Рішення № 140869717, 21.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2/712/3643/26

Справа № 712/5699/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса: м. Ірпінь, вул. Садова 31/33) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на те, що 09.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у кредит №6539343, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 2 000 гривень, строком на 360 днів (з 09.09.2025 по 03.09.2026) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 333403, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позикодавець зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, передав позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № № НОМЕР_1 .

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №6539343 від 09.09.2025 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають 658,5 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 7 729,00 грн., зокрема: 2 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 729 грн. сума заборгованості за процентами; 4 000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В подальшому, Кредитодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором кредиту, зокрема: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №6539343 від 09.09.2025 року.

Тому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фінпром маркет" заборгованість за кредитним договором в розмірі 7 729,00 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 4 500 грн.

Ухвалою від 06 травня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач фактично визнала факт отримання коштів у кредит, однак вказувала на незаконність нарахування коштів, які не відповідають Закону України «Про споживче кредитування».

Представник позивача до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, ОСОБА_2 подана заява про розгляд справи у її відсутність.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 09.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у кредит №6539343.

За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 2 000 грн строком на 360 днів з 09.09.2025 року по 03.09.2026 року, із фіксованою процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 345,00 грн.

Умовами договору також передбачено нарахування у разі порушення строку повернення кредиту неустойки в розмірі 100,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора. Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідач використав одноразовий ідентифікатор «333403» 09.09.2025 року о 12:35:54 для підписання відповідних документів.

На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу 2 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №9564567d-с4fa-4334-bb8a-64693d821cc5 від 09.09.2025 року та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000042145 від 03.03.2026 року.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем кредитного договору, а також факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Відповідач не надала суду доказів на спростування факту укладення вказаного договору, отримання кредитних коштів або належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зі змісту наданого суду договору вбачається, що при його укладенні відповідач зазначила свої персональні дані, контактні дані та реквізити платіжної картки, на яку мали бути перераховані кредитні кошти. Ідентифікація відповідача здійснювалася з використанням системи BankID НБУ, після чого договір був підписаний одноразовим ідентифікатором.

За таких обставин суд вважає доведеним факт волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору саме на зазначених у них умовах.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Отже, укладений сторонами договір є належним правочином, вчиненим у письмовій електронній формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №25/02/26.

Відповідно до умов вказаного договору фактор набув право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі за договором, укладеним з відповідачем.

Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором №6539343 від 09.09.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором та є належним позивачем у справі.

Щодо розміру заборгованості за договором №6539343 від 09.09.2025 року суд зазначає наступне.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором загальна сума заборгованості визначена у розмірі 7 729,00 грн., з яких 2 000,00 грн. основна сума боргу, 1 729,00 грн. проценти та 4 000,00 грн. пеня/неустойка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами сторонами погоджені, а відповідач не надала доказів їх сплати, суд вважає вимогу про стягнення 1729,00 грн. процентів обґрунтованою.

Позивачем також заявлено до стягнення 4 000 грн. штрафу, нарахованого у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки спірний кредитний договір укладений 09 вересня 2025 року, тобто під час дії воєнного стану, а заявлений позивачем штраф у розмірі 4 000 грн. є саме мірою відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання, правові підстави для його стягнення відсутні.

Отже, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 4 000 грн. штрафу слід відмовити.

Таким чином, за договором №6539343 від 09.09.2025 року підлягають стягненню 2 000,00 грн. основної суми боргу та 1 729,00 грн. процентів, а всього 3 729,00 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем не надано доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості, а відповідач, у свою чергу, не спростувала наданих позивачем розрахунків.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у загальному розмірі 7 729,00 грн., судом задоволено позовні вимоги на суму 3 729,00 грн.

Таким чином, позов задоволено на 48 %.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 277,95 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, витяг з акту №10ФП від 09.03.2026 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги та платіжний документ, який підтверджує сплату позивачем 4 500,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 160,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 205, 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/22, рах. НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», код банку 334851, заборгованість за Договором кредиту № 6539343 від 09.09.2025 року в сумі 3 729 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 277 грн. 95 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2 160 грн. 00 коп., а всього 7 166 грн. 95 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: