Рішення № 140866323, 22.10.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/455/26

Провадження № 2/162/384/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Ковалевич Л.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Любешівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача адвоката Пасевича О.П. 01.06.2026 надійшов вказаний позов. Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_6 . Після її смерті залишилось спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,216 га, кадастровий номер 0723187200:03:002:0162, розташована в урочищі Намінче, 3285 Судченської сільської ради Камінь-Каширського району; земельна ділянка площею 0,6754 га, кадастровий номер 0723187200:03:002:0161, розташована в урочищі Островки, 2230 Судченської сільської ради Камінь-Каширського району; земельна ділянка площею 0,5687 га, кадастровий номер 0723187200:03:002:0192, розташована в урочищі Велике осово-Лука, 687 Судченської сільської ради Камінь-Каширського району; земельна ділянка площею 0,5811 га, кадастровий номер 0723187200:03:002:0193, розташована в урочищі Велике осово-Лука, 691 Судченської сільської ради Камінь-Каширського району; грошові кошти в сумі 581722,82 гривні, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк»; грошові кошти в сумі 584636,03 гривень, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк»; грошові кошти в сумі 868682,3 гривні, що знаходяться на рахунку НОМЕР_3 у АТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_6 до дня смерті проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті заповіт не залишила. Діти спадкодавця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини після смерті матері не відмовлялися, відповідно була заведена спадкова справа щодо майна спадкодавця. Позивач ОСОБА_1 також від прийняття спадщини після смерті дружини не відмовлявся, однак при зверненні до нотаріальної контори з приводу оформлення права на спадщину йому в цьому було відмовлено у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. В 6-ти місячний термін позивач не звернувся в державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки після смерті дружини ОСОБА_7 вважав, що прийняв спадщину, оскільки з дружиною разом проживали однією сім`єю, тільки його місце проживання було зареєстроване в будинку АДРЕСА_1 , який йому з покійною дружиною належав як спільне майно подружжя. Однак, на момент смерті ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 проживав з нею в одному будинку АДРЕСА_1 разом із їх дітьми. На підставі викладеного просить встановити факт місця проживання ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_6 на момент смерті останньої по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16.06.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 26.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Від третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Любешівської селищної ради за підписом селищного голови Куха О.І. 17.09.2026 на адресу суду надійшли пояснення, у яких викладено позицію щодо розгляду справи, де вказується таке. Подані представником третьої особи 13.07.2026 та 04.09.2026 докази, а саме: копії витягів із погосподарської книги № 1 за 2021-2025 роки по с. Судче Камінь-Каширського району Волинської області за № 01151 за адресою АДРЕСА_1 та № 01141 за адресою АДРЕСА_1 , та копії довідок від 07.10.2024 № 664 та 18.03.2025 № 249 виданих у Судченському старостинському окрузі, які містять інформацію про реєстрацію та проживання на час смерті ОСОБА_6 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), інших осіб та інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про отримання ОСОБА_1 пільги на придбання твердого пічного побутового палива у 2024 році за адресою житлового будинку в АДРЕСА_1 , є важливими для вирішення справи по суті і спростовує позицію позивача у справі про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Покійна ОСОБА_6 відповідно до погосподарської книги була головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і до складу домогосподарства входили члени її сім`ї: ОСОБА_8 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - сини ОСОБА_9 . Інформація щодо ОСОБА_1 за вказаним номером домогосподарства відсутня. Відповідно інформація яка міститься у довідці від 18.03.2025 року №249 про проживання ОСОБА_1 зі спадкодавицею ОСОБА_6 є недостовірною, оскільки такі відомості у погосподарській книзі за 2021-2025 роки за № 01151 з адресою АДРЕСА_1 , відсутні. Водночас, у поданій інформації Головного управління Пенсійного фонду України від 01.09.2026 № 0300-0505-6/71569, наданої на запит Любешівської селищної ради від 27.08.2026 № 2153/04-04/2-26 про отримання пільги за адресою реєстрації позивача зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу відповідно до постанови КМУ від 17.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі» за адресою своєї реєстрації в АДРЕСА_1 . За даними Пенсійного фонду ОСОБА_1 у 2024 році була нарахована та виплачена пільга в сумі 1912,31 грн. Згідно із Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженому 17 квітня 2019 р. № 373, житлова субсидія надається за зареєстрованим або фактичним місцем проживання (якщо особа офіційно перебуває на обліку в Реєстрі з таким статусом) заявника. Для призначення житлової субсидії подаються заява та декларація про доходи та витрати (встановленого зразка). Так, призначення житлової субсидії/пільги на тверде паливо здійснюється з урахуванням сукупного доходу сім`ї відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389. З огляду на це, отримана позивачем у 2024 році (у рік смерті спадкодавиці) пільга на придбання твердого палива за адресою його реєстрації в АДРЕСА_1 підтверджує факт його проживання за адресою реєстрації, та спростовує спільне проживання зі спадкодавицею за адресою її проживання у АДРЕСА_1 . За відсутності встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент смерті позивач вважається особою, який у встановлений законом строк не прийняв спадщину, що виключає його з кола осіб, що можуть претендувати на спадщину, У той же час, у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 зазначено, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним. У цій справі, Верховний Суд констатував, що доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Окрім цього, Верховним Судом Касаційного цивільного суду у справі № 142/897/24 від 03.04.2026 зроблений висновок, що для встановлення факту постійного проживання для прийняття спадщини недостатньо показань свідків та акту обстеження фактичного місця проживання та матеріально-побутових умов. Враховуючи викладене, просить врахувати міркування, вказані в поясненнях під час ухвалення судового рішення.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 , яка була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилася та не скористалась правом на подачу відзиву у вказаній справі.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожен зокрема, визнали позовні вимоги та повідомили суду таке.

Відповідач ОСОБА_4 вказав, що ці роки вони жили разом, це були два двори, обгороджені забором, який забрали і фактично утворився один спільний двір. Поки хата за адресою АДРЕСА_1 не згоріла, жили в ній, а після пожежі пішли жити у будинок за адресою АДРЕСА_2 , тоді він ще був школярем. Почали відбудовувати горілу хату. Потім брат загинув, виплатили кошти за його загибель, тоді мама доробила за ці кошти хату і перейшли жити в неї, тобто за адресою АДРЕСА_1 , і почали ремонт в будинку на АДРЕСА_2 , тому факт проживання був. Раніше і господарку тримали теж разом. Бюджет у мами та позивача був спільний. На момент смерті матері ще проживав з ними на Оніщука, 10.

Відповідач ОСОБА_3 повідомив, що на момент смерті матері ОСОБА_6 вони з татом ОСОБА_1 та мамою проживали разом.

Представник третьої особи ОСОБА_10 підтримала пояснення, подані до суду, в повному обсязі та вказала, що позивачем не подано доказів, які б давали підстави прийти до висновку, що на момент смерті спадкодавиці ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 постійно проживав з останньою. Вказала, що за обставин відсутності належних та допустимих доказів позовних вимог, визнання факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини може призвести до незаконного зменшення обсягу частки спадкового майна неповнолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого і діє третя особа в рамках даного провадження. На підставі викладеного представник просила врахувати її позицію при вирішенні справи.

Допитані за клопотанням представника позивача свідки суду повідомили таке.

Свідок ОСОБА_11 вказала, що її брат та ОСОБА_6 проживали разом на момент смерті в останньої у селі Судче у будинку її батьків за адресою АДРЕСА_1 . У ОСОБА_12 в хаті вони почали ремонт робити, після того, як відремонтували хату ОСОБА_6 після пожежі. Обряд поховання відбувався в будинку ОСОБА_13 . У будинку за адресою АДРЕСА_2 жила їх мама, він не є спільною сумісною власністю, це особиста власність ОСОБА_1 . З ОСОБА_13 жили разом і дружили, коли були дітьми, тому їй відомо, що вона з ОСОБА_1 жили разом.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що не може сказати, чи ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом. Вони працювали разом, бо їх будинки межують між собою, можна сказати, розміщені на одному подвір`ї. На подвір`ї бачила їх разом, картоплю, наприклад, садили разом. Вказала, що їй відомо про пожежу, яка відбулась у будинку ОСОБА_6 у 2019 році. Після пожежі будинок потребував відновлення, його ремонтували. Вона проживає на іншій вулиці, тому не може сказати, що станом на момент смерті ОСОБА_6 у травні 2024 року вони з ОСОБА_15 проживали разом. На похованні ОСОБА_6 не була присутня.

Свідок ОСОБА_16 суду повідомила, що оскільки будинок ОСОБА_6 знаходиться недалеко від сільської ради, проходячи до робочого місця повз цей будинок, бачила, що ОСОБА_17 і ОСОБА_6 проживали разом до пожежі. Після пожежі почали відбудову згорілого будинку, перейшовши проживати в будинок ОСОБА_12 . ОСОБА_1 найбільшу участь у всіх цих справах приймав. Після відбудови повернулись жити до будинку померлої ОСОБА_6 , та почали робити ремонт у будинку ОСОБА_1 . Похорон теж здійснював ОСОБА_12 . Документальних доказів цих обставин у неї немає та їх не бачила - бачила це, проходячи повз їх домоволодіння. Товариських відносин вони не підтримували. Будь-яких рішень щодо обставин, які розглядаються судом, у межах своєї компетенції, будучи головою сільської ради та старостою, не виносила. Свідок підтвердила видачу нею, як старостою Судченського старостинського округу, двох довідок - від 07.10.2024 № 664 та від 18.03.2025 № 249, які містить суперечливу інформацію щодо місця проживання та реєстрації осіб із спадкодавцем ОСОБА_6 на час смерті останньої. При цьому вказала, що довідка від 18.03.2025 № 249 містить інформацію, яка не відповідає записам погосподарської книги, на яку здійснено посилання у вказаній довідці, як на підставу її видачі. Зазначила, що вона помилково вказала в цій довідці посилання на погосподарську книгу.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 20.07.2018 між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_6 20.07.2018 зареєстровано шлюб Любешівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області за актовим записом № 43.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 10.05.2024).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 23.03.1998 (витяг з реєстру територіальної громади № 2024/013557952 від 08.11.2024).

Згідно з довідкою № 249 від 18.03.2025, виданою старостою Судченського старостинського округу Любешівської селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області відповідно до погосподарської книги № 1 за 2021-2025 р.р. за ОСОБА_6 рахується житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельні частки (паї). На день відкриття спадщини разом зі спадкодавицею проживали: чоловік ОСОБА_1 ; син ОСОБА_4 ; син ОСОБА_3 .

Право власності ОСОБА_6 на вказаний будинок також стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18739973 від 07.05.2008.

Водночас із облікової картки погосподарського обліку на 2021-2025 роки вбачається, що у будинку за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Також із долученої до справи довідки № 664 від 07.10.2024 встановлено, що на день смерті ОСОБА_6 спільно з нею проживали та були зареєстровані за вищевказаною адресою сини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області від 23.10.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦПК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю та постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини».

Частина 3 ст.1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 20 березня 2025 року у справі № 522/11093/23, провадження № 61-344св25, від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, провадження № 61-39308св18; від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, провадження № 61-5777св20; від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, провадження № 61-6290св20; від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, провадження № 61-15380св20; від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19, провадження № 61-3620св21; від 19 квітня 2023 року у справі № 2-516/2007, провадження № 61-11834св22.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення ст.29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно з п.3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

У ч.3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вищевказаної усталеної судової практики сама наявність шлюбу або родинних відносин між особами не може бути доказом постійного спільного проживання на час відкриття спадщини. Так само реєстрація за однією адресою не є беззаперечним доказом постійного проживання, а тим більше реєстрація осіб за різними адресами, як у цьому конкретному випадку, потребує надання належних і допустимих доказів фактичного спільного проживання.

Для підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем необхідна наявність переконливих доказів фактичного ведення спільного побуту та господарства, зокрема докази спільних витрат, спільного бюджету, участі в утриманні житла, догляду, наявності особистих речей за місцем проживання спадкодавця та інші обставини, які свідчать про реальне постійне спільне проживання.

Представником позивача впродовж судового розгляду акцентувалась увага суду на визнанні позовних вимог двома з трьох відповідачів у справі та на поясненнях свідків, при цьому жодних письмових доказів на підтвердження постійного проживання позивача ОСОБА_1 з спадкодавицею ОСОБА_6 на час відкриття спадщини до позову не надано та матеріали справи не містять.

Акт про пожежу від 23.02.2019, складений за місцем реєстрації та проживання спадкодавця за адресою АДРЕСА_1 , поданий стороною позивача на підтвердження позовних вимог, не містить будь-яких відомостей про фактичне постійне проживання позивача разом зі спадкодавцем ані на момент складання такого акта, ані на момент відкриття спадщини, що відкрилась через п`ять років з дати складання вказаного документа (07.05.2024). При цьому, сам по собі факт перебування ОСОБА_1 за місцем проживання спадкодавця в окремий період часу або його згадування в акті про пожежу не свідчить про ведення сторонами спільного господарства та наявність інших визначальних ознак постійного проживання.

Суд звертає увагу, що факт визнання позову відповідачами не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність законних підстав для задоволення вимог та не може підміняти собою доказування юридично значущих обставин. Позиція відповідачів є лише їх процесуальним волевиявленням і не є доказом обставин, які відповідно до статей 76-81 ЦПК України підлягають доказуванню у справі належними та допустимими доказами.

Показання свідків носять загальний характер - кожен з допитаних вказав, що в близьких відносинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не перебували, а вказали лише те, що бачили зі сторони як односельчани. Обставини, про які повідомляли свідки, не містять посилання на конкретні факти, що підтверджувались би іншими доказами, які б доводили обставини, що входять до предмета доказування у подібних правовідносинах. Пояснення щодо близькості розташування домоволодінь ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , інформація про відновлення будинку після пожежі спадкодавця та подальший ремонт у помешканні реєстрації позивача, перебування під час обряду поховання за місцем реєстрації спадкодавця та інші обставини, про які вказували свідки, самі по собі за відсутності інших належних доказів не можуть беззаперечно вказувати на факт постійного проживання вказаних осіб на час відкриття спадщини.

Натомість цю обставину спростовує селищна рада в наданій суду довідці Головного управління Пенсійного фонду України від 01.09.2026 № 0300-0505-6/71569, у якій наявна інформація про те, що ОСОБА_1 у 2024 році була нарахована та виплачена пільга на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі в сумі 1912,31 грн. за адресою його реєстрації в АДРЕСА_1 . Вказане засвідчує ту обставину, що позивач ніс обов`язки по утриманню власного житла, де зареєстрований, а не житла за адресою спадкодавця по АДРЕСА_1 . Будь-яких доказів спільних витрат, зокрема на утримання житла за адресою спадкодавця, матеріали справи не містять.

Тож встановленні під час розгляду справи обставини, враховуючи наявність у позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_6 різних адрес реєстрації, що є офіційним юридичним підтвердженням того, що особи мали окремі, самостійні місця проживання, можуть вказувати на тимчасове перебування позивача за місцем відкриття спадщини, проте не дає суду підстав прийти до беззаперечного переконання про постійне проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 на час відкриття спадщини за адресою спадкодавця по АДРЕСА_3 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.1261, 1268 ЦК України, ст. 293, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Любешівської селищної ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідачі: ОСОБА_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ).

ОСОБА_5 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_10 ).

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Любешівської селищної ради (вул. Незалежності, 53, селище Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333170).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