Ухвала суду № 140868665, 23.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

23 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1529/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Універмаг "Ювілейний"

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Житомирської області 15.10.2026р. прийнято рішення у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Універмаг "Ювілейний" на користь ОСОБА_1 174690,00 грн. боргу; 9085,12 грн. інфляційних; 3761,82 грн. 3% річних та 2250,44 грн. судового збору.

21.10.2026р. представником відповідача подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів таких витрат.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частино 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідачем зроблено заяву, зокрема, у відзиві на позов, про те, що докази про понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Рішення суду у цій справі ухвалено 15.10.2026, з огляду на що, відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України, відповідач мав право подати докази щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у строк до 20.10.2026.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідач звернувся до суду 21.10.2026, про що свідчить дата формування документа в системі «Електронний суд». Отже позивач пропустив встановлений законом строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Як вже зазначено, у поданій заяві відповідач просить суд поновити строк на подання доказів понесення витрат на правову допомогу.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску відповідного процесуального строку, відповідач зазначає, що:

- представник відповідача - адвокат Сіра А.В. не була присутня в судовому засіданні, оскільки приймала участь у розгляду іншої справи;

- відповідач і його представник копії скороченого рішення від 15.10.2026 р., в порядку ч. 1 ст. 242 ГПК України, не отримували;

- 20.10.2026 р. у зв`язку з пошкодженням енергетичної інфраструктури з 13:00 год у м. Житомир було відсутнє електропостачання, яке було відновлено лише о 19:00 год., що позбавило відповідача можливості сформувати, підписати КЕП та подати заяву з додатками через підсистему "Електронний суд" у робочий час останнього дня строку.

Відповідач вважає, що докази подані із порушенням строку не з його вини, а з причин, які не залежали від відповідача та є поважними.

Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. постанову Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

Відповідно до матеріалів справи, рішення суду було ухвалено 15.10.2026 р. без участі представника відповідача. Відсутність представника відповідача в судовому засіданні під час прголошення рішення, а також не отримання відповідачем або його представником скороченого тексту рішення, відповідно до норм ст. 242 ГПК України, суд не розцінює як поважну причину для поновлення пропущеного строку.

Водночас, обставини, пов`язані з відсутністю електропостачання у зв`язку з масованими обстрілами м. Житомира, що призвело до пошкодження енергетичної інфраструктури, перебувають у прямому причинному зв`язку з пропуском строку.

Таким чином, враховуючи завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини другої статті 221 ГПК України, у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універмаг Ювілейний" про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись статтями 119, 221, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Універмаг Ювілейний" пропущений процесуальний строк на подання до суду доказів понесення витрат на правову допомогу.

2. Прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універмаг Ювілейний" про ухвалення додаткового рішення.

3. Розгляд заяви відбудеться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

3. Запропонувати позивачу у строк до 28.10.2026 надати письмові пояснення, в яких викласти свої бачення щодо розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу.

СуддяСікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам