Рішення № 140865195, 22.10.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2004/26

Провадження № 2/601/1104/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 жовтня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу № 6012004/26 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник АТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за договором кредиту та судових витрат по справі. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 09.01.2020 року підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000 грн.; тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 20 років; процентна ставка, відсотків річних: 43,2% (в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки 42,0% річних); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%. Заяву відповідачем підписано власноруч на планшеті. 26.02.2021 Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/23 , тип - Універсальна, також згодом було отримано: кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 10/28 , тип Універсальна. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 02.07.2026 року має заборгованість 35207,70 грн., яка складається з наступного: 28926,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6281,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, однак надіслав клопотання в якому просить справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причини її неявки суду невідомі. Відзиву на позов не подала.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі частини 4 статті 223 та частини 1 статті 281 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про день, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин і не повідомив причини неявки та не подав відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 09.01.2020 року підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок (кредитну картку).Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті.

За умовами договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальною кредитної лінії, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній карті «Універсальна» у розмірі до 50000 грн строком на 20 років. Сторони узгодили сплату мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карту, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості у разі прострочення з 31-го дня та 100% від заборгованості в разі прострочення з 181-го дня.

В пункті 1.3 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг перелічені істотні та інші умови Договору «Кредитні картки». Згідно підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 09.01.2020 ОСОБА_1 отримала тип платіжної картки «Універсальна», процентна ставка, відсотків річних: 43,2% для карт Універсальна та 42,0% для карт Універсальна Gold.

Також сторони у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України погодили проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановили у розмірі 60% від простроченої суми заборгованості.

На підставі укладеного Договору іідповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/23 , тип - Універсальна, також згодом було отримано: кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 10/28 , тип Універсальна.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.

01.08.2023 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії 08/27, тип Універсальна Gold, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.

Позивач просив суд в процесі дослідження доказів у цій справі дослідити саме копію Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.01.2020, що містить розмір відсоткової ставки 43,2% річних для карт Універсальна, 42,0% - для карт Універсальна Gold, підписана клієнтом, як доказ позовних вимог та обставин погоджених відсоткової ставки між банком і клієнтом.

На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» також надано Паспорт споживчого кредиту, який 26.02.2021 підписаний відповідачем.

Таким чином, судом встановлено, що при підписанні заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугу АТ КБ «ПриватБанк» від 09.01.2020 ОСОБА_1 було ознайомлено про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна».

Згідно наданої позивачем виписки за договором № б/н за період 01.02.2020-02.07.2026 вбачається, що відповідач систематично користується кредитною карткою, здійснює погашення за наданим кредитом, однак допустила заборгованість, що свідчить про те, що при підписанні заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 09.01.2020 ОСОБА_1 була ознайомлена з розміром відсотків за користування кредитом та настанням відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 02.07.2026 заборгованість у відповідача перед позивачем становить 35207,70 грн., яка складається з наступного: 28926,01 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6281,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставу заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 35207,70 грн., у зв`язку із порушенням зобов`язання за кредитним договором № б/н від 09.01.2020 року.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першоюст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання, в той час як позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 35207,70 гривень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина першастатті 95 ЦПК України).

Відповідно достатті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК Українив становлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 223, 263, 265, 274, 279, 280, 284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 549, 553, 611, 624, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Ухвалити заочне рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (IBAN: НОМЕР_5 ; Код банку (МФО): 305299; ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.01.2020 у розмірі 35207 (тридцять п`ять тисяч двісті сім) гривень 70 (сімдесят) копійок та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ вул. Грушевського, 1Д. код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий: