Рішення № 140867353, 20.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1243/26

Номер провадження № 2/371/1558/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 26.01.2022 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та відповідачем укладено кредитний договір про споживчий кредит №98624784000, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 25 500, 00 гривень, а відповідач зобов`язався повернути кредит на умовах визначених договором. 19.06.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №243, у відповідності до умов якого, АТ «Укрсиббанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні АТ «Укрсиббанк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 958, 02 грн. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про споживчий кредит №98624784000 від 26.01.2022 у розмірі 17 958, 02 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

20 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла уточнена позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал».

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 26.01.2022 АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту №98624784000, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 25 500, 00 грн на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника (а.с. 9).

Згідно п. 1.1 Договору, підписуючи цей Договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com.

Відповідно до п. 1.2 Договору правила після підписання сторонами договору стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та в правилах.

Згідно п. 3.2 Договору надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п. 3.5 договору, позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануітетних платежів відповідно до графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 25.01.2023 року.

Згідно п 3.6. та п. 3.7 Договору, розмір ануїтетного платежу становить 3 018, 00 гривень. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 13 числа (включно) згідно Графіку платежів.

За п. 3.8 та п. 3.9 договору, процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до Додатку №1 до договору №98624784000 від 26.01.2022 визначено нарахування комісії за управління кредитом 3,5% від суми наданого кредиту (а.с. 11зв.).

Також, встановлено, що відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту від 26.01.2022 (а.с. 8).

Встановлено, що АТ «Укрсиббанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №98624784000 від 26.01.2022, а саме надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 25 500, 00 грн, шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, що підтверджується випискою за кредитним договором за період з 26.01.2022 по 19.06.2023 включно (а.с. 14-16).

19.06.2023 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №243, відповідно до якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором (а.с. 17зв.-20).

Згідно акту приймання-передачі права вимоги від 19.06.2023 до договору факторингу №243 від 19.06.2023, АТ «Укрсиббанк» передав, а новий кредитор ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв права вимоги разом з реєстром боржників (а.с. 21).

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №243 від 19.06.2023 вбачається, що до переліку входить кредитний договір №98624784000 від 26.01.2022, позичальником яким є ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості за договором становить 17 958, 02 грн (а.с. 20зв.).

З копії платіжної інструкції №71725 від 19.06.2023 вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ціну згідно договору факторингу №243 від 19.06.2023 у розмірі 4 763 804, 14 грн (а.с. 21зв.).

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені кредитним договором №98624784000 від 26.01.2022, згідно якого заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17 958, 02 грн, яка складається із: 12 603, 02 грн - заборгованості за тілом кредиту та 5 355, 00 грн - заборгованості за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.17).

З копії письмової вимоги (досудова вимога) від 18.06.2026 вбачається, що сторона позивача повідомила відповідача ОСОБА_1 про необхідність виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів за кредитним договором між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та відповідачем, але в добровільному порядку заборгованість погашена не була (а.с. 22).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 1050 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» обґрунтованими в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 12 603, 02 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з обслуговуванням кредиту.

Водночас, умови договору не містять переліку додаткових послуг узгоджених сторонами, а матеріали справи не містять доказів їх надання відповідачу, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії за обслуговування в розмірі 5 355, 00 грн.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 603, 02 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Судом встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу Адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 25).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.25); виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.24); ордер серії ВС №1381377 (а.с.26зв.); детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 08.06.2026 (а.с.26); акт №2218 наданих послуг від 08.06.2026 (а.с. 25зв.).

У Детальному описі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 08.06.2026 зазначено, що на усну консультацію клієнта щодо перспектив стягнення заборгованості за кредитним договором адвокат витратив 0 год 30 хв.; на ознайомлення з матеріалами кредитної справи адвокат витратив 2 год. 00 хв.; на погодження правової позиції клієнта у справі адвокат витратив 0 год. 30 хв.; на складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта адвокат витратив 3 год. 30 хв., загалом 6 год. 30 хв (а.с.26).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно між позивачем та адвокатом склалися договірні відносини стосовно надання правової допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, необхідно врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача до 4 000, 00 грн витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі. У решті вимог, слід відмовити.

Крім того представник позивача особистої участі в судових засіданнях не брав, фактично обмежившись лише складанням письмових процесуальних документів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70,18%) в сумі 1 868, 47 грн.

З огляду на вищевикладене, суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі в розмірі 1 868, 47 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту №98624784000 від 26.01.2022 в розмірі 12 603, 02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236 витрати на правову допомогу в розмірі 4 000, 00 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 868, 47 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко