Рішення № 140865359, 22.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4485/26

№ 2/688/2809/26

Рішення

Іменем України

22 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судових засідань Антонюк І.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Бойка Валерія Федоровича в інтересах ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача та відповідача.

15 вересня 2026 року адвокат Бойко В.Ф. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

В обґрунтування позову зазначив, рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2011 року у справі №2-1510/2011 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення 30 грудня 2011 року було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №31056762, яке перебуває на виконанні у Шепетівському відділі ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 стягувач за виконавчим документом ОСОБА_3 померла. Після смерті матері, їх спільний син, ОСОБА_2 , переїхав жити до позивача. З 16 травня 2026 року і по теперішній час син перебуває на повному та одноосібному утриманні позивача, який самостійно забезпечує його житлом, харчуванням, одягом, медичним доглядом, а також фінансує його навчання та інші потреби. Тому, просив припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлені рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2011 року у справі №2-1510/2011 р. Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла в межах виконавчого провадження № 31056762.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилися, подали заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_5 також в підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача ОСОБА_2 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач на стадії підготовчого провадження зазначила про визнання позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання для розгляду справи по суті на 13 жовтня 2026 року.

13 жовтня 2026 року сторони до суду не з`явилися. Суд перейшов до стадії постановлення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2011 року у справі №2-1510/2011 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2011 року, 30 грудня 2011 року було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №31056762, яке перебуває на виконанні у Шепетівському відділі ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15 травня 2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла.

Згідно довідки № 21.15-28-65890/08 від 06 серпня 2026 року Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавче провадження №31056762 зупинено. Станом на 01 червня 2026 року борг по аліментам становить 63245,00 грн.

З 16 травня 2026 року і по теперішній час ОСОБА_2 перебуває на повному та одноосібному утриманні батька ОСОБА_1 , який самостійно забезпечує його житлом, харчуванням, одягом, медичним доглядом, а також фінансує його навчання та інші потреби.

Факт спільного проживання та повного утримання сина батьком підтверджується Актом обстеження умов проживання від 03 червня 2026 року, складеним Службою у справах дітей апарату Шепетівської міської ради та її виконавчого комітету Хмельницької області.

Застосовані норми права та висновки суду.

Статтями 15 та 16 ЦК України, передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У §54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992року, № 250,ст.35-36,§ 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статтями 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на утримання дитини, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживала дитина, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником та період починаючи з якого почалось таке проживання.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, в даному випадку мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів матір дитини. При цьому обов`язок матері утримувати дитину не припиняється.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого (цитата): «За своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Матеріалами справи встановлено, що мати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, відповідно до Акта обстеження умов проживання від 03 червня 2026 року, складеного начальником служби у справах дітей апарату Шепетівської міської ради та її виконавчого комітету Хмельницької області Богуш Ю.С. та заступником начальника служби у справах дітей апарату Шепетівської міської ради та її виконавчого комітету Хмельницької області Козачук О.В., проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 .

Відтак, враховуючи, що матір дитини померла, позивачем надано докази спільного проживання із сином, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення аліментів на утримання сина, які стягуються на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2011 року №2-1510/2011 р.

Щодо позовної вимоги про звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах, суд вказує на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Сулу України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № З віл 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

Таким чином, повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у випадку, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення. Тобто з аналізу даної правової норми вбачається, що питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Так, судом установлено, що мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 померла, неповнолітній син проживає разом із батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні і вказана підстава має істотне значення, то суд вважає за можливе звільнити його від сплати заборгованості за аліментами.

Розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10-13, 81,89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2011 року №2-1510/2011 р. на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту смерті стягувача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла в межах виконавчого провадження №31056762.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 17 вересня 2004 року Шепетівським МРВ УМВС в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Шепетівської міської ради, місцезнаходження: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Соборності, 4, код ЄДРПОУ 04060789;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_4 , УНЗР №20100421-04152, РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: