Рішення № 140866808, 21.10.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/4097/26, провадження у справі № 2/0285/2689/26)

розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» (далі - КП ЗМР «Звягельтепло») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року представниця КП ЗМР «Звягельтепло» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з останньої заборгованість у розмірі 7 828,35 грн, з яких: 7 796,95 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за період з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025, з 28.10.2025 по 13.04.2026 включно, та 31,40 грн заборгованість із плати за абонентське обслуговування за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 включно, а також судові витрати у розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що між КП ЗМР «Звягельтепло» та ОСОБА_1 укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №469890697 від 25.03.2026.

Квартира розташована у багатоквартирному житловому будинку, послуга з постачання теплової енергії у якому надається комунальним підприємством Звягельської міської ради «Звягельтепло» (до перейменування - комунальне підприємство Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго").

На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

На виконання умов договору КП ЗМР "Звягельтепло" надало Відповідачу за період з 01.11.2023 по 29.03.2024 та з 14.10.2024 по 13.04.2025, з 28.10.2025 по 13.04.2026 послугу з постачання теплової енергії та здійснило нарахування плати за абонентське обслуговування за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 включно на загальну суму 7 828,35 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 не в повному обсязі оплачувала спожиту нею послугу з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 7 828,35 грн., з яких: 7 796,95 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за період з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025, з 28.10.2025 по 13.04.2026 включно, та 31,40 грн заборгованість із плати за абонентське обслуговування за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 включно.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду клопотання щодо врахування обставин справи під час вирішення питання про розподіл судових витрат, у якому вона зазначила, що після отримання інформації про звернення позивача до суду добровільно погасила заборгованість у повному обсязі, що підтверджується квитанцією про оплату, у зв`язку з чим предмет спору фактично відсутній до ухвалення судового рішення. Крім того, відповідачка просила врахувати її складні сімейні та матеріальні обставини, зокрема те, що її чоловік є військовослужбовцем, переніс складні операції та потребує тривалого лікування і реабілітації, а сама вона перебуває у відпустці у зв`язку з необхідністю догляду за ним. З огляду на викладене відповідачка просила не покладати на неї судові витрати або зменшити їх розмір за наявності правових підстав. На підтвердження зазначених обставин до клопотання додано копії квитанції про погашення заборгованості, медичних документів чоловіка та свідоцтва про шлюб.

Представниця позивача 21 жовтня 2026 року подала до суду заяву, у якій вона зазначила, що після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження відповідачка 09 липня 2026 року сплатила заборгованість у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач не підтримує позовні вимоги. Посилаючись на положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України, представниця позивача просила стягнути з відповідачки ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, встановив наступні обставини.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що між КП ЗМР «Звягельтепло» та ОСОБА_1 укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

На виконання умов договору КП ЗМР "Звягельтепло" надало Відповідачу за період з 01.11.2023 по 29.03.2024 та з 14.10.2024 по 13.04.2025, з 28.10.2025 по 13.04.2026 послугу з постачання теплової енергії та здійснило нарахування плати за абонентське обслуговування за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 включно на загальну суму 7 828,35 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 не в повному обсязі оплачувала спожиту нею послугу з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 7 828,35 грн., з яких: 7 796,95 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за період з 01.11.2023 по 29.03.2024, з 14.10.2024 по 13.04.2025, з 28.10.2025 по 13.04.2026 включно, та 31,40 грн заборгованість із плати за абонентське обслуговування за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 включно.

Як вбачається з заяви представниці позивача від 21 жовтня 2026 року, відповідачка після пред`явлення даного позову до суду повністю погасила заборгованість, чим задовольнила позовні вимоги, вказана обставина підтверджена позивачем у поданій заяві, в зв`язку з цим позивач не підтримує позовні вимоги.

За встановлених обставин та існування спору на час пред`явлення позову та відсутність боргових зобов`язань відповідачки на час розгляду справи, наявні підстави для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Водночас, зважаючи на те, що відповідачка до початку розгляду справи по суті сплатила заборгованість у повному обсязі, чим фактично визнала заявлені позивачем вимоги, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1 664,00 грн, а решту 50 відсотків судового збору в розмірі 1 664,00 грн стягнути з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 142, 263, 265, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Комунальному підприємству Звягельської міської ради «Звягельтепло» в задоволені позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Повернути з державного бюджету Комунальному підприємству Звягельської міської ради «Звягельтепло» судовий збір у розмірі 1 664,00 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 23 червня 2026 року № 799.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» (місцезнаходження: 11701, вул. Івана Франка, 15-А, м. Звягель, Житомирської області; код ЄДРПОУ 35824365, р/р НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК») документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий