Рішення № 140870355, 01.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2026Справа № 910/7489/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд»

до Київської міської ради

про визнання договору укладеним,

Представники:

від позивача Сєтов М.О., Парицька Н.О.

від відповідача Буханистий О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Бориспільміськбуд» до Київської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:63:389:0004 площею 4,7148 га, та кадастровим номером 8000000000:63:389:0025 площею 0,8628 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Суд 24.06.2026 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київська міська рада ухиляється від укладення договору оренди з фактичним користувачем та водночас власником нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці. Обґрунтовуючи ці доводи позивач посилається на те, що право власності не нерухоме майно - об`єкти незавершеного будівництва, що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:63:389:0004 площею 4,7148 га, 8000000000:63:389:0025 площею 0,8628 га (далі - Земельні ділянки), у 2021 році зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових. Будівництво на Земельних ділянках відбувається в межах реалізації проєкту будівництва об`єкту «Коригування проєкту будівництва житлового комплексу по вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва» на підставі дозволу на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ 12/083210316495, із змінами, замовником якого є ТОВ «Бориспільміськбуд». Договірні відносини щодо користування Земельними ділянками тривали з 2025 року по 16.02.2026, учасниками яких були Київська міська рада (орендар) та установа « 28 управління начальника робіт». Цільовим призначення користування Земельними ділянками було будівництво житлового комплексу. У 2016 позивачу передані функції замовника будівництва на цих Земельних ділянка. Оскільки 16.02.2026 закінчився строк договору оренди Земельних ділянок, 04.06.2026 позивач, як власник об`єктів нерухомості та забудовник, звернувся до відповідача з заявою від 28.04.2026 про надання Земельних ділянок у користування. Заява залишена без розгляду з підстав необхідності її подання до центру надання адміністративних послуг (відповідь Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.06.2026). Відповідна заява позивача від 09.06.2026, що була подана до центру надання адміністративних послуг, Київської міською радою не розглянута. Позивач вважає, що надання Земельних ділянок повинно здійснюватися без складення документації із землеустрою, оскільки Земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і зміни їх меж та цільового призначення не відбувається. Нормативно обґрунтовуючи право на укладення договору оренди позивач посилається на ч. 11 ст. 120 Земельного кодексу України.

Київська міська рада позов відхилила повністю з огляду на таке:

- укладенню договору оренди земельної ділянки передує затвердження документації із землеустрою;

- відсутнє рішення Київської міської ради про передачу позивачеві в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих приміщень земельної ділянки, що є передумовою для укладення договору оренди;

- позивач не є власником об`єктів нерухомого майна, а є власником об`єктів незавершеного будівництва.

Суд 07.09.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/7489/26 до судового розгляду по суті.

Позивач 17.09.2026 подав клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання доказів до матеріалів справи, а саме:

- листа Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) від 09.09.2026 № 057-15747;

- листа Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) від 10.06.2026 № 057-8419;

- листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.06.2026 № 055-10540;

- листа Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.2026 № 064-14468;

- листа Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.06.2026 № 066-2859;

- листа Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.06.2026 № 062/06-13-4117;

- листа Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.06.2026 № 062/14-12426;

- листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.06.2026 № 073-2973;

- листа Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 16.06.2026 № 077/03-2929;

- листа Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.06.2026 № 101-5176.

Суд визнав поважними причини пропуску строку для подання доказів та долучив їх до матеріалів справи, ухвалу про що занесено до протоколу судового засідання від 21.09.2026. Долучаючи докази суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Водночас, за приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001 ЄСПЛ вказав, шо ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та звернутися до вищої інстанції про його перегляд. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль правосуддя.

Право на справедливий судовий розгляд також включає базове право на подання доказів, що відображається у практиці і рішеннях ЄСПЛ.

Зокрема відхиляючи скаргу відповідно до ст. 6 параграфу 1 Конвенції ЄСПЛ вказав, що заявнику була надана можливість приймати участь у змагальних процесах, йому була надана можливість на різних стадіях проваджень надавати аргументи і докази (Garcia Ruiz v. Sраіп (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], параг. 29).

Сторонам повинна бути надана можливість подати будь-які докази, необхідні для успіху скарги («Clinique des Асасіаs аnd Оthers v. Fгапсе» (Клінік дез Акація та інші проти Франції), парагр. 37).

Завданням Суду відповідно до Конвенції є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів («ЕІsholz v. Gегmапу» (Ельсгольц проти Німеччини), параг. 66).

Процесуальні правила щодо збирання доказів та їх подання до суду не повинні призводити до того, що сторона не матиме змоги практично та ефективно реалізувати права, які гарантує ст. 6 Конвенції («Ходорковський та Лебедєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), п. 731, та «Матиціна проти Росії» (Маtytsina v. Russia) п. 187).

Європейський суд у параграфі 38 у рішенні від 01.07.2003 року у справі «Суомінен (Suominen) проти Фінляндії» зазначив: Суд вважає, що заявниця була позбавлена можливості здійснити своє право на справедливий судовий розгляд у зв`язку з відмовою національного суду прийняти представлені нею докази. Це вбачається з того, що апеляційний суд відхилив прохання заявниці про розгляд її доказів на тій підставі, що їх необхідно було представити районному суду і що заявниця не довела, що їй не було дозволено або що вона не мала можливості це зробити. Таким чином, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

Європейський суд у рішеннях від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. Fгапсе», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України» наголосив, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

На підставі договору оренди земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 13.11.2006 за реєстровим № 1515 та зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.11.2006 за № 63-6-00382 (далі - Договір оренди), установа « 28 управління начальника робіт» отримала в строкове орендне користування земельні ділянки з кадастровим № 8000000000:63:389:0004, площею 4,72 га, та № 8000000000:63:389:0025, площею 0,87 га для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами (Земельні ділянки).

16 лютого 2016 року Київська міська рада та установа « 28 управління начальника робіт» уклали угоду про поновлення договору оренди земельних ділянок, посвідчену Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16 лютого 2016 року за реєстровим №16, за умовами якої поновлено Договір оренди строком на 5 років до 16.02.2021 та викладено в новій редакції.

На підставі рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 у справі № 910/12590/21 (залишене в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, закрито касаційне провадження ухвалою Верховного Суду від 25.10.2022) за позовом установи « 28 управління начальника робіт» до Київської міської ради про визнання угоди укладеною між Київською міською радою та установою « 28 управління начальника робіт» укладено додаткову угоду про поновлення Договору оренди, посвідченого Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.11.2006 за реєстровим №1515 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.11.2006 за №63-6-00382 строком на 5 (п`ять) років.

Тобто Договір оренди продовжено до 16.02.2026.

11 березня 2008 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видала установі « 28 управління начальника робіт» дозвіл на виконання будівельних робіт № 0159-Др на виконання будівельних робіт будівництва житлового комплексу за адресою: вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва.

12.08.2016 установа «28 управління начальника робіт» та товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» уклали договір про будівництво житлового комплексу по вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва.

Таким чином з серпня 2016 року позивач набув статус забудовника та особи, якій передано функції замовника будівництва на Земельних ділянках на підставі договірних відносин з установою « 28 управління начальника робіт».

Відповідно до змісту затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.03.2020 № 312 містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва для об`єкта будівництва «Корегування проєкту будівництва житлового комплексу», нове будівництво вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:389:0025 для розміщення об`єктів проєктування комунально-складська територія.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» є замовником будівництва та власником нерухомого майна - об`єктів незавершеного будівництва розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:63:389:0004 площею 4,7148 га, 8000000000:63:389:0025 площею 0,8628 га, а саме:

- об`єкт будівництва - будинок квартирного типу № 6 загальною площею 47157,7 кв. м., житловою площею 14933,9 кв. м. (відсоток готовності: 74,8%). Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.01.2021 проведена державна реєстрація права власності позивача на цей об`єкт, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281521280000; номер відомостей про речове право: 40361778;

- об`єкт будівництва - розподільчий пункт (відсоток готовності: 16,3%). Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.01.2021 проведена державна реєстрація права власності позивача на цей об`єкт, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281535080000; номер запису про право власності: 40362066.

Наведене будівництво відбувається на Земельних ділянках в межах реалізації проєкту будівництва об`єкту «Коригування проєкту будівництва житлового комплексу по вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва» на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ/083210316495, із змінами. Замовником такого будівництва є ТОВ «Бориспільміськбуд».

Земельні ділянки знаходяться в комунальній власності, перебувають в розпорядженні Київської міської ради та мають такі характеристики:

кадастровий номер: 8000000000:63:389:0004; місце розташування: вулиця Поліська у Дарницькому районі міста Києва; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; розмір (площа): 4,7148 (чотири цілих сім тисяч сто сорок вісім десятитисячних) га.

кадастровий номер: 8000000000:63:389:0025; місце розташування: вулиця Поліська у Дарницькому районі міста Києва: категорія земель землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; розмір (площа) 0,8628 (нуль цілих вісім тисяч шістсот двадцять вісім десятитисячних) га.

Цільове призначення наведених Земельних ділянок відповідає класифікації видів цільового призначення земельних ділянок відповідно до Додатку 39 до Вимог «Класифікація видів цільового призначення земель» Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, що діяв на час реєстрації земельних ділянок (01.10.2013).

04.06.2026 товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» звернулось до Київської міської ради із заявою № 38 від 28.04.2026 в якій, просило надати земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:63:389:0004 площею 4,7148 га, 8000000000:63:389:0025 площею 0,8628 га у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» на правах оренди на 5 (п`ять) років.

До листа позивач додав проєкт договору оренди Земельних ділянок, копії документів щодо правового статусу об`єктів нерухомого майна, розташованих на Земельних ділянках, витяг з Державного земельного кадастру від 26.03.2026 № НВ-9958740352026, витяг з Державного земельного кадастру від 26.03.2026 № НВ-9958743062026, графічні матеріали, копію статуту та копію виписки з ЄДРПОУ.

04.06.2026 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 241/2463, повідомив позивача (лист № 057-8076) про необхідність звернутись в до центру надання адміністративних послуг із заявою на отримання адміністративної послуги з метою прийняття Київрадою рішення про передачу ТОВ «Бориспільміськбуд» Земельних ділянок.

09.06.2026 ТОВ «Бориспільміськбуд» звернулось до Київської міської ради через Центр надання адміністративних послуг м. Києва з відповідною заявою, повторно надавши пакет документів для договору оренди Земельних ділянок.

Вказану заяву Київська міська рада не розглянута.

Відповідно до приписів абз. 5 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Отже, за приписами Земельного кодексу України отримання ділянки з кадастровим номером у комунальній власності, якщо на ній розташоване майно (будівля, споруда), здійснюється через місцеву раду.

Оскільки земля має кадастровий номер, розробка проєкту землеустрою не потрібна. Оформлення відбувається шляхом укладання договору оренди або викупу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час видачі містобудівних умов та обмежень) основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проєктування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва.

Частина 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проєктується, до існуючих інженерних мереж.

Таким чином, при видачі містобудівних умов та обмежень здійснюється розрахунок параметрів забудови, в тому числі виходячи із загальної площі земельних ділянок, на яких планується здійснити будівництво об`єкту.

Частина 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Таким чином, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови та обмеження на забудову Земельних ділянок житловим комплексом, визначено відповідні обмеження та параметри здійснення містобудівної діяльності на території, що охоплюється Земельними ділянками.

На підставі зазначених вихідних даних було здійснено коригування проєкту будівництва житлового комплексу та внесені відповідні зміни у дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ08321031649.

За змістом дозволу єдиним замовником об`єкту будівництва «Коригування проєкту будівництва житлового комплексу по вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва» є товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд». Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта та обов`язковими для суб`єктів будівництва, а внесення змін до них може здійснювати лише орган, що їх надав виключно з передбачених законом підстав.

При цьому, часткова реалізація проєкту будівництва житлового комплексу та введення частини об`єктів в експлуатацію не впливає на право та обов`язок забудовника здійснювати будівництво саме житлового комплексу на відведених для цієї мети Земельних ділянках.

Будь-яке інше використання цих ділянок та розпорядження ними, зокрема, поділ до завершення будівництва житлового комплексу є неприпустимим, оскільки буде протирічити вищевказаним вихідним даним виданим департаментом Київської міської ради, дозвільним документам на будівництво саме житлового комплексу та, зрештою, унеможливить будівництво та введення в експлуатацію об`єктів.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

За змістом пунктів 24-27 Порядку сертифікат видається замовнику будівництва на підставі його заяви. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.

При цьому, відповідно до п. 14 Додатку 7 до Порядку обов`язковим елементом акту готовності об`єкту до експлуатації є інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Таким чином, земельні ділянки на які видано містобудівні умови та обмеження та дозвіл на виконання будівельних робіт мають перебувати у користуванні замовника будівництва до закінчення будівництва об`єкту та не можуть передаватись будь-яким іншим особам або піддаватись поділу чи іншім перетворенням, оскільки це призведе до неможливості здійснення замовником будівельних робіт та унеможливить прийняття об`єктів до експлуатації, що неминуче призведе до порушення прав інвесторів такого будівництва.

Таким чином, будь-який перехід прав від замовника будівництва на земельні ділянки виділені під забудову, їх поділ або інші перетворення неможливі до завершення будівництва об`єкту в цілому, у протилежному випадку це протирічить цільовому призначенню земельної ділянки, вихідним даним на будівництво, дозвільним документам, унеможливлює здійснення замовником завершення будівництва об`єкту, введення його в експлуатацію та призводить до порушення прав інвесторів.

Земля в Україні є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до Конституції України земля, її надра, водні ресурси та інші природні ресурси на території України є власністю українського народу.

За приписами статей 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, врегульовано, зокрема, статтею 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 120 Земельного кодексу України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Ця ж норма врегульовує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Правовий висновок щодо порядку реалізації дискреційних повноважень органом місцевого самоврядування щодо ухвалення рішення про передачу земельної ділянки сформований Касаційним господарським судом Верховного Суду у справі 910/12093/24 (постанова від 20.08.2025).

Касаційний господарський суд Верховного Суду зазначив, що згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ) № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень (concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), прийнятими 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта. У пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Баадсгаард проти Данії» («Pedersen and Baadsgaard v. Denmark», заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас у рішенні ЄСПЛ від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

З огляду на це дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

Характерними ознаками адміністративного розсуду є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

Аналогічні висновки щодо тлумачення дискреційних повноважень суб`єкта управлінської діяльності викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі № 540/913/21, від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22, від 23.06.2023 у справі № 160/6214/21.

Так у постанові від 15.02.2023 у справі № 911/1770/21 Верховний Суд виснував, що за відмови органу місцевого самоврядування в передачі в оренду земельної ділянки, на якій розміщено об`єкти нерухомості позивача, належним способом захисту його права є звернення з позовом про визнання укладеним договору оренди щодо зазначеної земельної ділянки.

Крім того, якщо на земельній ділянці комунальної власності розміщені об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачу на праві приватної власності, така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника такого об`єкта. Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 17.04.2025 у справі № 904/186/23.

Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (Superficies solo cedit - збудоване на поверхні слідує за нею) хоч безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі №921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

З цих підстав Касаційний господарський суд Верховного Суду у справі 910/12093/24 дійшов висновку про те, що відсутні дискреційні повноваження у органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки власнику нерухомого майна у користування у встановленому законом порядку, та невиконання останнім свого обов`язку, яких вочевидь не відповідає критерію розумності, позицій Верховного Суду у справі № 911/1770/21 (щодо належного способу захисту у подібному випадку), у справі № 904/186/23 (щодо неможливості передачі земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, іншій особі), у справі № 906/1314/21 (щодо належної та добросовісної поведінки органу державної влади та місцевого самоврядування), надає право фактичному користувачу земельної ділянки захищати свої права шляхом подачі позову про визнання договору укладеним за рішенням суду.

Підсумовуючи наведене суд доходить висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, враховуючи, що договір та додаток до нього укладається за рішенням суду, а не внаслідок дій сторін, не підлягають включенню до їх тексту умови, що є притаманними для спільного вільного волевиявлення, а саме: дані про осіб, що їх підписали, порядок набрання чинності, кількості примірників і реквізитів сторін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» до Київської міської ради.

