Рішення № 140870403, 23.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р. Справа № 911/1305/26

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву б/н від 30.09.2026 р. позивача Фізичної особи-підприємця Діаманта Владислава Андрійовича про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/1305/26

за позовом Фізичної особи-підприємця Діаманта Владислава Андрійовича, с. Чайки, Бучанський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення 728 404, 11 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2026 р. у справі № 911/1305/26 за позовом ФОП Діаманта В. А. до ТОВ "Сахара ЛТД" про стягнення 728 404, 11 грн позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД" на користь Фізичної особи-підприємця Діаманта Владислава Андрійовича 197 000 (сто дев`яносто сім тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 87 500 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот) грн 00 (нуль) коп. та судові витрати 4 267 (чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн 50 (п`ятдесят) коп. судового збору.

30.09.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 30.09.2026 р. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з відповідача 50 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

05.10.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли заперечення № 05/10-26 від 05.10.2026 р. на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому він просить суд відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, у разі задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 12 500, 00 грн та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4 882, 25 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з ухваленням додаткового рішення у справі виходячи з наступного.

Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ст. 123 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. п. 1.1.-1.4. Договору № 20-04/26 про надання правової (правничої) допомоги від 20.04.2026 р. (надалі Договір), укладеного між Адвокатом Біликом Миколою Петровичем (надалі Адвокат) та ФОП Діамантом Владиславом Андрійовичем (надалі - Клієнт), Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту за його дорученням правову (правничу) допомогу відповідно до чинного законодавства України в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та понесені Адвокатом фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (п. 1.1.).

1.2. Види правової (правничої) допомоги, що надаються Клієнту за цим Договором:

- надання в усній та/або письмовій формі правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта як підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) - без обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій;

- надання правової допомоги Клієнту як свідку у кримінальному провадженні - без обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій;

- представництво прав і обов?язків Клієнта як потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні - без обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій;

- представництво інтересів Клієнта в державних органах, органах місцевого самоврядування перед фізичними та юридичними особами;

- інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

1.3. Окрім повноважень, визначених у пункті 1.3. цього Договору, для належного виконання доручення та зобов?язань, передбачених цим Договором, Клієнт надає Адвокату наступні повноваження:

- отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії);

- отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб будь-які документи, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб;

- представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, діяльність яких пов?язана із вирішенням питань, передбачених дорученням та цим Договором;

- отримувати належні Клієнту майно, документи та грошові суми;

- засвідчувати у встановленому для того порядку відповідність копій документів їх оригіналам;

- одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань, замовляти проведення експертизи;

- оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів юридичних осіб) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством;

- сплачувати державне мито, судовий збір, обов?язкові збори та інші необхідні платежі;

- вчиняти всі інші дії. передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, та які, на думку Адвоката, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання доручень Клієнта та зобов?язань, передбачених цим Договором.

1.4. Визначення змісту та обсягу кожного окремого доручення Клієнта під час дії цього Договору здійснюється, у разі необхідності, шляхом укладення Сторонами Додатків до цього Договору, у яких у кожному разі визначається конкретний вид правової (правничої) допомоги, що буде надаватися Адвокатом, її обсяг, строк виконання, розмір гонорару та порядок його сплати, а також, у разі необхідності, інші умови виконання доручення Клієнта.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору визначено, що гонорар винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової (правничої) допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим Договором (п. 4.1.).

4.2. Загальна сума гонорару за цим Договором складається з суми гонорарів за усіма Додатками, що будуть укладені Сторонами відповідно до п. 1.4. цього Договору.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000, 00 грн під час розгляду справи № 911/1305/26, до суду позивачем надано договір № 20-04/26 про надання правової (правничої) допомоги від 20.04.2026 р., укладений між Адвокатом Біликом Миколою Петровичем та ФОП Діамантом Владиславом Андрійовичем, акт наданих послуг від 17.09.2026 р. на суму 50 000, 00 грн, ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2187828 від 28.04.2026 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6226/10 від 06.10.2017 р.

Як було зазначено вище, відповідач у своїх запереченнях № 05/10-26 від 05.10.2026 р. на заяву про ухвалення додаткового рішення просить суд відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, у разі задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 12 500, 00 грн та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4 882, 25 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що зазначена позивачем сума витрат на правничу допомогу є завищеними, необґрунтованими, недоведеними, неспівмірними та такими, що не підлягають задоволенню.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторонни, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 р. у справі № 922/1964/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 р. у справі № 910/16322/18.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 30.01.2023 р. у справі № 910/7032/17).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд в додатковій постанові від 18.01.2024 р. у справі № 927/885/17 (927/485/19) вважав за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували неспівмірність понесених позивачем адвокатських витрат, а також не відповідності їхнього розміру критерію розумності.

Врахувавши все вищезазначене, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги Адвокатом Біликом Миколою Петровичем, доводи та заперечення відповідача щодо її неспівмірності, суд з урахуванням характеру спору, розумної необхідності судових витрат для розгляду справи та складності справи дійшов висновку, що характер та обсяг, виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), відповідає критеріям реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості, а отже відсутні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що понесені позивачем - Фізичною особою-підприємцем Діамантом Владиславом Андрійовичем судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (50 000, 00 грн * 0, 39), з вищевказаних підстав із прийняттям додаткового рішення у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 30.09.2026 р. (вх. № 9061 від 30.09.2026 р.) позивача Фізичної особи-підприємця Діаманта Владислава Андрійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Прийняти додаткове рішення у справі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара ЛТД" (51900, вул. Кірова, буд. 12, корп. 3, офіс 223, м. Кам`янське, Дніпропетровська область; ідентифікаційний код 39430993) на користь Фізичної особи-підприємця Діаманта Владислава Андрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати 19 500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Відмовити у задоволенні заяви в іншій частині.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца