Рішення № 140866801, 21.10.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/4725/26

провадження у справі № 2/0285/2981/26

21 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

(представник позивача Сиплива Тетяна Анатоліївна)

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №24.02.2025-100000277 від 24.02.2025 в розмірі 7575 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ними був укладений кредитний договір, відповідно до умов яких відповідачу було надано кредитні кошти, які вона зобов`язалась повернути у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання та надав кошти відповідачу, яка, в свою чергу, належним чином договірні зобов`язання не виконує та має заборгованість.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів утворилася заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2500 грн, процентами в сумі 3325 грн, комісії за надання кредиту в сумі 125 грн, додаткової комісії в сумі 375 грн та 1250 грн неустойки.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Копію позовної заяви з доданими документами відповідачу направлено позивачем, а копію ухвали про відкриття провадження судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Інформацію про розгляд справи також оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відзиву на позов, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, інших заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що 24.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір №24.02.2025-100000277 в електронній формі, відповідно до умов якого позивачем надано кредит у розмірі 2500 грн строком на 168 днів. Дата повернення кредиту 10.08.2025.

Договором визначено розмір відсотків за користування кредитними коштами: 1%; сплату комісії за надання кредиту 5% від суми (125 грн) та за обслуговування кредитної заборгованості 125 грн у кожному з 3 чергових періодів; неустойку в розмірі 37,50 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язань.

Даний договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та Підтвердження позичальника про його укладення, які містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів за договором.

Перед укладенням договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, інформацією про фінансову послугу, умовами кредитування, розміщеними на вебсайті кредитодавця, порядком погашення ознайомлена.

Паспорт споживчого кредиту та сам договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти, зокрема, згідно квитанції платіжної системи іРay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було успішно перераховано на картку відповідача № НОМЕР_1 , вказану під час оформлення кредиту, 2500 грн 24.02.2025 відповідно до договору кредиту №24.02.2025-100000277.

Спонукань вважати, що кошти отримано сторонньою особою внаслідок шахрайський дій, а персональні дані відповідача у ІТС кредитора були введені не особисто позичальником, матеріали справи не містять. Зазначений у договорі реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреса реєстрації відповідача відповідає даним, що отримані на запит суду з Єдиного демографічного реєстру.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України договір кредиту може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Укладення договорів кредиту в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.

Отже, між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася, погодилася та не сприймала їх, як невигідні для себе.

Спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із договору.

При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір не був б укладений.

Закон України «Про захист прав споживачів» покладає обов`язок на позичальника бути відповідальним та добросовісним при укладенні договору та вчиняти відповідні дії з метою повного з`ясування умов кредитування. Відповідачем самостійно обрано пропозицію фінансової установи щодо надання коштів у кредит, свідомо погоджено її умови, підтверджено їх акцепт шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримано грошові кошти. З огляду на це, покладення на відповідача обов`язку виконати взяті на себе зобов`язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.

У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Оскільки сторони у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

У погоджений сторонами строк повернення кредиту грошові кошти повернуто не було.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між ним та відповідачем договору кредиту та отриманням грошових коштів. Також ним доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору, факту надання коштів та правильності проведеного позивачем розрахунку.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором така становить 7575 грн, з яких 2500 грн заборгованість за основним боргом, 3325 грн заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 125 грн комісія за надання кредиту, 375 грн додаткової комісії в сумі та 1250 грн неустойки.

З приводу комісії, то Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право позикодавця встановлювати у договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п.31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 №496/3134/19).

Разом з тим, обов`язку відповідача сплачувати позивачу неустойку судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнена від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем кредитного зобов`язання та відсутності доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, процентів та комісії, а всього разом 6325 грн.

Резюмуючи вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2223 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України до судових витрат належать також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи. Оскільки позивач поніс документально підтверджені витрати на надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами в розмірі 141,98 грн, які є витратами, пов`язаними з розглядом справи, суд дійшов висновку про їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ),

заборгованість за кредитним договором №24.02.2025-100000277 від 24.02.2025 в розмірі 6325 грн та 2364,98 грн судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин