Рішення № 140868426, 21.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2026 р. Cправа № 902/910/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "Велес АPC" (вул. Гагаріна, буд. 30, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053)

до: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, буд. 4, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

до: Фермерського господарства "Велес BPC" (вул. Гагаріна, буд. 42, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053)

до: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною угоди, припинення права оренди на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, визнання права оренди на земельні ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 07.07.2026 (вх. № 1008/26 від 09.07.2026) Фермерського господарства "Велес АPC" з вимогами до Хмільницької міської ради, Фермерського господарства "Велес BPC" та громадянина ОСОБА_1 про:

визнання незаконним та скасування рішення № 2040 Хмільницької міської ради Вінницької області 47 сесії 8 скликання від 08.09.2023 "Про внесення змін до договору оренди землі для ведення фермерського господарства на території Хмільницької міської територіальної громади";

визнання недійсною Угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2010 (зі змінами), укладеного між Хмільницькою міською радою та громадянином ОСОБА_1 , право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23.10.2019 за номерами записів про інше речове право 33897059 та 33892807, укладеної 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою та Фермерським господарством "Велес ВРС" та зареєстрованої у Хмільницькій міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 19.09.2023 за № 179-23;

припинення права оренди Фермерського господарства "Велес BPC" на земельну ділянку, площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493 та на земельну ділянку, площею 48,57 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496 та скасування державної реєстрації права оренди Фермерського господарства "Велес BPC" на земельну ділянку, площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, проведену на підставі договору щодо внесення змін до договору, серія та номер № 17-23, виданого 19.09.2023 (номер запису про інше речове право 33897059) та на земельну ділянку, площею 48,57 га кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, проведену на підставі договору про внесення змін до договору, серія та номер № 179-23, виданого 19.09.2023 (номер запису про інше речове право 33892807);

визнання за Фермерським господарством "Велес АРС" права оренди на земельні ділянки площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, та площею 48,57 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, на підставі Договору оренди землі від 21.12.2010, зареєстрованого 29.03.2011 у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області за № 052480004000317.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/910/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.09.2026, про що 14.07.2026 постановив відповідну ухвалу.

27.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідачів 2, 3 - адвокатом Путіліним Є.В. подано до суду відзив на позовну заяву № б/н від 27.07.2026, який зареєстровано загальним відділом "Канцелярія суду" 28.07.2026 за вх. № 01-30/7611/26.

28.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 28.07.2026, подана позивачем, яку зареєстровано загальним відділом "Канцелярія суду" 29.07.2026 за вх. № 01-30/7655/26.

04.08.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову № б/н від 04.08.2026 (вх. № 01-43/32/26 від 04.08.2026), у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

заборони Фермерському господарству "ВЕЛЕС ВРС" та громадянину ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим фізичним або юридичним особам, які діють за їхнім дорученням, вказівкою, договорами підряду, субпідряду чи іншими правочинами, укладеними з відповідачами, вчиняти дії, спрямовані на самовільне захоплення, проведення будь-яких підготовчих, сільськогосподарських, польових, технічних чи посівних робіт, а також здійснювати збір сільськогосподарських культур, посіяних позивачем (ФГ "ВЕЛЕС АРС"), на земельних ділянках: площею 59,1999 га (кадастровий номер: 0524883400:02:000:0493); площею 48,5700 га (кадастровий номер: 0524883400:02:000:0496), які розташовані на території Хмільницької міської територіальної громади (колишня Куманівецька сільська рада) Вінницької області, до набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/910/26.

заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державного реєстратора відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін, припиненням, скасуванням чи реєстрацією нових речових прав (зокрема права оренди, суборенди, емфітевзису), а також реєстрацією договорів або угоди про внесення змін до договорів щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 0524883400:02:000:0493 та 0524883400:02:000:0496, до набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/910/26.

Враховуючи перебування судді Матвійчука В.В. у відпустці в період з 03.08.2026 по 28.08.2026, на підставі службової записки та відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду здійснено повторний автоматизований розподіл заяви представника Фермерського господарства "Велес АPC" № б/н від 04.08.2026 (вх. № 01-43/32/26 від 04.08.2026) про забезпечення позову у справі № 902/910/26.

За результатами повторного автоматизованого розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Маслію І.В.

06.08.2026 ухвалою суду заяву Фермерського господарства "Велес АPC" № б/н від 04.08.2026 (вх. № 01-43/32/26 від 04.08.2026) про забезпечення позову у справі № 902/910/26 прийнято до провадження судді Маслія І.В.

За результатами розгляду заяви у її задоволенні відмовлено, про що 06.08.2026 постановлено відповідну ухвалу.

02.09.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідачів 2, 3 - адвокатом Путіліним Є.В. подано заяву № б/н від 02.09.2026 (вх. № 01-30/8905/26 від 02.09.2026) про поновлення процесуального строку для подання доказу.

У зазначеній заяві представник відповідачів 2, 3 просить поновити процесуальний строк для подання доказу та долучити до матеріалів справи копію листа орендаря ОСОБА_1 від 30.07.2026 з доказами його направлення позивачу.

За результатами судового засідання, яке відбулося 02.09.2026, суд відмовив у задоволенні заяви № б/н від 02.09.2026 (вх. № 01-30/8905/26 від 02.09.2026). Водночас суд закрив підготовче провадження у справі № 902/910/26 та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.10.2026, про що постановив відповідні ухвали в протокольній формі.

Однак у визначену судом дату (08.10.2026) судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги, у зв`язку з чим суд ухвалою від 09.10.2026 повідомив учасників справи про те, що судове засідання з розгляду справи № 902/910/26 по суті відбудеться 21.10.2026.

На визначений час у судове засідання 21.10.2026 повідомлені належним чином сторони не з`явилися, у зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 21.10.2026 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 20.12.2010 розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області № 707 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 147,0219 га для ведення фермерського господарства, у тому числі земельних ділянок площею 59,1999 га та 48,5700 га, які є предметом спору.

21.12.2010 між Хмільницькою районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 укладено Договір оренди зазначених земельних ділянок строком до 01.11.2030. Договір зареєстровано 29.03.2011.

30.03.2011 зареєстровано Фермерське господарство "Велес АPC" (код ЄДРПОУ 37467052), засновником та головою якого був гр. ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що з моменту державної реєстрації фермерського господарства права та обов`язки орендаря за договором оренди перейшли до ФГ "Велес АPC".

У 2018 році гр. ОСОБА_1 виключено зі складу засновників ФГ "Велес АPC" та припинено його повноваження як голови господарства. На думку позивача, зазначені обставини не припинили право ФГ "Велес АPC" на користування спірними земельними ділянками.

Разом з тим 29.08.2023 гр. ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міського голови із клопотанням про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 у частині заміни орендаря гр. ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Велес BPC" (код ЄДРПОУ 39368208).

08.09.2023 Хмільницькою міською радою прийнято рішення № 2040 про внесення відповідних змін до Договору оренди, а 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою та ФГ "Велес BPC" укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок. На підставі зазначених документів 29.09.2023 проведено державну реєстрацію змін до речового права оренди в частині заміни орендаря.

Позивач вважає зазначене рішення Хмільницької міської ради, Угоду про внесення змін до Договору оренди та проведену державну реєстрацію незаконними, оскільки, на його думку, ФГ "Велес BPC" не мало правових підстав для набуття прав орендаря спірних земельних ділянок.

Посилаючись на положення Закону України "Про фермерське господарство", позивач стверджує, що саме ФГ "Велес АPC" є належним користувачем земельних ділянок площею 59,1999 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0493) та 48,5700 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0496), а внаслідок зазначених дій відповідачів його право користування цими земельними ділянками порушено.

Відповідачі 2, 3 (Фермерське господарство "Велес BPC" та громадянин ОСОБА_1 ) заперечили проти позову. Суть заперечень відповідачів 2, 3, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що 10.09.2019 між гр. ОСОБА_1 та ФГ "Велес АPC" укладено Договори суборенди земельних ділянок площею 59,1999 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0493) та 48,5700 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0496), які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2019. Строк дії договорів визначено до 10.09.2026.

Відповідачі зазначають, що Договори суборенди укладено після виходу гр. ОСОБА_1 зі складу засновників ФГ "Велес АPC", а тому, на їхню думку, вони підтверджують існування між гр. ОСОБА_1 та ФГ "Велес АPC" договірних відносин щодо користування спірними земельними ділянками.

У зв`язку з несплатою, як стверджує громадянин ОСОБА_1 , суборендної плати він звернувся до суду з позовом про розірвання зазначених Договорів суборенди.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04.06.2024 у справі № 149/1141/24 позов задоволено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 14.08.2024 зазначене рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідачі зазначають, що на момент подання відзиву у справі здійснюється касаційний перегляд зазначених судових рішень.

Крім того, відповідачі посилаються на те, що Договори суборенди є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, а ФГ "Велес АPC" здійснювало їх виконання, зокрема сплачувало гр. ОСОБА_1 суборендну плату за 2022-2024 роки.

На думку відповідачів, зазначені обставини свідчать про визнання ФГ "Велес АPC" того, що саме гр. ОСОБА_1 є орендарем спірних земельних ділянок, у зв`язку з чим доводи позивача щодо переходу прав орендаря за Договором оренди до ФГ "Велес АPC" є безпідставними.