Визнати укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» (код 34536374) та Київською міською радою (код 22883141) договір оренди земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:63:389:0004 площею 4,7148 га та кадастровим номером 8000000000:63:389:0025 площею 0,8628 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, в такій редакції:

«ДОГОВІР

оренди земельних ділянок

Київська міська рада (далі у тексті «Орендодавець») та товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» (далі у тексті «Орендар»), далі разом іменовані «сторони», уклали договір оренди земельних ділянок (далі у тексті Договір) про нижченаведене:

1. Предмет Договору

1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки (далі об`єкт оренди або Земельні ділянки), визначені цим Договором.

Земельні ділянки, які є об`єктами оренди, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

2. Об`єкт оренди

2.1. Об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та цього Договору є Земельні ділянки з такими характеристиками:

1) кадастровий номер 8000000000:63:389:0004;

місце розташування вулиця Поліська у Дарницькому районі міста Києва;

категорія земель землі житлової та громадської забудови;

цільове призначення: Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

розмір (площа) 4,7148 (чотири цілих сім тисяч сто сорок вісім десятитисячних) га.

2) кадастровий номер 8000000000:63:389:0025;

місце розташування вулиця Поліська у Дарницькому районі міста Києва;

категорія земель землі житлової та громадської забудови;

цільове призначення: Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

розмір (площа) 0,8628 (нуль цілих вісім тисяч шістсот двадцять вісім десятитисячних) га.

2.2. Земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню.

2.3. На Земельних ділянках розташовано:

- Об`єкт будівництва, Будинок квартирного типу № 6 загальною площею 47 157,7 кв. м., житловою площею 14 933,9 кв. м. (відсоток готовності: 74,8 %) згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності Орендареві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281521280000; номер відомостей про речове право: 40361778 від 29.01.2021).

- Об`єкт будівництва, Розподільчий пункт (відсоток готовності: 16,3 %) згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності Орендареві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281535080000; номер запису про право власності: 40362066 від 29.01.2021).

3. Строк дії Договору

3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років.

4. Орендна плата

4.1. Визначена цим Договором орендна плата за Земельні ділянки становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельними ділянками у грошовій формі.

4.2. Плата за Земельні ділянки:

4.2.1. Річна орендна плата за Земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Обчислення розміру орендної плати за Земельні ділянки здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації. визначених законодавством.

4.3. У випадку, якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради, зазначеним у п.п. 1.1. цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки.

4.4. Після закінчення періоду, за який сплачується орендна плата у подвійному розмірі, орендна плата розраховується та сплачується відповідно до п.п. 4.2. Договору.

4.5. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою Сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього Договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього Договору та з урахуванням п.п. 4.6. даного Договору.

4.6. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованих Земельних ділянок не з вини Орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою Сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього Договору в частині розміру річної орендної плати Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

4.7. Зміна нормативної грошової оцінки Земельних ділянок та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

4.8. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок UA 878999980000033212812926003. Одержувач: ГУК у м. Києві/Дарницький район/18010600, код ЄДРПОУ одержувача: 38021179, (ККДБ): 18010600 - «Земельний податок з юридичних осіб». Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.

4.9. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов`язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.

4.10. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- Орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього Договору;

- стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

4.11. У випадку викупу Земельних ділянок Орендарем, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації права власності на такі Земельні ділянки.

4.12. Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.

5. Умови використання Земельних ділянок

5.1. Умови збереження стану об`єкта оренди:

На Земельних ділянках не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням Земельних ділянок.

Зміна цільового призначення Земельних ділянок можлива в порядку, встановленому законодавством України, та потребує внесення змін у цей Договір.

Про намір зміни цільового призначення Земельних ділянок Орендар письмово повідомляє Орендодавця.

У десятиденний строк після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення Земельних ділянок Орендар надає Орендодавцю документи, необхідні для внесення змін у цей Договір.

6. Умови і строки передачі Земельних ділянок в оренду

6.1. Сторони підтверджують, що Земельні ділянки, які є об`єктом за цим Договором, передаються в оренду у придатному для їх використання стані та вважаються переданими Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

6.2. Право на оренду Земельних ділянок виникає з моменту державної реєстрації цього права.

7. Умови повернення Земельних ділянок

7.1. Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованих Земельних ділянок, пов`язаних із зміною їх стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

8. Права та обов`язки Сторін

8.1. Орендодавець має право вимагати від Орендаря:

- використання Земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з цим Договором;

- своєчасного внесення орендної плати;

- дострокового розірвання цього Договору;

- відшкодування понесених збитків, в тому числі неодержаних доходів, відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього Договору.

8.2. Орендодавець зобов`язаний:

- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Земельними ділянками;

- передати в користування Земельні ділянки у стані, що відповідає умовам цього Договору.

8.3. Орендар має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору;

- у разі розірвання цього Договору, за погодженням Сторін, має право вимагати відшкодування нанесених збитків відповідно до чинного законодавства;

- після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього Договору, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк;

- переважне право на придбання у власність Земельних ділянок у разі їх продажу.

8.4. Орендар зобов`язаний:

- приступати до використання Земельних ділянок в строк, встановлений цим Договором, після державної реєстрації права оренди даних Земельних ділянок;

- використовувати Земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельних ділянок у десятиденний строк замовити в установленому порядку витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельних ділянок. Після одержання цього витягу передати його до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельних ділянок, копії витягів з технічної документації, засвідчені в установленому порядку, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на Земельних ділянках і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину;

- забезпечити вільний доступ до Земельних ділянок представнику контролюючих органів;

- повернути Земельні ділянки Орендодавцю у стані, придатному для їх подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед контролюючим органом, визначеним податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельних ділянок про сплату орендної плати;

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельних ділянок;

- під час використання Земельних ділянок дотримуватися обмежень у їх використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі;

- питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати в установленому законом порядку;

- у разі необхідності проведення реконструкції питання оформлення дозвільної та проєктно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельних ділянок надати копію цього Договору до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельних ділянок.

8.5. Право на оренду Земельних ділянок комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

8.6. Сторони також мають інші права і несуть інші обов`язки, визначені законодавством України.

9. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе Орендар.

10. Страхування об`єкта оренди

Сторони домовилися про те, що Орендар має право застрахувати об`єкт оренди.

11. Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору

11.1. Всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

11.2. Витрати, пов`язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього Договору, сплачує Орендар.

11.3. Договір оренди припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- закінчення будівництва об`єктів, вказаних у п. 2.3. цього Договору;

- викупу Земельних ділянок для суспільних потреб та примусового відчуження Земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;

- поєднання в одній особі власника Земельних ділянок та Орендаря;

- ліквідації юридичної особи Орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

11.4. Припинення Договору шляхом розірвання.

Договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою Сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання Земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі використання Орендарем Земельних ділянок способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної (більше трьох місяців) несплати орендної плати, невикористання Земельних ділянок для забудови протягом трьох років підряд, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельними ділянками третім особам.

11.5. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов`язків, визначених у п.п. 5.1. та 8.4. цього Договору.

11.6. Розірвання цього Договору здійснюється в установленому законом порядку.

11.7. Поновлення Договору.

11.7.1. Після закінчення строку, на який укладено Договір, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення Сторонами письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається. У разі подання однією із сторін Договору заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору вона зобов`язана у той же день письмово повідомити іншу сторону про подання такої заяви.

11.8. У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Земельні ділянки на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов`язку щодо умов повернення Орендодавцеві Земельних ділянок Орендар зобов`язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.

11.9. Перехід права власності на орендовані Земельні ділянки до третьої особи, реорганізація юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення Договору.

11.10. Зміна найменування Сторін Договору, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи, не є підставою для внесення змін до Договору та/або його переоформлення.

12. Відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання Договору та вирішення спорів

12.1. У разі невиконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.

12.2. У разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов`язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

12.3. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

12.4. Усі спори, що пов`язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.

12.5. Відносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законами України.

13. Суборенда Земельних ділянок

13.1. Орендар має право передати Земельні ділянки або їх частини у суборенду.

13.2. Умови договору суборенди Земельних ділянок повинні обмежуватися умовами даного Договору і не суперечити йому.

14. Прикінцеві положення

14.1. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

14.2. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачує Орендар.

14.3. Цей Договір складений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник для зберігання у Орендаря, один для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один для зберігання у нотаріуса.»

Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001, код 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд» (вул. Валентини Чайки, 16, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, 08135, код 34536374) 3328,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 23.10.2026.

Суддя С. А. Ковтун