Постанова № 140865126, 22.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6502/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА №7521395 від 09.07.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відносно нього було винесено постанову серії ЕНА №7521395 за ч. 1 ст. 121-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн через нібито відсутність необхідної кількості противідкатних упорів та за встановлення спального місця без відповідних дозволів МВС.

Позивач зазначає, що жодних ПДР не порушував, під час складання протоколу на його прохання працівниками жодних доказів на підтвердження його вини надано не було, а наявність однієї противідкатної опори або ж встановлення спільного місця водія без відповідного дозволу не є технічною несправністю в контексті норм чинного законодавства.

Відтак, вважає оскаржувану постанову протиправною, а тому просить її скасувати.

Ухвалою від 17.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач ДПП 28.07.2026 року скерував на адресу суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у випадку відсутноств на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотних упорів (щонайменше два). Відтак, позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та при цьому працівниками поліції було дотримано процедури підготовки та розгляду справи по факту вчиненого правопорушення.

Позивач в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, представник ДПП у відзиві просив розгляд справи проводити відсутності сторони відповідача.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2026 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА №7521395 за ч. 1 ст. 121-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн

Відповідно фабули оскаржуваної постанови, 09.07.2026 о 22:22 год. у с. Добряни дорога АД М06 610 км, водій керував транспортним засобом маса якого більше ніж 3,5 т лише з однією противідкатною опорою та було встановлено спальне місце водія без відповідного дозволу органів МВС.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до пункту 2.3.а ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно до п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до п.32.2.б ПДР України з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів. Відповідно до п.31.3.а ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог

Однією з підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП стало керування транспортним засобом зі встановленим спальним місцем, про що відсутні записи в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що є порушенням правил норм та стандартів щодо переобладнання транспортних засобів, чим порушено вимогу п.31.1, 31.3а ПДР України(експлуатація ТЗ у разі їх вигот./преобл. з порушенням вимог стандартів, правил і норм).

З долучених відповідачем до матеріалів справи відеофайлів, встановлено що Інспектор, під час перевірки документів позивача, запитує у нього щодо внесення в реєстраційні документи на транспортний засіб відомостей про його переобладнання, а саме щодо встановленого спального місця водія (відеофайл clip-0 час події 22:19-22:22 год.), на що він повідомив що придбав цей автомобіль тиждень тому не пояснивши відсутності відомостей про переобдладнання транспортного засобу у реєстраційному документі на транспортний засіб.

Суд не приймає до уваги аргумент позивача щодо не зазначення в оспорюваній постанові конкретних стандартів чи нормативних актів, стосовно переобладнання автомобіля.

Працівник поліції не є фахівцем у всіх галузях, тому в його повноваження входить встановити сам факт переобладнання, зокрема шляхом візуального огляду, що і було здійснено при складанні постанови серії ЕНА №7521395 від 09.07.2026. А оскільки таке переобладнання безпосередньо впливає на масу автомобіля, то згідно п.37 Порядку державної реєстрації такі зміни підлягають реєстрації із видачею нового свідоцтва про реєстрацію з відповідними відмітками переобладнання.

Крім того, відповідно до пп. «є» п. 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два).

За правилами частини першої статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У той же час, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).

Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч. 1 ст. 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

При цьому, суд звертає увагу на приписи ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», якими відзначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, оглянувши відеозапис подій, що мали місце 09.07.2026 суд встановив, що інспектор під час перевірки документів позивача, запитує у нього за наявність противідкотних упор у кількості 2 штуки (відеофайл clip-0 час 22:20 год.), на що він демонструє наявність одної противідкотної упори, якою обладнаний даний транспортний засіб, а другої противідкотної упори немає і не розуміє для чого йому потрібна ще одна противідкотна упора, якщо його автомобіль обладнаний лише однією. На це інспектор наголосив позивачу, що відповідно до п.31.4.7.є ПДР України на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т. повинно бути щонайменше дві противідкотні упори і рекомендує позивачу переконатися в цих вимогах додатково прочитавши відповідний пункт ПДР України, а саме п.31.4.7.є. Позивач пояснив інспектору, що про необхідність наявності мінімум двох противідкотних упор він не знав (відеофайл clip-0 час події 22: 26 год.).

Отже, факт керування позивача вантажним транспортним засобом з порушенням п.31.4.7.є. знайшов своє підтвердження під час розгляду справи. Крім того, з долучених до матеріалів справи відеозаписів, суд не вбачає порушення працівниками поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та як наслідок винесення постанови.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку працівників полці при складанні постанови серії ЕНА №7521395 від 09.07.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. І. Баєва