Заперечуючи доводи відповідачів 2, 3, викладені у відзиві на позовну заяву, позивач у відповіді на відзив зазначає, що укладення у 2019 році Договорів суборенди не припинило та не змінило первинних орендних правовідносин. Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 та від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, позивач стверджує, що з моменту державної реєстрації ФГ "Велес АPC" права та обов`язки орендаря спірних земельних ділянок перейшли до фермерського господарства в силу закону.

Позивач вважає, що вихід гр. ОСОБА_1 зі складу засновників ФГ "Велес АPC" у 2018 році не припинив права господарства на користування спірними земельними ділянками, а тому у 2019 році гр. ОСОБА_1 не мав правових підстав передавати їх у суборенду.

Посилання відповідачів на укладення та виконання Договорів суборенди, а також на сплату ФГ "Велес АPC" коштів гр. ОСОБА_1 , позивач вважає такими, що не підтверджують наявності у останнього статусу орендаря та не змінюють правового режиму земельних ділянок.

Позивач також зазначає, що рішення Хмільницької міської ради № 2040 від 08.09.2023, яким змінено орендаря на ФГ "Велес BPC", прийнято за відсутності у гр. ОСОБА_1 правових підстав для розпорядження спірними земельними ділянками та порушує право ФГ "Велес АPC" на їх користування.

Крім того, позивач посилається на постанову Вінницького апеляційного суду від 14.08.2024 у справі № 149/1141/24, якою скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено гр. ОСОБА_1 у задоволенні позову про розірвання договорів суборенди. На думку позивача, зазначене судове рішення підтверджує перехід прав та обов`язків орендаря до ФГ "Велес АPC" з моменту його державної реєстрації.

Відтак, позивач вважає, що рішення Хмільницької міської ради № 2040 від 08.09.2023, Угода про внесення змін до Договору оренди від 19.09.2023 та державна реєстрація відповідних змін порушують його права як належного користувача спірних земельних ділянок.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.12.2010 розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області № 707 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 147,0219 га (ріллі) для ведення фермерського господарства, у тому числі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 59,1999 га за рахунок земель запасу та земельної ділянки № 4 площею 48,5700 га за рахунок земель резервного фонду Куманівецької сільської ради.

Цим же розпорядженням вилучено із земель запасу Куманівецької сільської ради земельні ділянки загальною площею 59,1999 га та із земель резервного фонду - земельні ділянки загальною площею 87,8220 га.

Крім того, зазначеним розпорядженням громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 147,0219 га строком до 01.11.2030, у тому числі земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 59,1999 га та земельну ділянку № 4 площею 48,5700 га.

Розпорядженням також встановлено розмір орендної плати: у перші два роки - 18 067,59 грн на рік, що становило 5 % вартості земельної ділянки, а в наступні роки - 54 202,77 грн на рік, що становило 15 % її вартості.

При цьому пунктом 4 розпорядження на громадянина ОСОБА_1 покладено обов`язок у місячний строк укласти договір оренди земельних ділянок та провести його державну реєстрацію.

На виконання зазначеного розпорядження 21.12.2010 між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди земельних ділянок, відповідно до пункту 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду, які знаходяться на території Куманівської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмільницького району Вінницької області.

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 147,0219 га (ріллі) в тому числі: ділянка № 1 площею 59,1999 га за рахунок земель запасу; ділянка № 2 площею 21,2200 га, ділянка № НОМЕР_2 площею 18,0320 га, ділянка № НОМЕР_3 площею 48,5700 га.

Договір укладено терміном до "01" листопада 2030 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою) (п. 7 Договору).

Згідно із п. 14 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Умовами пункту 15 Договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. 19 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у термін 10-ти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 40 Договору).

Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області, про що 29.03.2011 у Державному реєстрі земель вчинено запис № 052480004000317.

Надалі, на виконання умов Договору оренди, сторонами підписано акт приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду загальною площею 147,0219 га (ріллі), у тому числі: земельну ділянку № 1 площею 59,1999 га за рахунок земель запасу; земельну ділянку № 2 площею 21,2200 га; земельну ділянку № 3 площею 18,0320 га; земельну ділянку № 4 площею 48,5700 га, розташовані на території Куманівецької сільської ради (за межами населеного пункту) Хмільницького району Вінницької області.

Згідно із актом нормативна грошова оцінка переданих в оренду земельних ділянок становила 1 806 759,12 грн, у тому числі: земельної ділянки № 1 672 329,02 грн, земельної ділянки № 2 269 200,86 грн, земельної ділянки № 3 234 254,43 грн та земельної ділянки № 4 630 974,81 грн.

30.03.2011 громадянином ОСОБА_1 одноосібно створено Фермерське господарство "Велес АPC" (код ЄДРПОУ 37467052), що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 25.06.2026. Державну реєстрацію юридичної особи проведено 30.03.2011, номер запису 11691020000000468.

Відповідно до протоколу загальних зборів № 1 ФГ "Велес АPC" від 24.11.2014 до складу засновників фермерського господарства введено громадянина ОСОБА_2 .

Згідно із протоколом № 5 від 16.05.2018 громадянин ОСОБА_1 вийшов зі складу засновників (учасників) ФГ "Велес АPC", а також був звільнений з посади голови фермерського господарства за власним бажанням.

10.09.2019 між громадянином ОСОБА_1 (Орендар) та Фермерським господарством "Велес АPC" (Суборендар) укладено Договори суборенди земельних ділянок.

За умовами пункту 2 розділу "Об`єкт оренди" кожного з Договорів суборенди в суборенду передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а саме:

земельну ділянку площею 59,1999 га, угіддя рілля, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493;

земельну ділянку площею 48,5700 га, угіддя рілля, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496.

Згідно із пунктом 1 розділу "Строк дії договору суборенди земельної ділянки" кожного з Договорів суборенди договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту укладення цього Договору та закінчується 10 вересня 2026 року.

Пунктом 1 розділу "Умови використання земельної ділянки" кожного з Договорів суборенди передбачено передачу земельних ділянок у суборенду для ведення фермерського господарства.

При цьому пунктом 2 зазначеного розділу визначено цільове призначення земельних ділянок для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

У пункті 3 розділу "Умови і строки передачі земельної ділянки в суборенду" кожного з Договорів суборенди передбачено, що передача земельної ділянки суборендарю здійснюється після підписання договору за актом її приймання-передачі.

На виконання зазначеної умови Договорів суборенди громадянином ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес АPC" підписано акти приймання-передачі земельних ділянок у суборенду, за якими останньому передано земельну ділянку площею 59,1999 га та земельну ділянку площею 48,5700 га.

29.08.2023 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Хмільницької міської ради із клопотанням про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010, зареєстрованого 29.03.2011 у Відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області за № 052480004000317.

У клопотанні зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0524883400:02:000:0493 площею 59,1999 га та 0524883400:02:000:0496 площею 48,5700 га мають цільове призначення "для ведення фермерського господарства". Посилаючись на зазначене цільове призначення земельних ділянок та створення ним ФГ "Велес BPC", гр. ОСОБА_1 просив внести зміни до Договору оренди в частині заміни орендаря - з громадянина ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Велес BPC".

08.09.2023 Хмільницькою міською радою на 47-й сесії 8-го скликання прийнято рішення № 2040 "Про внесення змін до договору оренди землі для ведення фермерського господарства на території Хмільницької міської територіальної громади".

Відповідно до зазначеного рішення внесено зміни до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010, укладеного з громадянином ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок загальною площею 107,7699 га, а саме: земельної ділянки площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, та земельної ділянки площею 48,5700 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, цільове призначення яких "для ведення фермерського господарства".

Змінами передбачено заміну орендаря за Договором: замість громадянина ОСОБА_1 орендарем визначено Фермерське господарство "Велес BPC" (код ЄДРПОУ 39368208) в особі керівника ОСОБА_1 .

Цим же рішенням передбачено укладення відповідної Угоди про внесення змін до Договору оренди та здійснення державної реєстрації права користування зазначеними земельними ділянками.

На виконання зазначеного рішення 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою, як Орендодавцем, та Фермерським господарством "Велес BPC" в особі керівника ОСОБА_1 , як Орендарем, укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2010 (зі змінами), укладеного між Хмільницькою міською радою та громадянином ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 Угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, у всіх словосполученнях та відмінках у тексті Договору, де зазначено сторону Орендаря " ОСОБА_1 ", відповідні слова та цифри замінено на "Фермерське господарство "Велес ВРС" в особі керівника ОСОБА_1 ".

Зазначена Угода зареєстрована Хмільницькою міською радою, про що 19.09.2023 у книзі реєстрації договорів оренди вчинено відповідний запис за № 179-23.

Відповідно до інформаційних довідок № 484659124 та № 484658881 від 06.07.2026 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0524883400:02:000:0496 та 0524883400:02:000:0493 зареєстровано за Хмільницькою міською радою, яка є орендодавцем зазначених земельних ділянок.

Щодо зазначених земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також містяться відомості про зареєстровані речові права. Зокрема, зареєстровано право суборенди, за яким орендодавцем зазначено громадянина ОСОБА_1 , а суборендарем Фермерське господарство "Велес АPC".

Надалі, після внесення відповідних змін до реєстраційних відомостей, орендарем зазначено Фермерське господарство "Велес ВРС".

Оскільки, на думку Фермерського господарства "Велес АPC", відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство", саме воно є належним користувачем земельних ділянок площею 59,1999 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0493) та 48,5700 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0496), позивач вважає, що внесення змін до Договору оренди в частині заміни орендаря на Фермерське господарство "Велес ВРС" порушує його право користування зазначеними земельними ділянками, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2010) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Суд враховує, що ст. 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування у тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34 (для сінокосіння і випасання худоби), 36 (для городництва) та 121 (для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для індивідуального дачного будівництва; для будівництва індивідуальних гаражів) цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Водночас відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються не лише Земельним кодексом України, а й Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і надалі - у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 21.12.2010) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем (ч.ч. 2, 4 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених ст. 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст. 5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, при вирішенні питання щодо вимог про законність рішення відповідного органу щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та дійсність договорів, укладених на підставі таких рішень, застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальний щодо ст. 123 Земельного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).

У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, відповідний орган (а в разі переданого на судовий розгляд спору суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у т.ч. щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки відповідний орган повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної або комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою без проведення земельних торгів. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 922/3953/21.

Як убачається з матеріалів справи, 20.12.2010 розпорядженням Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області № 707, з урахуванням позитивного висновку постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних із погодженням документації із землеустрою № 14 від 10.12.2010, протоколу засідання комісії з визначення розмірів орендної плати за землі різного цільового призначення № 3 від 17.12.2010 та заяви громадянина ОСОБА_1 від 14.12.2010, затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянину ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 147,0219 га (ріллі) для ведення фермерського господарства, у тому числі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 59,1999 га за рахунок земель запасу та земельної ділянки № 4 площею 48,5700 га за рахунок земель резервного фонду Куманівецької сільської ради.

Цим же розпорядженням вилучено із земель запасу Куманівецької сільської ради земельні ділянки загальною площею 59,1999 га, а із земель резервного фонду земельні ділянки загальною площею 87,8220 га.

Крім того, зазначеним розпорядженням громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 147,0219 га строком до 01.11.2030, у тому числі земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 59,1999 га та земельну ділянку № 4 площею 48,5700 га.

Пунктом 4 зазначеного розпорядження на громадянина ОСОБА_1 покладено обов`язок у місячний строк укласти договір оренди земельних ділянок та провести його державну реєстрацію.

На підставі зазначеного розпорядження 21.12.2010 між Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області та громадянином Гончаренком Олександром Олександровичем укладено Договір оренди земельних ділянок.

За умовами пункту 1 Договору Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду, розташовані на території Куманівської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмільницького району Вінницької області.

Згідно із пунктом 2 Договору об`єктом оренди є земельні ділянки загальною площею 147,0219 га (ріллі), у тому числі земельні ділянки № 1, № 2, № 3 та № 4 відповідними площами.

Договір укладено строком до 01.11.2030 (пункт 7 Договору), а земельні ділянки передано в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 14 Договору). Цільове призначення земельних ділянок визначено як землі сільськогосподарського призначення (пункт 15 Договору).

Пунктом 19 Договору передбачено передачу земельних ділянок Орендарю у десятиденний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі, а відповідно до пункту 40 Договору він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір зареєстровано 29.03.2011 у Відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 052480004000317.

За приписами ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Таким чином, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм Закону України "Про фермерське господарство" викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Установленими у цій справі обставинами підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 скористався передбаченим законом правом на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства. За результатами встановленої законом процедури йому було надано в оренду земельні ділянки загальною площею 147,0219 га строком до 01.11.2030, у тому числі земельні ділянки площею 59,1999 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0493) та 48,5700 га (кадастровий номер 0524883400:02:000:0496).

Отже, первинне право користування спірними земельними ділянками виникло у громадянина ОСОБА_1 на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 20.12.2010 № 707 та укладеного на його виконання Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010, який набрав чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Водночас наведене первинне виникнення права оренди у громадянина ОСОБА_1 саме по собі не означає, що після створення та державної реєстрації фермерського господарства він продовжував бути самостійним землекористувачем спірних земельних ділянок.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки від використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства, земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 та від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі.

Таким чином, нормами Закону України "Про фермерське господарство" запроваджений чіткий механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 зазначила, що земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи:

1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю, як передумова створення фермерського господарства;

2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.

Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства.

Хоча, земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.

З аналізу норм статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджується, що 30.03.2011 громадянином ОСОБА_1 створено та зареєстровано Фермерське господарство "Велес АPC", тобто після виникнення у нього права оренди земельних ділянок та їх державної реєстрації.

З огляду на наведене, з моменту державної реєстрації ФГ "Велес АPC" як юридичної особи права та обов`язки землекористувача щодо земельних ділянок, наданих громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, здійснювало саме фермерське господарство, а не його засновник як фізична особа.

При цьому цільове призначення спірних земельних ділянок та мета їх надання мають істотне значення для визначення суб`єкта, який вправі здійснювати їх використання.

Як установлено судом, відповідно до пункту 14 Договору оренди земельні ділянки передано в оренду саме для ведення фермерського господарства, а пунктом 15 Договору визначено їх цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

Отже, спірні земельні ділянки були надані не для задоволення особистих потреб громадянина ОСОБА_1 , а з конкретною метою - для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, після державної реєстрації ФГ "Велес АPC" саме зазначене фермерське господарство набуло статусу суб`єкта, який має права та виконує обов`язки землекористувача щодо земельних ділянок, наданих його засновнику для ведення фермерського господарства.

При цьому 16.05.2018, відповідно до протоколу № 5, громадянин ОСОБА_1 вийшов зі складу засновників (учасників) ФГ "Велес АPC" та був звільнений з посади голови фермерського господарства за власним бажанням.

Зазначена обставина сама по собі не зумовлює припинення права користування ФГ "Велес АPC" спірними земельними ділянками, оскільки право користування ними виникло у фермерського господарства в силу закону з моменту його державної реєстрації як юридичної особи та було похідним від мети, з якою такі земельні ділянки надавалися, ведення фермерського господарства.

Вихід громадянина ОСОБА_1 зі складу засновників ФГ "Велес АPC" не вплинув на право фермерського господарства користуватися спірними земельними ділянками. Відповідно, після припинення корпоративного зв`язку громадянина ОСОБА_1 з ФГ "Велес АPC" за останнім зберігалося право користування земельними ділянками, наданими для ведення фермерського господарства.

Отже, з моменту виходу громадянина ОСОБА_1 зі складу засновників ФГ "Велес АPC" він не був наділений повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, оскільки права та обов`язки землекористувача щодо зазначених земельних ділянок здійснювало ФГ "Велес АPC".

За таких обставин укладення 10.09.2019 між громадянином ОСОБА_1 та ФГ "Велес АPC" Договорів суборенди спірних земельних ділянок не може розглядатися як підтвердження наявності у громадянина ОСОБА_1 самостійного права оренди зазначених земельних ділянок. Навпаки, укладення таких Договорів відбулося за обставин, коли право користування спірними земельними ділянками вже здійснювалося ФГ "Велес АPC".

Посилання відповідачів на те, що зазначені Договори суборенди виконувалися сторонами, хоча й із неналежним виконанням ФГ "Велес АPC" окремих договірних зобов`язань, а також на здійснення фермерським господарством у 2022-2024 роках платежів на рахунки громадянина ОСОБА_1 як суборендної плати, суд оцінює критично.

Сам факт укладення та виконання Договорів суборенди, у тому числі здійснення ФГ "Велес АPC" платежів на користь громадянина ОСОБА_1 , не може свідчити про визнання фермерським господарством за останнім статусу орендаря спірних земельних ділянок, оскільки правовий статус землекористувача визначається не поведінкою сторін при виконанні правочину, а наявністю передбачених законом правових підстав для набуття та здійснення відповідного речового права.

Крім того, здійснення платежів на користь громадянина ОСОБА_1 саме по собі не спростовує встановленого судом факту, що з моменту державної реєстрації ФГ "Велес АPC" права та обов`язки землекористувача щодо спірних земельних ділянок набуло саме фермерське господарство. Такі платежі можуть свідчити лише про фактичне виконання сторонами умов укладених між ними Договорів суборенди.

Відтак, доводи відповідачів про те, що здійснення ФГ "Велес АPC" платежів на користь громадянина ОСОБА_1 свідчить про визнання останнього орендарем спірних земельних ділянок, не ґрунтуються на положеннях закону та не спростовують висновку про те, що після державної реєстрації ФГ "Велес АPC" саме воно набуло права та обов`язки землекористувача щодо спірних земельних ділянок.

З огляду на наведене позовна вимога про визнання за Фермерським господарством "Велес АPC" права оренди земельних ділянок площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, та площею 48,5700 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, на підставі договору оренди землі від 21.12.2010, зареєстрованого 29.03.2011 у Відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області за № 052480004000317, не підлягає задоволенню, оскільки право користування зазначеними земельними ділянками виникло у громадянина ОСОБА_1 як передумова створення фермерського господарства, а після державної реєстрації ФГ "Велес АPC" права та обов`язки землекористувача щодо цих земельних ділянок здійснює саме фермерське господарство в силу закону.

Таким чином, правовий статус ФГ "Велес АPC" як належного землекористувача спірних земельних ділянок випливає безпосередньо з положень Закону України "Про фермерське господарство" та встановлених судом обставин створення і державної реєстрації фермерського господарства, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для окремого визнання за ним права оренди спірних земельних ділянок на підставі Договору оренди землі від 21.12.2010.

Як установлено судом, право користування спірними земельними ділянками виникло у громадянина ОСОБА_1 на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 20.12.2010 № 707 та укладеного на його виконання Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010. Зазначені земельні ділянки були надані саме для ведення фермерського господарства.

У подальшому, 30.03.2011, громадянином ОСОБА_1 створено та зареєстровано ФГ "Велес АPC". З цього моменту, з урахуванням правової природи відносин щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, права та обов`язки землекористувача щодо спірних земельних ділянок здійснювало саме фермерське господарство.

Таким чином, на момент звернення 29.08.2023 до Хмільницької міської ради із клопотанням про заміну орендаря громадянин ОСОБА_1 не був належним суб`єктом, уповноваженим розпоряджатися правом користування спірними земельними ділянками та ініціювати визначення іншої особи орендарем таких земельних ділянок.

За таких обставин Хмільницька міська рада, розглядаючи клопотання ОСОБА_1 , повинна була врахувати фактичний та правовий статус спірних земельних ділянок, а також те, що з моменту державної реєстрації ФГ "Велес АPC" саме це фермерське господарство набуло права та обов`язки землекористувача.

Натомість рішенням № 2040 від 08.09.2023 Хмільницька міська рада визначила орендарем спірних земельних ділянок ФГ "Велес BPC", фактично виходячи з того, що відповідним правом оренди володів громадянин ОСОБА_1 та мав можливість розпоряджатися ним на власний розсуд.

Проте така правова передумова не відповідає встановленим судом обставинам та правовому режиму земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства.

Відтак, оскільки на момент прийняття рішення № 2040 від 08.09.2023 громадянин ОСОБА_1 не мав прав та обов`язків землекористувача спірних земельних ділянок і не був наділений правом розпоряджатися правом їх користування, у Хмільницької міської ради не було належної правової підстави для прийняття рішення про заміну орендаря на ФГ "Велес BPC" за зверненням зазначеної особи.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт 69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52)).

Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші).

Таким чином, суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 109)).

У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння майном [див. mutatis mutandis висновки, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (підпункт 9.67)].

Конституційний Суд України, здійснюючи тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у абзаці шостому пункту 5 рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 виснував, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (на що зверталась увага також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21, пункт 10.68).

Суд враховує, що рішення Хмільницької міської ради Вінницької області від 08.09.2023 № 2040 "Про внесення змін до договору оренди землі для ведення фермерського господарства на території Хмільницької міської територіальної громади" на момент звернення позивача до суду було виконане та вичерпало свою дію.

Як установлено судом, на виконання зазначеного рішення 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою та Фермерським господарством "Велес АРС" було укладено відповідну Угоду про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010, у зв`язку з чим рішення № 2040 було реалізоване та припинило породжувати самостійні правові наслідки.

За таких обставин визнання рішення № 2040 незаконним та його скасування не матиме наслідком поновлення порушеного права позивача, оскільки саме рішення вже виконане, а його скасування не усуне наслідків, які настали внаслідок його реалізації, та не відновить становище, яке існувало до його прийняття.

Отже, з огляду на те, що рішення Хмільницької міської ради № 2040 від 08.09.2023 на момент звернення позивача до суду було виконане та вичерпало свою дію, а вимога про визнання цього рішення незаконним та його скасування не забезпечує реального поновлення порушеного права, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2023 Хмільницькою міською радою на 47-й сесії 8-го скликання прийнято рішення № 2040 "Про внесення змін до договору оренди землі для ведення фермерського господарства на території Хмільницької міської територіальної громади", яким передбачено внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 щодо земельних ділянок площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, та площею 48,5700 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496.

Зокрема, зазначеним рішенням передбачено заміну орендаря за Договором оренди: замість громадянина ОСОБА_1 орендарем визначено Фермерське господарство "Велес ВРС" в особі керівника ОСОБА_1 , а також укладення відповідної Угоди про внесення змін до Договору оренди.

На виконання рішення № 2040 від 08.09.2023 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою та Фермерським господарством "Велес ВРС" в особі керівника Гончаренка Олександра Олександровича укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010, якою, зокрема, передбачено заміну в тексті Договору орендаря " ОСОБА_1 " на "Фермерське господарство "Велес ВРС" в особі керівника ОСОБА_1 ". Зазначену Угоду зареєстровано Хмільницькою міською радою 19.09.2023 за № 179-23.

Водночас, як установлено судом вище, на момент звернення до Хмільницької міської ради з клопотанням про заміну орендаря громадянин ОСОБА_1 не був належним суб`єктом, уповноваженим розпоряджатися правом користування спірними земельними ділянками, оскільки з моменту державної реєстрації ФГ "Велес АРС" права та обов`язки землекористувача щодо цих земельних ділянок здійснювало саме фермерське господарство.

За таких обставин звернення громадянина ОСОБА_1 не могло бути належною правовою підставою для вирішення питання про заміну орендаря, а відтак прийняття Хмільницькою міською радою рішення № 2040 від 08.09.2023 та укладення на його виконання Угоди від 19.09.2023 здійснено за відсутності належних правових підстав.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, з огляду на те, що Угоду про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 укладено на підставі рішення, прийнятого за зверненням особи, яка не була уповноважена розпоряджатися правом користування спірними земельними ділянками, а відтак за відсутності належних правових підстав для зміни орендаря, суд доходить висновку про невідповідність зазначеної Угоди вимогам закону.

Отже, позовна вимога про визнання недійсною Угоди про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010, укладеної 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою та Фермерським господарством "Велес ВРС" та зареєстрованої за № 179-23, підлягає задоволенню.

Статтею 26 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Оскільки укладення Угоди про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 стало підставою для державної реєстрації за Фермерським господарством "Велес BPC" права оренди земельної ділянки площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, номер запису про інше речове право 33897059, та земельної ділянки площею 48,5700 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, номер запису про інше речове право 33892807, визнання зазначеної Угоди недійсною є підставою для припинення відповідних речових прав у порядку, передбаченому статтею 26 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За таких обставин суд вважає, що визнання недійсною Угоди про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 є підставою для припинення зареєстрованого за Фермерським господарством "Велес ВРС" права оренди зазначених земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації такого права, а саме: права оренди земельної ділянки площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, номер запису про інше речове право 33897059, та права оренди земельної ділянки площею 48,5700 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, номер запису про інше речове право 33892807.

З огляду на викладене, позовна вимога про припинення права оренди Фермерського господарства "Велес BPC" щодо зазначених земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації такого права підлягає задоволенню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе частково їх задовольнити з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як установлено судом, позовна вимога про визнання недійсною Угоди про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 заявлена до Хмільницької міської ради, Фермерського господарства "Велес BPC" та громадянина ОСОБА_1 . У зв`язку із задоволенням зазначеної позовної вимоги сплачений за її заявлення судовий збір у розмірі 3 328,00 грн підлягає розподілу між відповідачами пропорційно, а саме по 1 109,33 грн на кожного.

Разом із тим, позовна вимога про припинення права оренди земельних ділянок заявлена щодо права, зареєстрованого за Фермерським господарством "Велес BPC". Оскільки зазначену позовну вимогу судом задоволено, судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, сплачений за її заявлення, підлягає покладенню на Фермерське господарство "Велес BPC".

Щодо решти позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, судовий збір, сплачений за їх заявлення, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною Угоду про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 21.12.2010 (зі змінами), укладеного між Хмільницькою міською радою та громадянином ОСОБА_1 , право оренди за яким зареєстровано 23.10.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номерами записів про інше речове право 33897059 та 33892807, укладену 19.09.2023 між Хмільницькою міською радою та Фермерським господарством "Велес ВРС" в особі керівника Гончаренка Олександра Олександровича та зареєстровану Хмільницькою міською радою 19.09.2023 за № 179-23.

Припинити право оренди Фермерського господарства "Велес BPC" (вул. Гагаріна, буд. 42, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053; код ЄДРПОУ 39368208) на земельні ділянки: площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493 та площею 48,57 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, шляхом скасування державної реєстрації права оренди Фермерського господарства "Велес BPC" на зазначені земельні ділянки, а саме:

права оренди земельної ділянки площею 59,1999 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0493, державна реєстрація якого проведена на підставі Угоди про внесення змін до Договору, серія та номер № 17-23, виданого 19.09.2023, номер запису про інше речове право 33897059;

права оренди земельної ділянки площею 48,57 га, кадастровий номер 0524883400:02:000:0496, державна реєстрація якого проведена на підставі договору про внесення змін до договору, серія та номер № 179-23, виданого 19.09.2023, номер запису про інше речове право 33892807.

Стягнути з Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, буд. 4, м. Хмільник, Вінницька область, 22000; код ЄДРПОУ 04051247) на користь Фермерського господарства "Велес АPC" (вул. Гагаріна, буд. 30, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053; код ЄДРПОУ 37467052) 1 109 грн 33 коп витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства "Велес BPC" (вул. Гагаріна, буд. 42, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053; код ЄДРПОУ 39368208) на користь Фермерського господарства "Велес АPC" (вул. Гагаріна, буд. 30, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053; код ЄДРПОУ 37467052) 4 437 грн 33 коп витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фермерського господарства "Велес АPC" (вул. Гагаріна, буд. 30, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053; код ЄДРПОУ 37467052) 1 109 грн 33 коп витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 жовтня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )