до суду від відповідача надійшла заява б/д від 14.08.2026 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому він просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі, що призначене на 26.08.2026 р. о 16 год. 00 хв., в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2026 р. заяву б/н від 14.08.2026 р. відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

26.08.2026 р. перед судовим засіданням через систему „Електронний суд від позивача надійшла заява б/н від 26.08.2026 р. про розгляд справи без участі, у якому він просить суд провести судове засідання без участі його представника.

26.08.2026 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211 від 04.06.2004 р. Бориспільському держлісгоспу Київського лісогосподарського об?єднання „Київліс (Вишеньківське та Кийлівське лісництво) надано право постійного користування 2 308, 1000 га землі для ведення лісогосподарського виробництва на території Бориспільського району Київської області в межах Вишеньківської сільської ради.

Розпорядженням № 6112 від 27.09.2008 р. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, у тому числі, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області; вирішено надати у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 9, 9999 га сіножатей за рахунок земель державної власності на території Процівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства згідно з додатком, тощо.

Згідно з Додатком до Розпорядження № 6112 від 27.09.2008 р. Список громадян, яким надаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Процівської сільської ради: ОСОБА_1 2, 0000 га; ОСОБА_2 1, 9999 га; ОСОБА_3 2, 0000 га; ОСОБА_4 2, 0000 га; ОСОБА_5 2, 0000 га.

17.03.2009 р. Бориспільською районною державною адміністрацією було видано ОСОБА_1 державний акт серія ЯЖ № 900060 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1005 площею 2, 0000 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

17.03.2009 р. Бориспільською районною державною адміністрацією було видано ОСОБА_2 державний акт серія ЯЖ № 900059 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1004 площею 1, 9999 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

17.03.2009 р. Бориспільською районною державною адміністрацією було видано ОСОБА_3 державний акт серія ЯЖ № 900105 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1003 площею 2, 0000 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

17.03.2009 р. Бориспільською районною державною адміністрацією було видано ОСОБА_4 державний акт серія ЯЖ № 900058 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1003 площею 2, 0000 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

17.03.2009 р. Бориспільською районною державною адміністрацією було видано ОСОБА_5 державний акт серія ЯЖ № 900057 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1002 площею 2, 0000 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

29.04.2009 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами п. 1. якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Процівська сісльська рада, площа якої 2, 0000 га, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3220886000:03:001:1005.

29.04.2009 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами п. 1. якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Процівська сісльська рада, площа якої 1, 9999 га, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3220886000:03:001:1004.

29.04.2009 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами п. 1. якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Процівська сісльська рада, площа якої 2, 0000 га, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3220886000:03:001:1006.

29.04.2009 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами п. 1. якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Процівська сісльська рада, площа якої 2, 0000 га, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3220886000:03:001:1003.

29.04.2009 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами п. 1. якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Процівська сісльська рада, площа якої 2, 0000 га, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 3220886000:03:001:1002.

07.09.2009 р. Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу земельної ділянки було видано ОСОБА_6 державний акт серія ЯЗ № 348441 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1103 площею 9, 9999 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з пунктами 1.1.-1.5. Положенням „Про орнітологічний заказник місцевого значення „Урочище „В?язове, затвердженого 26.02.2010 р., Орнітологічний заказник місцевого значення „Урочище „В?язове оголошено створено Рішенням виконкому Київської обласної ради народних депутатів від 17.10.1998 р. № 215.

1.2. Заказник Урочище „В`язове, загальною площею 336, 0 га, розташований на території Державного підприємства „Бориспільське лісове господарство, Кийлівського лісництва - кв. 13, 14, 17, 18, 21, 22 (входять всі виділи) в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району.

1.3. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

1.4. Територія, оголошена заказником, не вилучається з користування ДП „Бориспільське лісове господарство, який здійснює на ній свою діяльність згідно діючого Положення, інших нормативних документів, несе відповідальність за належний її стан і додержання встановленого заповідного режиму.

1.5. Межі заказника виносяться в натуру із встановленням державних межових, інформаційних знаків, інформаційних щитів. Його контури наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах. Вирішення цих питань покладається на ДП „Бориспільське лісове господарство.

10.12.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О. Я. за наслідками смерті ОСОБА_6 було видано ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1103 площею 9, 9999 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

28.12.2021 р. між ОСОБА_7 та ТОВ „Еко-Агро-Люб на підставі протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб від 28.12.2021 р. було підписано акт прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб, згідно з яким ОСОБА_7 передала, а ТОВ „Еко-Агро-Люб прийняло до статутного капіталу товариства нерухоме майно, а саме, у тому числі, земельну ділянку кадастровий номер № 3220886000:03:001:1103 площею 9, 9999 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

03.02.2022 р. суб?єктом державної реєстрації прав державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб від 28.12.2021 р. та акту від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ „Еко-Агро-Люб на нерухоме майно за реєстраційним номером № 2530817232040 земельна ділянка кадастровий номер № 3220886000:03:001:1103 площею 9, 9999 га на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Інформацією № 315226187 від 15.11.2022 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта, наявною у матеріалах справи.

06.02.2023 р. суб?єктом державної реєстрації прав державним реєстратором Пристоличної сільської ради Київської області на підставі положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності було проведено державну реєстрацію права державної власності за Київською обласною державною адміністрацією на нерухоме майно за реєстраційним номером № 2689185932208 земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231 площею 1857, 0898 га, а за Державним спеціалізованим господарським підприємством „Ліси України право постійного користування вказаною земельною, що підтверджується Інформацією № 338847029 від 12.07.2023 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, прокурор в інтересах позивача у своїй позовній заяві, з урахуванням його заяву про зміну предмету позову, просить суд витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Агро-Люб на користь Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 0, 4462 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 та має 10 поворотних точок за наступними координатами згідно з переліком та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 9, 9999 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 у Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) безпідставними набуттям та реєстрацією за відповідачем права власності на земельну ділянку площею 9, 9999 га із кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, яка частково накладається на землі, які належать на праві постійного користування ДП „Бориспільське лісове господарство, та знаходяться у кварталі 17, виділ 2 Кийлівського лісництва в межах орнітологічного заказника „Урочища В?язове.

З приводу вказаних позовних вимог прокурора суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 1 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем.

Праліси (пралісові екосистеми) - споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.

Квазіпраліси - умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду.

Відповідно до ст. 5 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 8 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Згідно з ст. 3 Закону України „Про природно-заповідний фонд України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) до природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 4 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття цього Закону, не підлягають приватизації.

У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

Статтею 5 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Завдання, особливості природоохоронного режиму пам`яток природи та заповідних урочищ визначаються на основі цього Закону безпосередньо в їх первинних облікових документах.

Завдання, особливий природоохоронний режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються на територіях зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються у положеннях про них, що затверджуються відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення, а також регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.

Ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки місцевого значення та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва відповідно до законодавства України можуть бути визнані юридичними особами.

Статтею 7 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 25 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Статтею 26 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Згідно з статтями 43, 44, 45, 46-1 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 44. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Стаття 45. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Стаття 461. Землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти.

2. Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Згідно з ст. 55 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

2. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б) виключено

в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;

г) полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 56 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Статтею 57 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

2. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Згідно з ст. 83 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

2. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

3. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

4. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів;

є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності;

5. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

г1) виключено;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

6. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об`єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ст. 84 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

2. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

3. Частину третю виключено.

4. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі оборони;

г) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ж) земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти;

ж1) земельні ділянки, закріплені за державними закладами фахової передвищої освіти;

з) земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти;

и) виключено;

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

ї) землі під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності.

5. Держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

д) виключено.

Згідно з ст. 92 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі;

є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

3. Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 116 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з ст. 125 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 141 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Частиною 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Частиною 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент звернення прокурором в інтересах позивача із даним позовом в суд) передбачено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Отже умовами, за яких право постійного користування земельною ділянкою може підтверджуватися планово-картографічними матеріалами, є доведеність факту передання земельної ділянки на користь відповідного державного (комунального) лісогосподарського підприємства до набрання чинності Земельним Кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме згідно з листом № 250 від 02.07.2021 р. ДП „Бориспільський лісгосп, листом № 29/01-5 від 29.01.2021 р., № 02/02-3 від 02.02.2021 р. ТОВ „Терратоп та доданих до них матеріалів - земельна ділянка кадастровий номер № 3220886000:03:001:1103 площею 9, 9999 га, що належить відповідачу, частково накладається на землі лісогосподарського призначення, на яких розташований орнітологічний заказник місцевого значення „Урочище „В?язове, площа накладення становить 0, 4554 га.

У процесі розгляду справи судом згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2023 р. призначено у справі № 911/2413/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення призначеної Господарським судом Київської області у справі № 911/2413/22 судової земельно-технічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи є порушення меж земельної ділянки № 3 загальною площею 1 888, 1100 га, кадастровий номер 3220881300:03:005:0231, Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В?язове, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у постійному користуванні ДП „Бориспільське лісове господарство на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448, - земельною ділянкою площею 9, 9999 га, кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб на підставі протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб, акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб?;

2. Чи є накладання між собою земельної ділянки № 3 загальною площею 1 888, 1100 га, кадастровий номер 3220881300:03:005:0231, Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В?язове, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у постійному користуванні ДП „Бориспільське лісове господарство на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448, та земельної ділянки площею 9, 9999 га, кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб на підставі протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб, акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб, і яка площа такого накладення?;

У процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно з Висновком експертів № 13402/23-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, складеним 22.12.2023 р. та проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України:

1) По питанню №1:

Порушення меж земельної ділянки № 3 загальною площею 1888, 1100 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0231 Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В`язове, що розташована на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у постійному користуванні ДП „Бориспільське лісове господарство на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211 04.06.2004 р., виданого Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на права постійного користування землею за № 448 - земельною ділянкою площею 9, 9999 га, кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області та перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб на підставі протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб, акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб відсутнє.

2) По питанню № 2:

Між земельною ділянкою № 3 загальною площею 1888, 1100 га, кадастровий номер 3220881300:03:005:0231 Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В`язове, що розташована па території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області та перебуває у постійному користуванні ДП „Бориспільське лісове господарство на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного коригування землею за № 448, та земельною ділянкою площею 9, 9999 га, кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, та перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб на підставі протоколу від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ „Еко- Агро-Люб, акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб накладання відсутнє.

Після чого та за обставин, що для вирішення даного спору є необхідним встановлення фактів накладання спірних земельних ділянок між собою, яка належить третій особі у відповідності до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 448, і у відповідності до чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, та відповідачу у відповідності до протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб, акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб, та за відсутності у суду спеціальних знань в даній сфері, і з урахуванням того, що судова земельно-технічна експертиза, що була призначена згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2023 р. у справі № 911/2413/22, за наслідками проведення якої було складено висновок експертів № 13402/23-41 від 22.12.2023 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, була виконана без використання чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, суд дійшов висновку про призначення у справі додаткової судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручив у даному випадку Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, вул. Смоленська, 6, м. Київ).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2024 р. призначено у справі № 911/2413/22 додаткову судову земельно-технічну експертизу, проведення призначеної Господарським судом Київської області у справі № 911/2413/22 додаткової судової земельно-технічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи накладаються згідно з планово-картографічними матеріалами (чинні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування) між собою повністю або частково (та якщо частково - то в якій частині) земельна ділянка кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб, та земельні ділянки Філії „Бориспільське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, зазначені в позовній заяві по справі (виділ 2 кварталу 17 Кийлівського лісництва) та на планово-картографічних матеріалах (чинні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування), і перебувають у його постійному користуванні, і яка площа такого накладення?;

2. Чи накладаються згідно з планово-картографічними матеріалами (чинні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування) між собою повністю або частково (та якщо частково - то в якій частині) земельна ділянка кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб, та земельні ділянки Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В??язове, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, і яка площа такого накладення?;

3. Чи є розбіжність у розташуванні (межах) земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231 в кварталі 17 виділ 2 Кийлівського лісництва, що перебуває у постійному користуванні Філії „Бориспільське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, згідно з: 1) планово-картографічними матеріалами (чинні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування) та 2) державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001211, виданим 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448, та 3) відомостями з Державного земельного кадастру, і яка саме розбіжність?;

У процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно з Висновком експерів № 7671/24-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, складеним 14.07.2025 р. та проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України:

1) По питанню № 1:

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, яка перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб відповідно до відомостей ДЗК, частково накладається на межі земель виділу 2 кварталу 17 Кийлівського лісництва філії „Бориспільське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, що перебування у його постійному користуванні відповідно до чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року (Планшет №2).

Площа накладання на Додатку №1 до висновку позначена штриховкою зеленого кольору і становить S накл. = 0, 4462 га.

2) По питанню № 2:

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, яка перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб частково накладається на межі орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В`язове, що розташовані на території Вишенківської сільської ради Бориспільського районе Київської області відповідно до чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року (Планшет № 2).

Площа накладання на Додатку № 2 до висновку позначена штриховкою блакитного кольору і становить S накл. = 0,4462 га.

3) По питанню № 3:

Існує невідповідність меж і площі (1867, 08 га) земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231, що перебуває на праві постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія та номер І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 448 межам і площі (1857, 0898 га) земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру.

Площі невідповідності становлять S1= 8, 0186 га, S2= 1, 3297 га, S3= 1, 2327 га, S4= 0, 5282 га позначені на Додатку № 3 до висновку штриховкою блакитного кольору.

При цьому в районі розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103, яка перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб межі земельних ділянок з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231 повністю співпадають і є суміжними з межами земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 (накладання відсутнє).

Межі лісових кварталів Кийлівського лісництва відповідно до планово- картографічних матеріали лісовпорядкування 2014 року (Планшет № 2) не відповідають межам земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001211, а також межам земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:03:005:0231 відповідно до відомостей Державного земельного кадастру - існує зміщення меж в північно західному напрямку.

Отже, виходячи із Висновку експертів № 7671/24-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 911/2413/22, складеного 14.07.2025 р. та проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, державного акту на право постійного користування землею серії серії І-КВ № 001211, виданого 04.06.2004 р. Бориспільською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 448, протоколу № 7 від 28.12.2021 р. загальних зборів учасників ТОВ „Еко-Агро-Люб, акту б/н від 28.12.2021 р. прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Еко-Агро-Люб, Схеми розміщення Орнітологічного заказника Урочище „В?язове, картографічних матеріалів, планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб, частково накладається на межі земель виділу 2 кварталу 17 Кийлівського лісництва філії „Бориспільське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, що перебуває у його постійному користуванні та є державною власністю (відповідно до чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року), та відповідно на межі земель Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В?язове, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із площею накладення 0, 4462 га.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 330 цього ж кодексу якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 387 цього ж кодексу передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 цього ж кодексу передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:

1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень;

2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

3. Держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:

1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;

2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.

Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною.

Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:

а) до об`єктів критичної інфраструктури;

б) до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

в) до об`єктів та земель оборони;

г) до об`єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об`єктів (територій) на момент вибуття з володіння;

ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об`єктів на момент вибуття з володіння;

д) до пам`яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

4. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Статтею 391 цього ж кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц зазначила:

56. Тому Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі N 368/1158/16-ц (провадження N 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі N 369/6892/15-ц (провадження N 14-96цс18), від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц (провадження N 14-256цс18, розділ 1.5.4).

69. У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2020 року по справах N 911/3311/17, N 911/3574/17, 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі N 911/3449/17 також сформульований висновок про те, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

70. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком по суті попри його неналежне обґрунтування у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. У зазначеному висновку йдеться не про державну реєстрацію права власності за порушником (яке і розглядається як фактичне заволодіння), а про вчинення фізичних дій щодо земельної ділянки - її зайняття (яке не є заволодінням). Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від наведеного висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

71. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що вона вже викладала подібні за змістом висновки у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі N 145/2047/16-ц (провадження N 14-499цс19). У пункті 7.27 цієї постанови зазначено: "Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок". Водночас використання у першому реченні слів " (тимчасовим володільцем)" може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими. Крім того, за змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово "права" у першому реченні є зайвим. З метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду відступає від наведеного висновку шляхом уточнення, виклавши його перше речення так: зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками.

72. Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 653/1096/16-ц (провадження N 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

143. Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі N 923/876/16 (провадження N 12-88гс19) та багатьох інших.

144. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18 (провадження N 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19 (провадження N 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі N 910/2861/18 (провадження N 12-140гс19, пункт 98).

145. Позов у цій справі поданий прокурором в інтересах держави у зв`язку з незаконним, на думку позивача, заволодінням земельними ділянками державної власності, зокрема, фізичними особами - відповідачами.

146. Велика Палата Верховного Суду знов нагадує, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц (провадження N 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі N 916/1608/18 (провадження N 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі N 19/028-10/13 (провадження N 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі N 200/606/18 (провадження N 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

147. Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). І такі вимоги позивачем пред`явлені (див. наступний розділ цієї постанови).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.01.2025 р. у справі № 446/478/19 зазначила:

Щодо частини земельної ділянки, яка може бути витребувана

116. АТ "Укрзалізниця" просить визнати недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1259 га. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

117. Згідно з рішенням Кам`янка-Бузької міської ради від 28.01.2011 N 10 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,1259 га. Водночас частина земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 та накладається на смугу відведення залізниці, має площу 0,0974 га.

118. Тобто площа земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці, менша загальної площі земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_1 згідно з рішенням Кам`янка-Бузької міської ради від 28.01.2011 N 10.

119. У цій справі позивач заявляє вимогу про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,1259 га, - тобто намагається скасувати правовий титул (визнати недійсним відповідне рішення щодо всієї земельної ділянки, а не тільки тієї її частини, що накладається на смугу відведення залізниці).

120. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 0,1259 га, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.

121. АТ "Укрзалізниця" має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається на смугу відведення залізниці. Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо (див. близькі за змістом висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі N 441/123/16).

122. Отже, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка накладається на смугу відведення залізниці) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

123. Виконання дослідження з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тому результати таких досліджень можуть міститись, зокрема, у висновку експерта. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 102-113 ЦПК України).

124. У власних висновках Верховний Суд базується на тому, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. Частина земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці та межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою земельною ділянкою.

125. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що ОСОБА_1 буде позбавлена права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку АТ "Укрзалізниця", а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність ОСОБА_1 якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.

126. Крім того, варто зазначити, що віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів.

127. Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

128. Тому в контексті обставин цієї справи та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить на праві постійного користування АТ "Укрзалізниця" та накладається на земельну ділянку, що знаходиться у власності ОСОБА_1.

Згідно з листом № 45 від 20.10.2025 р. ПП „Землемір-2010 наданого на відповідний запит Бориспільської окружної прокуратури визначено координати поворотних точок меж частини земельної ділянки кадастровий номер 3220886000:03:001:1103, що перебуває у приватній власності ТОВ „Еко-Агро-Люб, та частково накладається на межі земель виділу 2 кварталу 17 Кийлівського лісництва філії „Бориспільське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства „Ліси України, що перебуває у його постійному користуванні та є державною власністю (відповідно до чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року), та відповідно на межі земель Орнітологічного заказника місцевого значення „Урочище „В?язове, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, із площею накладення 0, 4462 га.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, спірна частина земельної ділянки кадастровий номер 3220886000:03:001:1103 площею накладення 0, 4462 га, що станом на час розгляду справи перебуває у власності ТОВ „Еко-Агро-Люб, безпідставно та неправомірно вибула із володіння власника в особі Київської обласної державної адміністрації не з його волі, та станом на момент розгляду даної справи перебуває у власності відповідача - ТОВ „Еко-Агро-Люб.

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що спірна частина земельної ділянки кадастровий номер 3220886000:03:001:1103 площею накладення 0, 4462 га, безпідставно та неправомірно вибула із володіння власника в особі Київської обласної державної адміністрації не з його волі та станом на момент розгляду даної справи перебуває у власності відповідача - ТОВ „Еко-Агро-Люб, а тому суд дійшов висновку, що право державної власності в особі Київської обласної державної адміністрації на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння відповідача на підставі та у відповідності до ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, тощо.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідача про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ „Еко-Агро-Люб земельної ділянки, площею 0, 4462 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 та має 10 поворотних точок за відповідними координатами, та про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 9, 9999 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 у Державному земельному кадастрі, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Агро-Люб (14027, вул. Гетьмана Полуботка, 74А, м. Чернігів, Чернігівська область; ідентифікаційний код 40558076) на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, площа Лесі Українки, 1, м. Київ; ідентифікаційний код 00022533) земельну ділянку, площею 0, 4462 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 та має 10 поворотних точок за наступними координатами:

1) координати Х, (м) 5 560 943,963; Y, (м) 3 389 709,483,

2) координати Х, (м) 5 560 940,210; Y (м) 3 389 718,910,

3) координати Х, (м) 5 560 914,720; Y, (м) 3 389 732,930,

4) координати Х, (м) 5 560 829,840; Y, (м) 3 389 750,800,

5) координати Х, (м) 5 560 754,740; Y, (м) 3 389 787,680,

6) координати Х, (м) 5 560 765,830; Y, (м) 3 389 732,780,

7) координати Х, (м) 5 560 760,449; Y, (м) 3 389 695,854,

8) координати Х, (м) 5 560 794,370; Y, (м) 3 389 710,380,

9) координати Х, (м) 5 560 779,980; Y, (м) 3 389 756,660,

10) координати Х, (м) 5 560 858,610; Y, (м) 3 389 726,330.

3. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 9, 9999 га з кадастровим номером 3220886000:03:001:1103 у Державному земельному кадастрі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Агро-Люб (14027, вул. Гетьмана Полуботка, 74А, м. Чернігів, Чернігівська область; ідентифікаційний код 40558076) на користь Київської обласної прокуратури (01601, бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 7 411 (сім тисяч чотириста одинадцять) грн 13 (тринадцять) коп. судового збору.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

23 жовтня 2026 р.