Рішення № 140870198, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/4540/24 (756/4831/25)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, кор.28, ЄДРПОУ: 35234236)

до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в розмірі 22 680,00 грн.

В межах справи № 910/4540/24

За заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/4540/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2025 затверджено план реструктуризації боргів боржника.

08.04.2025 до Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 22 680,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 22 680,00 грн., судове засідання призначено на 03.09.2025.

29.08.2025 до Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2026 матеріали цивільної справи №756/4831/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал " до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 22 680,00 грн. надіслано за підсудністю до Господарського суду м. Києва в провадженні якого знаходиться справа №910/4540/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.06.2026 матеріали справи № 910/4540/24 (756/4831/25) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.08.2025 прийнято справу №756/4831/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 22 680,00 грн. та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.08.2026 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові заперечення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі - кредитодавець, ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) укладено Договір про споживчий кредит №6676907 (далі - кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.1.договору кредиту кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит

Розділом І кредитного договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 120 днів з 22.01.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.02.2024 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 21.05.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 21.02.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21.05.2024 (останнього дня строку кредитування).

Згідно із п.1.5 кредитного договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1190,00 грн. в грошовому виразі та 575,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 15680,00 грн. в грошовому виразі та 3472,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 8190,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 22680,00 гривень.

Комісія за надання кредиту: 350,00 грн., яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 840,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,40 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14490,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пп.1.5.2-1.5.3 п.1.1 кредитного договору).

Позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника (п.1.7. кредитного договору).

Пунктом 2 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Згідно із п.п.2.2.1. п.2. кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.3. договору, в один з термінів (дат) вказаних в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2., в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору та/або відповідному додатку/додатковій угоді.

Відповідно до п.п.2.2.2. п.2 кредитного договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.

Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п.1.5.3 договору (п.п.2.2.3 п. 2 кредитного договору).

Підпунктом 2.4.1. п.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 договору.

Згідно із п. 6.4, 6.5 кредитного договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору цей договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https://miloan.ua/s/documents, що є невід`ємною частиною цього договору (далі - Правила )та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору.

Строк дії цього договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3, п.1.4 договору. Якщо станом цю дату зобов`язання позичальника та/або кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно із п.9.1. кредитного договору цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору (у т.ч. Правил) або окремих умов цього кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз?яснення логічно пов?язані з нею.

Відповідно до ч. 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положенням ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Мілоан" на платіжну картку відповідача перераховані грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. згідно із платіжним дорученням №120959441 від 22.01.2024, натомість, останній не повернув кредитодавцю кредитні кошти, комісію за видачу кредиту та процентів за користування кредитом.

Згідно із п.п. 3.2.6. п.3 кредитного договору кредитор має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

28.05.2025 між Товариством з обмеженою "Мілоан" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (далі - новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення прав вимоги №106-МЛ (далі - договір відступлення).

Відповідно до 1.1. договору відступлення на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладених між кредитором і боржниками.

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно, вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог за цими кредитними договорами, включно право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (п. 1.2 договору відступлення).

Підпунктом 6.2.3. п.6.2 договору відступлення права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1. цього договору (2 162 236,36 грн.), після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників.

Так, в матеріалах справи містяться копія Акту приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2024 до договору відступлення, який підтверджує, що кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 28.05.2024, а також копія платіжної інструкції в національній валюті №2258 від 28.05.2025, що підтверджує перерахування коштів від нового кредитора на рахунок попереднього кредитора.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення позивач набув права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 22 680,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість щодо суми виданого кредиту; 15330,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 350,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 6.4 договору відступлення у випадку, якщо з моменту переходу до нового кредитора права вимоги, кредитор отримав від боржників, органів Державної виконавчої служби будь-яку суму грошових коштів в рахунок погашення заборгованості боржників, кредитор зобов`язаний перерахувати вказану суму новому кредиторові протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати їх отримання.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки позивача та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов?язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки відповідача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем становить 22 680,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість щодо суми виданого кредиту; 15330,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 350,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

Відповідач, в свою чергу, проти задоволення позову заперечує з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_1 , зазначає, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів надання кредитних коштів.

В свою чергу, як було зазначено вище, з матеріалів справи слідує, що ТОВ "Мілоан" на платіжну картку відповідача перераховані грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. згідно із платіжним дорученням №120959441 від 22.01.2024.

Номер картки для перерахування коштів за кредитним договором був вказаний відповідачем при заповнені заяви на отримання кредиту №6676907 від 22.01.2024

Також, як вбачається з матеріалів справи №910/4540/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , останній при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність серед переліку кредиторів зазначає про заборгованість перед ТОВ «Мілоан» у розмірі 14 469,00 грн., що виникла на підставі Договору про споживчий кредит №6676907 від 22.01.2024.

Таким чином, відповідач особисто підтверджує факт укладення кредитного договору, а також визнає заборгованість за вказаним договором.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач також не погоджується із сплатою комісійних коштів в розмірі 350,00 грн.

На думку відповідача, положення кредитного договору в частині встановлення комісії за видачу кредиту суперечать положенням ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому є нікчемним.

Стаття 11 Закону України «Про споживчий кредит» стосується надання інформації протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Водночас, відповідно до п.п. 1.5.1. п.1.5 кредитного договору комісія за надання кредиту складає 350,00 грн. та нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 3.3.2. п.3.3. кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені, п.п.1.1-1.5 та п.2.4 цього договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Крім того, постановою Національного банку України від 11.02.2021 №16 затверджено «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Дані правила передбачають правомірність встановлення кредитодавцем супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту.

Отже, встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився, зокрема, сплатити комісію за надання кредиту.

Щодо доводу відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази, що він, як позичальник ознайомився та підписав договір та угоду, в яких детально роз`яснюється, що входить до послуг фінансової установи за видачу кредиту у відповідній редакції, суд зазначає, що згідно з п.5.1. кредитного договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором, умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану.

Таким чином, позичальник добровільно погодився з умовами кредитного договору та погодився його виконувати.

Щодо заперечень відповідача стосовно розміру нарахування відсотків суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023 (набрав чинності 24.12.2023) внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %; з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5 %; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1 %.

Водночас, відповідно до положень п.п. 1.5.3. п.1.5. кредитного договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 14490,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Як вбачається із доданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення, в період з 22.04.2024 по 21.05.2024 відсотки нараховано за ставкою 2,3% в день.

Отже, враховуючи вищевикладене, нарахування процентів за період з 22.04.2024 до 21.05.2024 за ставкою 2,3% в день здійснено всупереч вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». В період з 22.04.2024 до 21.05.2024 розмір денної процентної ставки, який підлягає застосування складає 1,5%.

Таким чином, суд погоджується з доводом відповідача щодо неправомірно нарахованих відсотків у розмірі 1680,00 грн., як наслідок, сума заборгованості за відсотками, що підглядають стягненню з відповідача на користь позивача становить 13 650,00 грн.

Підсумовуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем складає 21 000,00 грн., що складається з: 7000,00 грн. - заборгованість щодо суми виданого кредиту; 13650,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 350,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. Відповідна правова позиція відображена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №908/1932/18.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21 000,00 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 242,90 грн

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, кор.28, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за сумою кредиту у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп., заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 13 650 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп., заборгованість за комісією у розмірі 350 (триста п`ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позов залишити без задоволення.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк