Рішення № 140866062, 23.10.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/2241/26

№ провадження 2/738/1010/2026

Рішення

іменем України

23 жовтня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

У вересні 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 20 січня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 974000689, відповідно до якого йому наданий кредит у сумі 15 370,00 грн. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000,00 грн. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, у подальшому до договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 05 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 59 837,58 грн.

Позивач, посилаючись на статті 512, 514, 525-526, 530, 610-611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статті 4, 15, 84, 133-134, 137, 141, 175 ЦПК України, просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 974000689 від 20 січня 2020 року в розмірі 57 237,58 грн; судові витрати у розмірі 2 662,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

09 жовтня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками у сумі 37 237,58 грн, судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. Відзив мотивований тим, що надана позивачем заявка на отримання грошових коштів в кредит від 20.01.2020, що додана до матеріалів справи позивачем, не містить відомостей про те, що він не лише ознайомився з її змістом, а й отримав індивідуальну частину кредитного договору, правила надання грошових коштів у позику, за відсутності яких він не мав можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов. Відсутня в заявці також відмітка, які саме послуги він бажав отримати, та дані про отримання кредиту, підстав, на яких вона видавалась, підпис в заявці відповідача взагалі відсутній. Надані позивачем розрахунки заборгованості не є належними доказами виникнення заборгованості за кредитним договором та не підтверджують правильність нарахування вказаної заборгованості. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є аналітичним документом підприємства, тому він не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру заборгованості. Тобто в матеріалах справи містяться лише розрахунки заборгованості, підготовлені працівниками ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», у яких відсутні будь-які пояснення, щодо нарахування суми заборгованості, а також відсутні будь-які дані, стосовно розрахунку заборгованості. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Позивач не надав суду належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт перерахування кредитних коштів та згідно з яким можна було б встановити суму, яку позивач надав відповідачу згідно із заявою від 20.01.2020, та встановити рахунок, на який було перераховано кредитні кошти. З прикладених документів позивачем, що підтверджують факт переведення коштів на рахунок відповідача, не зазначено повністю номер розрахункового рахунку, що не дає можливості ідентифікувати цю банківську картку та в подальшому її користувача, і відповідно встановити належність її саме відповідачу. Відповідачу жодним чином не надавалося доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні також про це не міститься жодного застереження у тексті самої позовної заяви, та не додано до матеріалів справи доказів надсилання будь-якої інформації щодо повідомлення відповідача про перехід прав у зобов`язанні до нового кредитора за жодним із договір відступлення права грошової вимоги, які були укладені, у зв`язку з чим, боржник мав право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові, так як не був належним чином повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні. Нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач, як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання. Відповідач не відмовляється від зобов`язання щодо погашення заборгованості за вищевказаним договором, а саме щодо тіла кредиту, тобто 20 000 грн., проте враховуючи вищевикладене, вважає, що нарахування заборгованості по відсоткам є несправедливим та таким, що не підлягає виконанню. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, однак дана вимога є завищеною та такою, що неспівмірна зі складністю справи, обсягом роботи та ринковими цінами. Відповідач зазначає про неможливість виплати заявлених у позовній заяві коштів, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та значним погіршенням стану здоров`я. Відповідач проходив військову у службу у період з 11.04.2022 до 19.02.2024, що у свою чергу, підтверджується відомостями з військового квитка серія НОМЕР_1 від 04.05.2022 року. Згідно витягу з наказу командира військової НОМЕР_2 (по стройовій частині) №50 від 19.02.2024, відповідач звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 14.02.2024 року № 14-РС у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 19 лютого 2024 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. На підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 36/25/682/В від 24.04.2025, відповідачу встановлено 2 групу інвалідності, у зв`язку з чим, відповідач не може здійснити працевлаштування, а тому його єдиним доходом є пенсія по інвалідності у розмірі 13 908,07 грн. Вищевказаний дохід відповідача є фактично єдиним доходом сім`ї, адже дружина відповідача ОСОБА_2 , здійснює надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 , тобто відповідачу, що підтверджується довідкою № 01-19/844 від 14.09.2026 року. Тобто ОСОБА_2 є також не працевлаштованою особою, єдиним доходом якої є компенсація, яка призначена за соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у розмірі 2 776, 65 грн. Сукупний дохід сім`ї відповідача, яка складається з 2 дорослих осіб та малолітньої дитини, є 16 684 грн 72 коп, у зв`язку з чим, відповідач не має фінансової можливості сплатити всю суму заборгованості, у розмірі 57 237,58 грн.

12 жовтня 2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги. Відповідь на відзив мотивована тим, що заявкою на отримання грошових коштів у кредит є анкета встановленої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до якої позичальник вводить інформацію, яка дає можливість створити Особистий кабінет. Відповідно до алгоритму дій споживача та отримання грошових коштів в кредит, з метою отримання кредиту клієнт, ознайомившись з правилами, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. До них входить: ПІБ, РНОКПП, номер платіжної карти, адреса реєстрації та проживання, номер паспорту, інформація ким виданий паспорт та дату його видачі, дата народження, засоби зв`язку (пошта, телефон). Позичальник у заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Даний процес відбувається за однаковим алгоритмом для всіх клієнтів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». За результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної карти клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем. На підставі даних, зазначених у первинній заявці, інформаційно-телекомунікаційна система кредитодавця здійснює ідентифікацію клієнта та формує його Особистий кабінет. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається кредитодавцем на підставі обробки персональних даних клієнта, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої клієнтом, чи отриманої кредитодавцем з інших джерел. Таким чином, первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідно до п. 1.1. дані правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і клієнтом. Ці Правила є пропозицією укласти електронний договір в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», розроблені відповідно до вимог ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України "Про електронний документа та електронний документообіг", Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), затверджених Постановою Правління Національного банку України від 30.03.2021 №27 та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг (Пункт 1.2. Правил). Правила розміщені кредитодавцем на сайті кредитодавця, а також є доступними для ознайомлення в Інформаційно-телекомунікаційній системі при подачі Заявки (Пункт 1.3. Правил). Відповідно до п. 4.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Таким чином, твердження про те, що відповідач не ознайомлений з умовами кредитування є безпідставними. Це зумовлено тим, що укладення договору без попереднього ознайомлення з зазначеними правилами було б технічно неможливим, оскільки процес оформлення договору передбачає обов`язкове підтвердження факту ознайомлення з ними. Відповідачем не додано доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 974000689 від 20.01.2020 вимогам законодавства та про несправедливість його умов. Верховним судом було зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 20 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача. Жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів відповідачеві. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами договору. Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте в той же час ним не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами. Отже, позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 20000,00 грн. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування продовжились відповідно до процентної ставки встановленої пунктом 1.4. Договору до 09.05.2020 включно. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. З аналізу умов Кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками. Тобто, виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення позичальником строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з останнього в повному обсязі. Виходячи з наведених матеріалів справи та правової позиції Верховного Суду, заборгованість відповідача перед позивачем складається з суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом. Наведене вище свідчить про наявність права на нарахування відсотків з розрахунку 1,70 % процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку дисконтного періоду кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений. Будь-яких застережень або зауважень з боку ОСОБА_1 щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду належними доказами не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від його підписання. Інформація, надана первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора. Підписавши договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Позивач вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим, та таким, що підлягають задоволенню, оскільки адвокат виконав належну та достатню кількість роботи, яка була необхідна для належного представництва інтересів клієнта. Надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта.

2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з`явилися.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд встановив, що 20 січня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір №974000689, відповідно до якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 15 370,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п. 1.3., п. 1.4. або 1.5. цього договору, який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. (арк. с. 43-44).

Відповідно до пункту 1.2. договору, кредит надається (Договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту.

Відповідно до пункту 1.3. договору, на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,40 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.4. договору, у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до пункту 2.1.1.6. договору, товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 4.1. договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

Відповідно до пункту 4.2. договору, строк дії цього договору, вказаний в п. 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентною ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором.

Відповідно до пункту 4.3. договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 20 січня 2020 року, відповідач зазначає номер картки 4149-43хх-хххх-8858 (арк. с. 54).

Згідно із Додатковою угодою від 22 січня 2020 року до Договору № 974000689 від 20 січня 2020 року, сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 4 630,00 грн з 22 січня 202 року на строк дії договору № 974000689 від 20 січня 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (арк. с. 45).

Згідно із повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 30 вересня 2026 року та Випискою з руху коштів по картці, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 , на вказану платіжну карту були зараховані грошові кошти в сумі 15 370,00 грн, 4630 (арк. с. 140-144).

Підписання вказаного договору та додаткової угоди електронним підписом відповідачем свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 28 квітня 2020 року має заборгованість перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у сумі 54 277,58 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 34 277,58 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 28-29).

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (арк. с. 10, 68-73).

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (арк. с. 73 зворотна сторона).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (арк. с. 74-78).

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (арк. с. 79).

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (арк. с. 79 зворотна сторона).

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (арк. с. 80).

Відповідно до реєстру прав вимог № 76 від 28 квітня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 54 277,58 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 34 277,58 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 8-9).

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 16 квітня 2021 року має заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» у сумі 57 237,58 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 37 237,58 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 32).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (арк. с. 11-15, 18).

Відповідно до реєстру прав вимог № 5 від 16 квітня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57 237,58 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 37 237,58 грн заборгованість за відсотками (арк. с. 16-17).

05 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (арк. с. 19-23, 26-27).

Відповідно до реєстру боржників від 05 червня 2025 року до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 59 837,58 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 37 237,58 грн заборгованість за відсотками, 2600,00 грн пеня (арк. с. 24-25).

Згідно із випискою з особового рахунку, станом на 15 червня 2026 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість у розмірі 59 837,58 грн, з яких 20 000,00 грн заборгованість по основному боргу, 37 237,58 грн заборгованість за відсотками, 2600,00 грн пеня (арк. с. 33).

Відповідач проходив військову у службу у період з 11.04.2022 до 19.02.2024, що підтверджується відомостями з військового квитка серія НОМЕР_1 від 04.05.2022 року (арк. с. 124).

Згідно з витягом з наказу командира військової НОМЕР_2 (по стройовій частині) №50 від 19.02.2024, відповідач звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 14.02.2024 року № 14-РС у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 19 лютого 2024 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (арк. с. 114).

Згідно із Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 36/25/682/В від 24.04.2025, відповідачу встановлено 2 групу інвалідності (арк. с. 112-113).

Згідно із довідкою Відділу соціального захисту населення та охорони здоров`я від 14 вересня 2026 року, дружина відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , перебуває на обліку, як отримувачка компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у розмірах 2809,00 грн та 2 776, 65 грн (арк. с. 115-116, 123).

4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд встановив, що 20 січня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений Договір № 974000689 та додаткова угода від 22 січня 2020 року в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі та додатковій угоді сторони погодили всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.

Під час заповнення Заявки на отримання кредиту або укладення кредитного договору саме на позичальника покладені обов`язки вказати всі його особисті дані необхідні для його ідентифікації та в подальшому отримання кредитних коштів. Позичальник обирав персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет, при підписанні документів на телефонний номер клієнта йому направлялось повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт вводив на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, як аналог власноручного підпису, є підтвердженням особи клієнта. Позичальник добровільно зазначав персональні дані та номер банківської карти. Тобто волевиявлення позивача було вільним і відповідало його внутрішній волі відповідно до положень ст. 203 ЦК України.

Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши відповідну заявку на сайті Первісних кредиторів, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договори між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_4 , на яку були зараховані грошові кошти в сумі 15370,00 грн та 4630,00 грн.

Саме цей номер картки був зазначений позичальником під час укладення кредитного договору.

Отже, належними доказами доведено факт укладення вказаного договору з відповідачем та отримання ним грошових коштів на належну йому банківську картку.

Слід зазначити, що відповідач був вільним в укладенні зазначеного договору та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідач погодилася з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 59 837,58 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20 000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 37 237,58 грн, заборгованість за пенею 2600,00 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача не всю суму заборгованості а лише її частину у розмірі 57 237,58 грн.

На підтвердження розміру не виконаного ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 20 січня 2020 року та додатковою угодою від 22 січня 2020 року, позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надано детальний розрахунок заборгованості, згідно з яким нарахування процентів здійснено в межах та на умовах передбачених кредитним договором та додаткової угоди.

Розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи.

Відповідач, заперечуючи проти суми заборгованості, не спростував суму заборгованості, заявленої до стягнення, не надав контррозрахунку у зв`язку з незгодою з таким розрахунком.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором.

Оскільки відповідно до договору факторингу № 05/06/25-Е, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЙС», то останній не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про відступлення права грошової вимоги.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

З приводу того, що відповідач є військовослужбовем, суд виходить з наступного.

Частиною 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що пільги щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій за договорами кредиту мають такі категорії військовослужбовців:

- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову;

- інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у відсічі збройної агресії РФ проти України.

З наданої представником відповідача довідки вбачається, що ОСОБА_1 з 11 квітня 2022 року та до 19 лютого 2024 року проходив службу за призовом під час мобілізації, натомість кредитний договір відповідач уклав із первісним кредитором 20 січня 2020 року, нарахування відсотків були здійснені первісним кредитором та його правонаступником з 20 січня 2020 року до 20 травня 2020 року, тобто до того, як відповідач був призваним за мобілізацією на військову службу.

З огляду на викладене, положення частини 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування відсотків по кредиту на відповідача не поширюються.

Посилання представник відповідача на скрутний матеріальний стан відповідача, не заслуговує на увагу, оскільки відсутність коштів, втрата роботи, хвороби або інші фінансові труднощі не звільняють від обов`язку виконувати грошові зобов`язання (ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України) і не спростовують факт наявності боргу. Крім того, при укладенні кредитного договору відповідач усвідомлював характер та обсяг своїх грошових зобов`язань і повинен був оцінювати власні фінансові можливості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач не виконав умови договорів та в установлені строки не здійснив погашення кредиту та відсотків, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 57 237,58 грн підлягають задоволенню.

При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн, до позовної заяви додані: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року; Додаткова угода № 25771216071 від 19 червня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/06/26-01 від 20 січня 2026 року; Акт прийом-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.

При цьому, складена адвокатом позовна заява здебільшого містить цитування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, є типовою та шаблонною.

Суд вважає, що рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги (проведення консультації, аналіз законодавства та судової практики) з витрачанням вказаного часу та визначеної вартості. В даному випадку позивач не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката, який надає правову допомогу позивачу за одним договором у непоодиноких спорах з боржниками за кредитними договорами зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, принципи верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу 7 000,00 грн є завищеним та неспівмірними зі складністю справи, яка стосується стягнення кредитної заборгованості, законодавство та судова практика щодо якої є усталеною, з обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим на це часом.

З урахуванням вищевикладених мотивів, заперечень відповідача, суд дійшов висновку, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 в порядку розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 5000,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 265, 280, 282 ЦПК Укpаїни, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 57 237,58 грн заборгованості за договором № 974000689 від 20 січня 2020 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 662,40 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження місто Київ, вулиця Юрія Поправки, 6 кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Н.В. Волошина