Ухвала суду № 140869937, 22.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10563/26

Провадження № 6/727/551/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

за участю представника заявника Трифаненко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Трифаненко А.І. про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебувала цивільна справа №727/10563/26 за позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2026 року по справі №727/10563/26 позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03 листопада 2025 року у розмірі 48125,00 грн., з яких: 25000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 23125,00 грн. заборгованість за процентами; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1996,80 грн. та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви з додатками, у розмірі 117,14 грн.

06 жовтня 2026 року заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Трифаненко А.І., звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці із заявою про розстрочення виконання вищезазначеного рішення суду, в якій просить встановити порядок його виконання шляхом щомісячної сплати загальної суми 50238,94 грн. рівними частинами протягом 12 місяців.

В обґрунтування вищевказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що її матеріальне та фінансове становище є вкрай тяжким, а на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що єдиним джерелом її доходу є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а одноразова сплата всієї присудженої суми призведе до істотного погіршення матеріального становища її сім`ї.

Заявниця зазначає, що не заперечує обов`язку виконати рішення суду, однак з огляду на своє матеріальне становище не має можливості одноразово сплатити всю присуджену суму, у зв`язку з чим просить суд розстрочити виконання вищевказаного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2026 року по справі №727/10563/26 на 12 місяців шляхом щомісячної сплати по 4186,58 грн.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Трифаненко А.І. в судовому засіданні підтримала вимоги заяви ОСОБА_1 в повному обсязі та просила суд її задовольнити.

Представник стягувача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, а тому суд вважає можливим провести розгляд вищевказаної заяви у його відсутність.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи здійснення розгляду справи за їх відсутності фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, дійшов таких висновків.

Так, згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, відстрочення виконання рішення суду може бути надано лише за наявності обставин виняткового характеру, які об`єктивно істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищевикладене, а також оцінюючи наведені заявницею ОСОБА_1 доводи та долучені до заяви докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявницею не доведено наявності обставин виняткового характеру, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Так, в обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення суду заявниця ОСОБА_1 посилається на скрутне матеріальне становище, зазначаючи, що на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а єдиним джерелом її доходу є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На підтвердження наведених обставин заявницею долучено копії свідоцтв про народження дітей, якими підтверджується наявність у неї двох малолітніх дітей (а.с.100), а також довідку Чернівецької філії Чернівецького обласного центру зайнятості (а.с.101).

Разом із тим, зі змісту вищевказаної довідки вбачається лише те, що заявниця ОСОБА_1 не перебуває на обліку в центрі зайнятості як особа, яка шукає роботу, та не зареєстрована як безробітна (а.с.101).

Водночас зазначений документ не містить відомостей щодо фактичного працевлаштування заявниці, отримуваних нею доходів, соціальних виплат чи її майнового стану в цілому.

При цьому, на підтвердження твердження про те, що єдиним джерелом її доходу є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, заявницею не надано суду жодних відомостей щодо виду та розміру такої допомоги, довідок органів соціального захисту населення, Пенсійного фонду України чи податкових органів, виписок з банківських рахунків або інших документів, які б давали можливість встановити розмір її фактичного щомісячного доходу.

Також заявницею не надано доказів щодо наявності чи відсутності у неї іншого рухомого або нерухомого майна, грошових коштів, інших джерел доходу, а також доказів розміру фактичних витрат на утримання дітей та інших обов`язкових щомісячних витрат.

Крім цього, зі змісту вищезазначених свідоцтв про народження дітей (а.с.100) вбачається, що батьком обох малолітніх дітей заявниці зазначений ОСОБА_4 .

Водночас заявницею не надано суду доказів того, що батько дітей не бере участі у їх утриманні, не надає матеріальної допомоги або з інших причин не може брати участь у забезпеченні їхніх потреб.

За таких обставин матеріали заяви не дають підстав для висновку, що обов`язок з матеріального забезпечення двох малолітніх дітей фактично покладений виключно на заявницю ОСОБА_1 .

Таким чином, наявність у заявниці двох малолітніх дітей, хоча і є обставиною, яка враховується судом при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення, однак сама по собі не підтверджує такого матеріального становища заявниці ОСОБА_1 , яке об`єктивно унеможливлює чи істотно ускладнює виконання нею рішення суду.

При цьому, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення та підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018 (провадження №61-40258ав18).

При цьому, суд також звертає увагу, що заявниця просить встановити щомісячний платіж у розмірі 4186,58 грн., однак жодних доказів, які б підтверджували наявність у неї стабільного доходу в розмірі, достатньому для здійснення таких платежів протягом заявленого періоду, суду не надано.

Таким чином, запропонований заявницею порядок виконання рішення ґрунтується виключно на її твердженнях та не підтверджений об`єктивними даними щодо її реального фінансового становища.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Натомість заявниця ОСОБА_1 просить здійснювати дванадцять щомісячних платежів, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання ухвалою про розстрочення законної сили, що не узгоджується із встановленим законом граничним строком розстрочення, який у даній справі обчислюється з дня ухвалення рішення 15 вересня 2026 року.

Таким чином, надані заявницею докази, на переконання суду, не підтверджують наявності у заявниці ОСОБА_1 на час розгляду заяви такого матеріального становища чи інших обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення суду або робили його неможливим у розумінні ч. 3 ст. 435 ЦПК України.

За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2026 року у справі №727/10563/26, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 247, 353, 435 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Трифаненко А.І. про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: