Рішення № 140867149, 22.10.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12296/26

Провадження № 2-а/361/94/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари Київської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне праповорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7996042 від 04.10.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 04.10.2026 року приблизно о 22:55 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками патрульної поліції.

Один із працівників поліції, дані якого мені не відомі, повідомив про нібито вчинене ним порушення Правил дорожнього руху, яке, за його твердженням, полягало у невикористанні світлового покажчика повороту.

Не погоджуючись із зазначеним безпідставним звинуваченням, він вимагав надати докази вчинення ним відповідного правопорушення, оскільки під час керування транспортним засобом він дотримується вимог Правил дорожнього руху та уважно стежу за дорожньою обстановкою.

Водночас працівники поліції не надали жодних доказів нібито вчиненого мною правопорушення та не пояснили належним чином правових підстав для подальшого утримання мене на місці зупинки.

У подальшому до мого транспортного засобу підійшов капітан поліції ОСОБА_2 , який почав вимагати пред`явити посвідчення водія. При цьому позивач жодного разу не відмовлявся від пред`явлення посвідчення водія. Він чітко зазначав, що бажає спочатку ознайомитися з матеріалами справи та зрозуміти правові підстави зупинки мого транспортного засобу, після чого був готовий пред`явити необхідні документи. Незважаючи на це, Бондарь О.С. розпочав розгляд справи та неправомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення адвоката, а також у відкладенні розгляду справи для забезпечення можливості скористатися правовою допомогою.

Після цього, він запропонував пред`явити необхідні документи, але ОСОБА_2 зазначив, що в цьому вже немає необхідності.

Отже, у ході зазначених подій працівниками поліції не було належним чином доведено законність первісної зупинки транспортного засобу, не надано доказів невикористання позивачем світлового покажчика повороту, а також фактично позбавлено позивача можливості реалізувати право на правову допомогу під час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Право позивача на ознайомлення з доказами вчинення адміністративного правопорушення не було реалізоване інспектором поліції.

Згідно статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Позивач заявляв клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з необхідністю залучення захисника. В задоволенні клопотання було неправомірно відмовлено інспектором поліції.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Інспектор виніс оскаржувану постанову без підготовки до розгляду справи, не були дослідженні докази та вирішені клопотання. В свою чергу це свідчить про винесення постанови з порушенням вимог ст. 278, 279 КУпАП. Разом з тим, інспектор виніс оскаржувану постанову без своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Приписами п. 2.1. ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/ або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньотранспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено вичерпний перелік можливих підстав для зупинення транспортного засобу. Відповідно поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Частиною 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Водночас, п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

Відсутність будь-яких фактичних даних, що підтверджують порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, які могли б бути (чи були) підставою для зупинки транспортного засобу, а також відсутність будь-яких доказів складання матеріалів про порушення ПДР свідчать про безпідставність та незаконність перевірки в Позивача документів, визначених п. 2.1 ПДР та відповідно підстав для застосування до Позивача санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У постанові серії ЕНА № 7996042 від 04.10.2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП в пункті 7 «До постанови додаються» відсутні посиланням на технічний засіб за допомогою якого мало бути здійснено фіксацію правопорушення.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, надана відповідачем фіксація не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Вина позивача не була жодним чином підтверджена, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки єдиним доказом вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 22.10.2026 року о 16 год. 00 хв. по розгляду справи по суті, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заступника командира взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Бондаря Олексія Сергійовича, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та третій особі на надання пояснень протягом восьми днів, з дня отримання копії цієї ухвали, але не пізніше дати та часу судового засідання.

Ухвалу суду відповідач отримав 15.10.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету. До дати та часу проведення судового засідання 22.10.2026 року відзиву на позовну заяву не надав.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з недостатністю наданого судом часу для підготовки та подачі відзиву. При цьому представник відповідача посилається на ч. 5 ст. 162 КАС України щодо подання відзиву у строк, який не може бути меншим 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з зазначеним, мінімальні строки для подання відзиву у вказаній категорії справ передбачені ч. 5 ст. 162 КАС України не застосовуються, а слід керуватися строком для подання відзиву встановленого судом з урахуванням стислого строку розгляду справи.

Представником позивача не зазначено та не доведено існування об`єктивних обставин, які б перешкоджали відповідача подати відзив до дати та часу проведення судового засідання. Суд вважає, що з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі, у відповідача було достатньо часу для підготовки та подання відзиву на позовну заяву, тому у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення (перенесення) судового засідання слід відмовити.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог. Представник відповідача, третя особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про поважність причин не з`явлення суд не повідомили.

Неявка учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази у справі суд встановив.

За постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕНА № 7996042) від 04.10.2026 року винесену заступником командира взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві капітаном поліції Бондарем Олексієм Сергійовичем на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки 04.10.2026 року о 22 год. 55 хв. 49 сек. в м. Києві на проспекті Глушкова, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TESLA MODEL S AI1481ZA не пред`явив для перевірки реєстраційний документ та посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.б ПДР керування транспортним засобом без реєстраційних документів на транспортний засіб, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В пункті 7 постанови не міститься відомостей про додавання до постанови відповідних документів/доказів.

Відповідно до п. 2.1. б) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; - прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: - дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; - транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); - технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); - розмір штрафу та порядок його сплати; - правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; - відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: - письмовими, речовими і електронними доказами; - висновками експертів; - показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74, 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем неподано відзив на позов без поважних причин, а тому суд кваліфікує це, як визнання відповідачем позову. Отже, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом без реєстраційного документу на нього, надання працівником поліції, який розглядав справу про адміністративне правопорушення можливості ОСОБА_1 здійснити/використати право захист (право на професійну правничу допомогу) шляхом залучення захисника/адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та визнання позову внаслідок неподання відзиву на позовну заяву, а тому позов слід задовольнити.

В данному випадку оскаржувана постанова прийнята не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією, Кодексом України про адміністративні правопорушення та не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України оскаржувану постанову слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративних правопорушень, оскільки постанова прийнята не на підставах, що визначені КУпАП та необгрунтовано.

Сама по собі оскаржувана постанова не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки вона є рішенням суб`єкта владних повноважень на має ґрунтуватися на доказах зазначених в ст. 251 КУпАП.

Одночасно суду не бере до уваги посилання позивача про те, що працівником поліції не вирішенні клопотання та не надано позивачу ознайомитися з відповідними доказами, оскільки позивач не зазначає про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ним заявлялося відповідне клопотання. Позивач вказує, що до розгляду справи він вимагав надати докази порушення ним правил дорожнього руху, як підстави для запинки та вимагання в нього пред`явити посвідчення водія.

Позивача не притягнуто до адміністративної відповідальності за непред`явлення посвідчення водія чи керування ним транспортним засобом, як особою без посвідчення водія відповідної категорії.

Позивач в позові не зазначає обставин щодо заявлення ним додаткових клопотань, які не були б розглянуті поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Щодо клопотання про відкладення /перенесення розгляду справи у зв`язку з необхідністю залучення захисника позивач зазначає, що вказане клопотання було розглянуто, але в задоволенні цього клопотання було відмовлено.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що у поліцейських були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, яким він керував, оскільки як зазначає і сам позивач, поліцейський зазначив, що ним вчинено порушення Правил дорожнього руху, яке, полягало у невикористанні світлового покажчика повороту.

Отже, зупинка транспортного засобу відбулася у відповідності до п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Відсутність в подальшому доказів про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення на думку суду не може вважатися порушенням норм щодо зупинки транспортного засобу поліцейським.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача про відсутність у поліцейського права вимагати у нього посвідчення водія, як документу, що дає відповідне право керувати транспортним засобом, оскільки позивача не було притягнено до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобов, або не пред`явлення його у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.

Керуючись ст. 1-12, 72-78, 90, 94, 99, 132, 134, 139, 241-246, 255, 286, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕНА № 7996042) винесену 04.10.2026 року, заступником командира взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, капітаном поліції Бондарем Олексієм Сергійовичем за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Закрити справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання/складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:

Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646;

Третя особа: Заступником командира взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, капітан поліції Бондарь Олексій Сергійович, місце роботи: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, РНОКПП невідомий.

Повне рішення суду складене та підписане 22.10.2026 року.

Суддя С.П. Савчак