Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №639/8848/25 Провадження № 2/613/378/26 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 639/8848/25, пров. № 2/613/378/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», представник позивача Балашов В.В. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
До Богодухівського районного суду Харківської області за підсудністю, на підставі ухвали Новобаварського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2025 року, надійшла позовна заява представника ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 47 918 грн. 29 коп. та судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Представник позов мотивує тим, що 11 березня 2020 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22037000316162. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, станом на 20 листопада 2025 року у позичальника утворилась заборгованість на загальну суму 47 918 грн. 29 коп., з яких: 24 363 грн. 33 коп. залишок простроченого кредиту; 23 554 грн. 96 коп. залишок прострочених комісій. 28 травня 2025 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 22037000316162 від 11 березня 2020 року перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2025 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року підготовче засідання по даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином, надала до суду відзив на позовну заяву, вважала, що позивачем не доведено належного повідомлення про відступлення права вимоги та повернення кредиту, виникнення права на стягнення всієї суми заборгованості та не доведено правомірності нарахування простроченої комісії в сумі 23 554 грн. 96 коп.
Представник позивача ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» Балашов В.В. надав до суду відповідь на відзив, вважав, що неотримання відповідачкою повідомлення про відступлення права вимоги не звільняє її від обов`язку виконати зобов`язання. У такому випадку боржниця мала право виконати зобов`язання перед первісним кредитором. Водночас із відзиву на позовну заяву відповідачки можна зробити висновок, що вона не мала наміру здійснювати оплату ні первісному кредитору (банку), ні його правонаступнику. Твердження відповідача про те, що вона не отримувала вимогу про повернення кредитних коштів чим самим, позивач ніби позбавив її права на досудове врегулювання спору є безпідставним, адже, відповідно до чинного законодавства України, боржник не чекаючи на пред`явлення вимоги, повинен усунути таке порушення. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом, є законна та обґрунтована та прямо передбачена умовами кредитного договору, як розрахунково-касове обслуговування. Відповідач не заперечує укладення кредитного договору, а отже перед підписанням погодила всі умови, включаючи комісійну винагороду та вважала такі умови справедливими та прийнятними для себе. Позивач надав до суду докази, які підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, зокрема, документи, що підтверджують наявність кредитного зобов`язання, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, що відображають рух коштів та нарахування відповідно до умов договору. Надані матеріали є послідовними, логічно пов`язаними та достовірними. Натомість, відповідач не надала жодного належного доказу, що спростовував би вимоги позивача. Відповідач в односторонньому порядку відмовилась від виконання власних зобов`язань, чим порушила законні права та інтереси позивача.
Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, остання вважала, що позивач посилається на факт направлення повідомлень, однак не надає жодного належного доказу їх отримання відповідачем. В матеріалах справи відсутні: повідомлення про вручення; підпис відповідача про отримання; будь-які інші докази фактичного ознайомлення. Також позивач не довів отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту. Також вважала, що позивач фактично намагається стягнути з відповідача приховані проценти під виглядом комісії. Зазначила, що була змушена змінити місце проживання у зв`язку з військовою агресією РФ. Ці обставини є об`єктивними; не залежали від її волі; унеможливили отримання кореспонденції, що виключає можливість покладення на неї негативних наслідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Положеннями ст.ст.15,16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та вправі звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 13 вказаного Кодексу, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 11 березня 2020 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22037000316162, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 37 200 грн., на споживчі потреби, стоком на 24 місяці, з кінцевою датою повернення кредиту 11 березня 2022 року, із щомісячною комісією за обслуговування кредиту з 11 березня 2020 року по 10 жовтня 2020 року - 7% від суми кредиту, з 11 жовтня 2020 року по 10 квітня 2021 року - 5,5% від суми кредиту, з 11 квітня 2021 року по 10 жовтня 2021 року - 4% від суми кредиту, з 11 жовтня 2021 року по 11 березня 2022 року - 2,25%, з фіксованою процентною ставкою за користування, яка нараховується на строкову заборгованість у розмірі: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,00 %, а також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту.
З наданої копії виписки по особовому рахунку за період з 11 березня 2020 року по 28 травня 2025 року, судом встановлено активне користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення взятих на себе зобов`язань.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22037000316162 від 11 березня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28 травня 2025 року складає 47 918 грн. 29 коп., з яких: 24 363 грн. 33 коп. залишок простроченого кредиту; 23 554 грн. 96 коп. залишок прострочених комісій.
28 травня 2025 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1, за яким право вимоги за кредитним договором № 22037000316162 від 11 березня 2020 року , укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», що підтверджується додатком № 1 до Акту приймання-передачі прав грошових вимог за Договором факторингу № 28/05/25/1.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З приводу тверджень відповідача про те, що позивачем не доведено належного повідомлення про відступлення права вимоги та повернення кредиту, суд зазначає наступне.
03 червня 2025 року первісним кредитором на мобільний номер ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) направлено повідомлення про те, що на підставі Договору факторингу №28/05/25/1, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» право вимоги за Кредитним договором № 22037000316162 від 11 березня 2020 року, відступлене ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», що підтверджується звітом про відправку повідомлень.
07 червня 2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» на адресу відповідача, вказану в кредитному договорі, 61064, м. Харків, вул. Григорівська, 42, Харківської області,засобами поштового зв`язку направлена вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів.
З копії довідки № 6304-7000586344 від 12 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам договору, відповідач не виконала свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості первісному кредитору та позивачу.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22037000316162 від 11 березня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28 травня 2025 року складає 47 918 грн. 29 коп., з яких: 24 363 грн. 33 коп. залишок простроченого кредиту; 23 554 грн. 96 коп. залишок прострочених комісій.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Що стосується стягнення комісії у сумі 23 554 грн. 96 коп. суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
У договорі №22037000316162 від 11 березня 2020 року, укладеному між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем, не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченим кредитом в сумі 24 363 грн. 33 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено на 50,84%, відповідно судовий збір підлягає стягненню у розмірі 50,84 % від сплаченої суми, тобто 1 231 грн. 40 коп.
Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 261, 526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76, 77,80, 81, 89, 141, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» ( 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5 Б, оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором №22037000316162 від 11 березня 2020 року в сумі 24 363 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят три) гривні 33 копійки та судовий збір у розмірі 1 231 (одну тисячу двісті тридцять одну) гривню 40 копійок, ВСЬОГО: 25 594 ( двадцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 73 копійки.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 5 Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2026 року .
СУДДЯ
Судове рішення № 140868120, Богодухівський районний суд Харківської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/8848/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: