Рішення № 140867765, 22.10.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/307/26

номер провадження 2/546/465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 546/307/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в :

27.03.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Договором позики № 7242737 в розмірі 15 962,14 грн., з яких:

- 5 150,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7,14 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування;

- 10 194,14 грн. - сума заборгованості за пенею;

- 610,86 грн. - сума заборгованості за комісією.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати.

4. В разі розгляду даної позовної заяви в порядку загального позовного провадження, призначений розгляд справи за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 здійснювати за відсутністю представника Позивача, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 серпня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7242737.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від суми позики.

Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики). А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

23.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 23122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 23 грудня 2025р. до Договору факторингу №23122025/2 від 23.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15 962,14 грн., з яких:

- 5 150,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 7,14 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування;

- 10 194,14 грн. - сума заборгованості за пенею;

- 610,86 грн. - сума заборгованості за комісією.

Згідно п. 3.7. Договору факторингу, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» зобов`язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», будь-які грошові кошти, отримані від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання відповідного Реєстру боржників.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 7242737 в розмірі 15 962,14 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 27.03.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 30.03.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 03.04.2026.

Ухвалою судді від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.06.2026 від представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я., засобами поштового зв`язку, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позовних вимог сторона відповідача просить відмовити повністю та судові витрати покласти на позивача з огляду на наступне. Вважають, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог. У матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують виконання первісним кредитором умов договору щодо перерахування коштів саме на рахунок відповідачки. У матеріалах спарив відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків. Умови про сплату комісії пов`язану з наданням кредиту вважають нікчемною, а нараховану пеню такою, що не могла бути нарахована під час воєнного стану.

09.07.2026 представником позивача - Зімороєм Д.М., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано відповідь на відзив, у якому представник просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та поновити строк, прийняти до розгляду та задовольнити клопотання позивача про витребування доказів з банківських установ. Зазначив, що відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору, укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем кредитного договору в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Слід зазначити, що Відповідачем не заперечується факт укладення вищевказаного кредитного договору належними доказами. ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними з Первісними кредиторами, договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 ПОЛОЖЕННЯ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею. Крім того, позивач не має надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а Первісні кредитори, Позивач не є банком України, отже на них дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються (Постанова Київського апеляційного суду по справі № 381/1311/23 від 25.06.2024) У відповідності до умов договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно Позичальником при укладанні договору.

09.07.2026 представником позивача - Зімороєм Д.М., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано клопотання про витребування доказів, в якому представник просить суд витребувати у АТ «ОЩАДБАНК».

Ухвалою суду від 30.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

11.08.2026 АТ «ОЩАДБАНК» засобами поштового зв`язку на виконання ухвали суду від 30.07.2026 надіслано запитувану інформацію на електронному носієві- компакт-диску.

Ухвалою суду від 31.08.2026 повторно витребувано докази від АТ «ОЩАДБАНК».

22.09.2026 АТ «ОЩАДБАНК» засобами поштового зв`язку на виконання ухвали суду від 31.08.2026 надіслано лист.

У судове засідання 22.10.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.5).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній» (а.с.58, 109, 137, 126).

Представник відповідача- адвокат Зачепіло З.Я., у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 10.07.2026 жд суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача та його представника (а.с.105).

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7242737, з наступними умовами (а.с.6-9).

Згідно п. 1 договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від суми позики.

Відповідно до п.2. договору позики, сума позики - 5150,00 грн, строк позики - 15 днів, процентна ставка - 0,1 % в день, комісія - 11,86 % від суми позики, що становить 610,86 грн, дата надання позики - 28.08.2025, дата повернення позики - 11.09.2025, денна процентна ставка - 0,80 %, проценти за понадстрокове користування - 5 % в день, пеня - 5% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту - 5768,00 грн

Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики), та що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

У разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 18 договору позики).

Згідно з п. 21. договору, цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113 (далі -Постанова НБУ).

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ. (пункт 23 договору).

Договір укладено 13 використанням веб-сайту http:/monto.com.ua/ (пункт 24 договору).

Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 28 договору).

Договір містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 28.08.2025 за допомогою одноразового ідентифікатора ру4С85 (а.с.6-8).

Вказані особисті данні позичальника, а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, зокрема у наданій суду відповіді на запит та поданих стороною відповідача заявах.

Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору позики № 7242737 від 28.08.2025, визначено, що проценти за користування кредитом становлять 7,14 грн, загальна вартість кредиту 5768,00 грн, сума кредиту - 5150,00 грн, комісія 610,86 грн. Дата надання кредиту - 28.08.2025, дата повернення - 11.09.2025. Додаток підписаний ОСОБА_1 28.08.2025за допомогою одноразового ідентифікатора ру4С85 (а.с.9).

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджується довідкою № КД-000032665 від 12.02.2026, якою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ "Сіроко Фінанс" та завершення наступних платіжних операцій:

1) Дата 28.08.2025 року;

2) Номер платежу 560df9b2-ee5b-43f9-bf97-bdfdbda5ebd9;

3) Сума 5150.00 грн.;

4) Отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . (а.с. 10).

Зазначене також підтверджується наданою АТ «ОЩАДБАНК» на виконання вимог ухвали суду інформацією, згідно якої платіжна картка № НОМЕР_2 видана на ім`я ОСОБА_1 , та випискою з рахунку відповідачки, з якої вбачається що 29.08.2025 відбулося зарахування коштів у сумі 5150,00 грн (а.с.123-124).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

Договір позики та додаток до нього містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 28.08.2025 за допомогою одноразового ідентифікатора ру4С85.

Вказані особисті данні позичальника, а саме дата народження, серія та номер паспорта, РНОКПП та адреса проживання, а також номер платіжної картки, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, зокрема у наданій суду відповіді на запит та поданих стороною відповідача заявах.

Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.

За змістом положень ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов`язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов`язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, доводи сторони позивача щодо укладення відповідачкою з первісним кредитором кредитного договору є більш переконливими та вірогідними, ніж доводи сторони відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (пункт 4.1.3. договору).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що 23.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 23122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (а.с.13-17).

Додатком до даного договору є акт прийому-передачі реєстру боржників від 23.12.2025 за договором факторингу № 23122025/2 від 23.12.2025 (а.с.18).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23122025/2 від 23.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15962,14 грн, з яких 51500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7,14 грн - сума заборгованості за відсотками, 10194,14 грн - сума заборгованості за пенею, 610,86 грн - сума заборгованості за комісією (а.с.20).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за м договором позики № 7242737 від 28.08.2025 здійсненого первісним кредитором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» станом на 24.12.2025, за період з 28.08.2025 по 23.12.2025, остання становить 15962,14 грн, з яких 51500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7,14 грн - сума заборгованості за відсотками, 10194,14 грн - сума заборгованості за пенею, 610,86 грн - сума заборгованості за комісією. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за денною відсотковою ставкою 0,01 % по 0,51 грн в день. Відповідач здійснював оплати заборгованості 12.09.2025 по 52,93 та 52,93 в сумі 105,86, що були зараховані як оплата пені (а.с.11-12).

Відповідно до ст. ст. 526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за договором позики № 7242737 від 28.08.2025 відповідачка не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23122025/2 від 23.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 15962,14 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 7242737 від 28.08.2025 здійсненого первісним кредитором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» станом на 24.12.2025, за період з 28.08.2025 по 23.12.2025, остання становить 15962,14 грн, з яких 51500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7,14 грн - сума заборгованості за відсотками, 10194,14 грн - сума заборгованості за пенею, 610,86 грн - сума заборгованості за комісією. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за денною відсотковою ставкою 0,01 % по 0,51 грн в день. Відповідачка здійснювала оплати заборгованості 12.09.2025 по 52,93 та 52,93 в сумі 105,86, що були зараховані як оплата пені (а.с.11-12).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно умов договору та розрахунку заборгованості нарахування здійснювалися за денною відсотковою ставкою 0,01%.

Отже, нарахування відсотків здійснювалося за ставкою, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов договору позики № 7242737 від 28.08.2025 його строк був визначеним - 11.09.2025.

Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися лише первісним кредитором в межах строку кредитування.

Щодо доводів стороні відповідача викладених у відзиві на позовну заяву про нікчемність умов договору про нарахування комісії, суд зазначає наступне.

Представник відповідача посилався на позиції ВС, відповідно до яких вважає нарахування умови договору щодо комісії у спірному договорі нікчемними.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, тощо.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023, справа № 204/224/21, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, тому позикодавцем правомірно та обґрунтовано нараховано комісію за надання кредиту, відповідно до умов договору.

Аналізуючи умови договору позики № 7242737 від 28.08.2025 суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та відповідачкою договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідачка ознайомившись з умовами кредитного договору, мала реальну можливість відмовитися від укладення останнього, проте не зробила цього.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що сума несплаченої комісії за надання кредиту в розмірі 610,86 грн підлягає нарахуванню.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 10194,14 грн, суд зважає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вищезазначене, доводи сторно відповідача викладені в відзиві на позовну заяву про безпідставність нарахування пені є слушними.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені - за безпідставністю.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідачка здійснювала оплати заборгованості в сумі 105,86, що були зараховані як оплата пені. Оскільки суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування пені, зазначену оплату заборгованості слід зарахувати в оплату заборгованості за відсотками та комісією (згідно пункту 2.4 договору позики).

Таким чином, здійсненої відповідачкою оплати достатньо, щоб погасити борг за відсотками: 105,86 грн (здійсненої оплати) - 7,14 грн (боргу за процентами) = 98,72 грн.

Також, здійсненої відповідачкою оплати достатньо, щоб погасити частково борг за комісією: 610,86 грн (боргу за комісією) - 98,72 грн (здійсненої оплати за мінусом зарахованої в оплату процентів) = 512,14 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики № 7242737 від 28.08.2025 у загальному розмірі 5662,14 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 5150,00 грн та за комісією у розмірі 512,14 грн.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 7242737 від 28.08.2025, станом на 11.09.2025 (строк кредитування), у загальному розмірі 5662,14 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 5150,00 грн та за комісією у розмірі 512,14 грн.

В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за пенею, відсотками та комісією, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується квитанцією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 154251 від 24.03.2026 на суму 2662,40 грн (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.43).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 15962,14 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 5662,14 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 35 % (5662,14 х 100%: 15962,14 = 35%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 35 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 931,84 грн (2662,40 х 35%, = 931,84).

На підставіст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючисьст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором позики № 7242737 від 28.08.2025, станом на 11.09.2025 (строк кредитування), у загальному розмірі 5662,14 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 14 копійок), що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 5150,00 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 512,14 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені - відмовити за безпідставністю.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за користування позикою - відмовити за безпідставністю.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача комісії за надання позики в іншій частині - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 931,84 грн (дев`ятсот тридцять одна гривня 84 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, Київської області, 01032, ел.пошта: info@eadr.com.ua, наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

представник позивача - Кудіна Анастасія Вячеславівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4, м. Бровари Київського району Київської області, 07400, , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , наявний електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС;

представник відповідача - адвокат Зачепіло Зоряня Ярославівна, РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місцезнаходження: пр. Червоної Калини, буд. 62-А, оф. №5.11 м. Львів Львівського району Львівської області, 79012, телефон: НОМЕР_9 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 , електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний.

Суддя О.О. Романенко