Ухвала суду № 140864676, 15.10.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1111/26

Провадження № 1-кп/392/282/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , захисників адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , секретаря судового засідання ОСОБА_11 , провівши в залі суду, в режимі відеоконференції, відкрите судове засідання у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010013161 від 06 листопада 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шляхове Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 , військове звання солдат, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, не є депутатом, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 407, частиною 3 статті 149, частиною 1 статті 146, частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого на посаді голови ФГ «Явір 2012», ФОП, одруженого, маючого на утриманні 1 неповнолітню дитину, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, не є депутатом, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду на стадії підготовчої частини судового розгляду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010013161 від 06 листопада 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 407, частиною 3 статті 149, частиною 1 статті 146, частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України та за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 було заявленов усніх формі 2 (два) окремих клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без права внесення застави та про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов`язків передбачених статтею 194 КПК України, строком на 60 днів.

В обґрунтування доводів заявлених суду клопотань прокурором щодо кожного з обвинувачених прокурором зазначається, що визначені раніше ризики, які були встановлені судом при розгляді попередніх клопотань про продовження обвинуваченим запобіжних заходів, передбачені статтею 177 КПК України продовжують існувати та не зменшилися, тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання ризикам визначених статтею 177 КПК України просив його клопотання задовольнити.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів стосовно кожного з обвинувачених та просив їх задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_6 , думку якого підтримав сам обвинувачений, заперечували проти задоволення клопотання. Пояснивши, що з самого початку обрання та продовження запобіжного заходу зі стадії досудового розслідування стороною обвинувачення вказані ризики жодним чином не підтверджені. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_9 має місці соціальні зв`язки. Сторона захисту просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, або ж продовживши запобіжний захід у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка має бути помірною для обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що клопотання є необґрунтованим, оскільки вказані прокурором ризики зменшилися. Зокрема, свідків у кримінальному провадженні вже допитано, а саме по собі посилання на наявність ризиків без належного обґрунтування є безпідставним. Також звернув увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_10 є єдиним працівником у фермерському господарстві, що унеможливлює проведення сільськогосподарських робіт у разі продовження цілодобового домашнього арешту. Крім того, обвинуваченому необхідно здійснювати догляд за батьком. За вказаних підстав захисник просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час.

Крім того, захисник ОСОБА_7 просив врахувати також його правову позицію та обгрунтування висловлену при розгляді попередніх клопотань про продовження строку дії запобіжних заходів.

Захисник ОСОБА_8 підтримав думку свого колеги, вказавши, що клопотання стосовно його підзахисного є необґрунтованим, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку своїх захисників та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду від 07 липня 2026 року було направлено для розгляду до Маловисківського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010013161 від 06 листопада 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 407, частиною 3 статті 149, частиною 1 статті 146, частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року розгляд вказаного кримінального провадження було призначено до підготовчого судового засідання об 11:30 годині 21 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року розгляд вказаного кримінального провадження було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 вересня 2026 року о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року продовжено обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_13 дію запобіжних заходів, оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 години 24 вересня 2026 року.

24 вересня 2026 року судове засідання було відкладено на 14:00 годину 15 жовтня 2026 року у зв`язку із неприбуттям в судове засідання адвоката ОСОБА_6 від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 24.06.2026 № 4-р(II)/2026. Колегія суддів зазначає, що безальтернативний характер тримання під вартою, який раніше був передбачений частиною 8 статті 176 КПК України щодо окремих категорій кримінальних правопорушень та військовослужбовців, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), та втратив чинність. Відтак, наявність інкримінованих військовослужбовцю складів злочинів за жодних умов не створює автоматичного чи безальтернативного обов`язку тримання особи під вартою. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд зобов`язаний самостійно й повно оцінити кожен ризик, дані про особу обвинуваченого та можливість досягнення цілей судового процесу шляхом застосування альтернативних запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 127, частиною 1 статті 146, частиною 3 статті 149, частиною 5 статті 407 КК України, при цьому злочини передбачені частиною 2 статті 127 КК України та частиною 5 статті 405 КК України, у відповідності до статті 12 КК України є тяжкими злочинами та злочин передбачений частиною 3 статті 149 КК України у відповідності до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою було продовжено до 01 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, а також проти волі, честі та гідності особи. Дані кримінальні правопорушення є умисні, закінчені, одне з них інкриміноване вчиненням у співучасті.

