Рішення № 140865514, 22.10.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 473/3421/26

Провадження № 2/499/853/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 жовтня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФК «Айквітас» звернувся до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 149568,98 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн..

Представник позивача позов обґрунтовує тим, що 13.08.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір №014/0078/82/0158882 відповідно до якого остання отримала карткових рахунок з кредитним лімітом у розмірі 60685,00 грн.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2.31-F, у відповідності до умов якого перейшли права вимоги за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року.

13.06.2024 між ТОВ «ФК « Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Сонаті» укладено договір факторингу № 13-06/24, у відповідності до умов якого перейшли права вимоги за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року.

02.12.2025 між ТОВ «Сонаті» та ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір факторингу № 02122025-1ДВ. Відповідно до реєстру боржників від 02.12.2025 до ТОВ «ФК «Айквітас» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року.

Згідно тверджень позивача, станом на дату подання позову, загальний розмір заборгованості за договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року становить 149568,98 грн., з яких: 57082,00 грн. заборгованість за основною сумою та 92486,98 грн. заборгованість за відсотками.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд тягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 149568,98 грн. та понесені по справі судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу направлялася судова повістка, з відмітками, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Водночас у своїй постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18 провадження № 61-185св23 ВС зазначив, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому, зважаючи на ту обставину, що відповідачу судова кореспонденція була направлена за адресою місця реєстрації, встановленій судом, то відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність за наявними матеріалами.

На виконання положень ст.281 ЦПК України судом 22.10.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

13.08.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір №014/0078/82/0158882 відповідно до якого остання отримала карткових рахунок з кредитним лімітом у розмірі 60685,00 грн.

Відповідно до умов договору, на умовах Заяви-Договору, з Дати надання Кредиту, Банк зобов`язаний надати Клієнту Кредит в сумі 60685,45 грн., а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування.

Кредит надається з метою придбання споживачем товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та сплата споживачем страхового платежу на користь страховика.

Строк Кредиту - 72 місяці з 13.08.2019 по 13.08.2025.

Процентна ставка фіксована, становить 39,9 % процентів річних.

Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно до умов Кредитного договору №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним Договором.

Проте, всупереч умовам Кредитного договору, Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2.31-F, у відповідності до умов якого перейшли права вимоги за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року.

13.06.2024 між ТОВ «ФК « Ел.Ен.Груп» та ТОВ «Сонаті» укладено договір факторингу № 13-06/24, у відповідності до умов якого перейшли права вимоги за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року.

02.12.2025 між ТОВ «Сонаті» та ТОВ «ФК «Айквітас» укладено договір факторингу № 02122025-1ДВ. Відповідно до реєстру боржників від 02.12.2025 до ТОВ «ФК «Айквітас» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року.

Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідачем будь-яких доказів не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на викладене, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Разом з цим, важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другої статті 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року у загальному розмірі 149568,98 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката у розмірі 20000,00 грн., то суд встановив наступне.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн., який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125, вул. Сверстюка Євгена 13, офіс 409/1, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» заборгованість за кредитним договором №014/0078/82/0158882 від 13.08.2019 року у загальному розмірі 149568,98 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