Рішення № 140865266, 22.10.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/713/26

Провадження № 2/670/633/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Коваль О.В.

представників позивача Балюх Є.О., Чехун Ю.В.

представника відповідача Савченко Я.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 29.04.2023 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 29.04.2023-100002499 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало відповідачеві кредит у розмірі 2500 грн строком на 42 дні з датою повернення 09.06.2023 року з процентною ставкою згідно умов договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 5300 грн 00 коп., в тому числі 2500 грн 00 коп. - тіло кредиту; 2800 грн 00 коп. - проценти. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 29.04.2023-100002499 від 29.04.2023 року в сумі 5300 грн 00 коп., судовий збір судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп. та витрати, пов`язані з надсиланням стороні позивача позовної заяви, в сумі 116 грн 58 коп.

Ухвалою від 25.09.2026 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Балюх Є.О. у судове засідання не з`явився, але при зверненні до суду із позовною заявою заявив клопотання про проведення розгляду справи за відсутності позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача Савченко Я.В. у судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, у якому проти заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення відсотків за кредитним договором відповідач заперечує в повному обсязі. По-перше, щодо відсутності доказів укладення кредитного договору із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач. Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, […] не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тобто, надані позивачем документи з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ним нових умов та правил, чи можливості використання позивачем додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у цьому випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору кредитор дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими кредитор. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов`язання, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 провадження № 12-79гс19). Оскільки відповідачем не здійснювалися будь-які активні конклюдентні дії, пов`язані із укладенням із кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, відтак вимога щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором необґрунтована та задоволенню не підлягає. По друге, саме по собі звернення до суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у правових відносинах. Відтак, завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з відповідним позовом. Звертаючись до суду із цією позовною заявою, позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, що вказує на відсутність порушеного права позивача в частині стягнення відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині. Просить у задоволенні позовної заяви ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків та будь-яких інших штрафних санкцій за кредитним договором відмовити, а справу в цілому розглянути за відсутності відповідача та його представника.

Представник позивача ОСОБА_2 надіслала відповідь на відзив, у якому вказала, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі. Про таке зазначено у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17. Вказаних вище висновків ВП ВС також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). ВП ВС вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає. ВП ВС підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. Просить позовні вимоги задовольнити та розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Судом встановлено, що 29.04.2023 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 29.04.2023-100002499 (надалі Договір) шляхом підписання Заявки (акцепту), що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного Договору (оферти), з якою ОСОБА_1 ознайомилася того ж дня. Договір відповідачем підписано за допомогою одноразового ідентифікатора Н877, а тому відповідно до вимог ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Відповідач приймаючи (акцептуючи) пропозицію про укладення Договору (а.с. 13-14) однозначно та безумовно підтвердила, що відповідно до умов кредитного договору № 29.04.2023-100002499 від 29.04.2023 року кредит надається на наступних умовах:

дата видачі кредиту - 29.04.2023 року;

сума кредиту - 2500 грн;

строк на який надається кредит - 42 дні з дати його надання;

дата повернення кредиту 09.06.2023 року;

первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання («первинний період»);

черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду(«черговий період»);

ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ»;

ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ»;

розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно п. 3.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача. У Заявці до кредитного договору відповідачем вказано реквізити електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-XXXX-2214.

Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно п. 10.1. Договору він набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

Станом на дату укладення Договору та строку кредитування Закон України «Про споживче кредитування» не встановлював максимальний розмір денної процентної ставки,

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання згідно вказаного кредитного договору виконало в повному обсязі шляхом перерахування кредитних коштів в сумі 2500 грн на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією LIQPAY від 29.04.2023 року, договором про надання послуг в системі LIQPAY № 4507 від 01.11.2020 року та не оспорюється відповідачем. Крім того, відповідачем не оспорюється факт отримання кредиту у розмірі 2500 грн та на заперечується позовна вимога про стягнення заборгованості в частині стягнення суми кредиту (тіла кредиту).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» (надалі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 12 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням умов Договору складає 5300 грн 00 коп., в тому числі 2500 грн 00 коп. - тіло кредиту; 2800 грн 00 коп. - відсотки.

Суд не бере до уваги як необґрунтовані посилання представника відповідача на неузгодженість з відповідачем розміру процентів за користування кредитом, оскільки це спростовується належним та допустимим доказом - електронним кредитним договором № 29.04.2023-100002499 від 29.04.2023 року, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором і відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що укладений у письмовій формі. Відповідач не оспорює підписання Договору. Вказаним договором чітко передбачено суму кредиту 2500 грн, строк кредитування - 42 дні, фіксовану процентну ставку за кожний період: первинний період (14 днів з дня надання кредиту) - 2 % за один день користування кредитом («ставка «Економ»), черговий період (кожні наступні 14 днів з дні закінчення первинного періоду) - 3 % за один день користування кредитом (ставка «Стандарт»). Тому Договором чітко передбачений строк кредитування та розмір денної відсоткової ставки за користування кожним періодом строку користування, а отже сторонами були узгоджені ці істотні умови кредитного договору, тому відповідно до вимог ст.ст. 526, 629 ЦК України підлягають обов`язковому виконанню сторонами Договору. Посилання представником відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 є нерелевантним, оскільки предметом розгляду тієї справи був спір за кредитним договором, який складався із анкети-заяви, у якій не було обумовлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, та Умовами та правила банківських послуг, які не були підписані позичальником, а у справі, що розглядається між сторонами укладений і підписаний кредитний договір, який містить всі істотні умови договору, в тому числі і щодо розміру процентів за користування кредитом.

Нарахований позивачем розмір процентів за користування кредитом за 42 дні відповідає умовам, передбаченим Договором: (2500 грн х 2 % х 14 днів) + (2500 грн х 3 % х 28 днів) = 700 + 2100 = 2800 грн.

Суд також не бере до уваги як необґрунтовані посилання представника відповідача на відсутність порушеного права позивача в частині стягнення процентів за кредитним договором. Право позивача на отримання процентів за користування кредитом прямо передбачена ч. 1 ст. 1048, ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України та умовами Договору, а тому несплата їх відповідачем порушує цивільне право позивача на отримання процентів за користування кредитом, яке підлягає судовому захисту відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України.

Щодо посилання представника позивача у відзиві на можливість суду самостійно зменшити розмір відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), то позивачем такі відсотки не нараховані і не заявлялась позовна вимога про їх стягнення з відповідача.

За відсутності позовної (зустрічної) вимоги споживача про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, суд також не може самостійно зменшити і розмір процентів за користування кредитом. Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 07.09.2026 року у справі № 552/672/26 вказав, що станом на 13 травня 2021 року була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13 травня 2021 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку що між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір на виконання умов якого позивачем надано відповідачці кредит у розмірі 2500 грн. Відповідачка умови договору не виконала у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 5300 грн 00 коп., в тому числі 2500 грн 00 коп. - тіло кредиту; 2800 грн 00 коп. - проценти. Враховуючи, що відповідачем кредитний договір не оспорено, розмір заборгованості не спростовано, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, та із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 29.04.2023-100002499 від 29.04.2023 року в розмірі 5300 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., сплата якого документально підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00148608 від 22.09.2026 року.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем були понесені витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи, а саме направлення документів боржнику (відповідачу), які є складовою судових витрат, що підтверджується квитанцією № 2270683 від 21.09.2026 року та Описом найменування вкладення, згідно якої поштова служба «Е-ПОСТ» здійснило відправлення ОСОБА_1 позовної заяви з додатками на 10 аркушах загальною вартістю 116 грн 58 коп., з яких плата за пересилку відправлення 72 грн, плата за друк документів 42 грн 48 коп., сервісний збір 2 грн 10 коп.

Тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи, у розмірі 116 грн 58 коп.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263, 265, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 29.04.2023-100002499 від 29.04.2023 року в розмірі 5300 (п`ять тисяч триста) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 116 (сто шістнадцять) грн 58 коп.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ідентифікаційний код юридичної особи 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, Київська область, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Мамаєв