ОСОБА_9 обвинувачується в скоєнні в тому числі особливо тяжкого (частина 3 статті 149 КК України) та тяжких злочинів, це свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діяння, в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, та враховуючи наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, та суворість можливого покарання, обвинувачений зможе без перешкод залишити своє місце проживання, крім того перебуваючи на волі обвинувачений може впливати на потерпілого, свідків з метою зміни їхніх показань, вчинити нові кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

На переконання суду, на даний час ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були враховані під час обрання, та попереднього продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи, на яких наполягає сторона захисту: цілодобовий домашній арешт, застава не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи судом.

Суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в умовах тимчасової ізоляцію, буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинувачено ОСОБА_9 та запобігатиме настанню ризиків передбачених статтею 177 КПК України і жоден інший запобіжний захід: особисте зобов`язання, порука, застава та домашній арешт, в тому числі у нічний час, не буде дієвим.

В розпорядженні суду відсутні дані про появу нових обставин, що свідчили б про необхідність зміни запобіжного заходу на менш суворий або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою за станом здоров`я або з інших причин.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України судом враховано вагомість наявних доказів у провадженні, вік обвинуваченого, стан його здоров`я (підстав для визнання неможливості утримання під вартою за медичними показниками не встановлено), відсутність попередніх судимостей. Суд також враховує сімейний стан обвинуваченого перебування у шлюбі та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, наявність сім`ї та дітей існувала і на час інкримінованих дій і не стримала обвинуваченого від дій, викладених в обвинувальному акті. Отже, самі по собі соціальні зв`язки в даному випадку не нівелюють констатованих вище ризиків.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 149, частиною 2 статті 127 КК України із застосуванням насильства суд не вбачає підстав для визначення застави.

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України.

Санкцією частини 2 статті 127 Кримінального кодексу України передбачено застосування до особи визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов`язків передбачених статтею 194 КПК України, було продовжено до 01 листопада 2026 року включно.

Згідно частини 2 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд наголошує, що домашній арешт у нічний час надасть обвинуваченому змогу безперешкодного пересування вдень у межах населеного пункту, що з огляду на недопитаність потерпілого та значний обсяг контактів унеможливить дієвий контроль за дотриманням обов`язку не спілкуватися з учасниками провадження.

Матеріали судового провадження не містять даних про наявність перешкод за станом здоров`я обвинуваченого ОСОБА_10 для відбування цілодобового домашнього арешту.

Оцінюючи доводи захисників щодо можливості пом`якшення запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час, колегія суддів зазначає: під час судового розгляду свідки та потерпілий судом безпосередньо ще не допитані, тому ризик незаконного впливу на них повністю зберігається і не зменшився; господарські потреби фермерського господарства не переважають інтересів правосуддя, а проведення сільськогосподарських робіт можливе шляхом делегування повноважень чи залучення сторонніх працівників; також суду не надано відповідних доказів, які підтверджують потребу батька в постійному сторонньому догляді саме обвинуваченим, а надані позитивні характеристики особи не спростовують встановлених ризиків за обвинуваченням у вчиненні тяжкого насильницького злочину.

Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту, що до обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.

На переконання суду саме застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинувачено ОСОБА_10 та запобігатиме настанню ризиків передбачених статтею 177 КПК України і жоден інший запобіжний захід не буде дієвим.

Стороною захисту не надано, а судом не встановлено, неможливість застосування до обвинувачено ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за станом здоров`я або з інших причин.

На підставі викладеного, керуючись статями 177, 128, 181, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 13 грудня 2026 року включно, без визначення розміру застави, та утримувати в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком до 13 грудня 2026 року включно, та покласти на нього наступні обов`язки:

- заборонити цілодобово залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги та одержанням невідкладної медичної допомоги;

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- здати на збергінання до територіального органу Центрального південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, як особисто, так і через третіх осіб щодо обставин даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій та в суді.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_10 що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю (частина 5 статті 181 КПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницього апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в той самий строк з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Судді:

__ __ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3