Рішення № 140864389, 20.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7327/26

Провадження №: 2/336/5034/2026

РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що 30.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як кредитодавцем (первісним кредитором) та відповідачем як позичальником в електронному вигляді було укладено Кредитний договір №9007946, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на узгоджених сторонами умовах у розмірі 2 100,00 гривень, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 100,00 гривень.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, натомість відповідач всупереч умовам кредитного договору, взяті на себе зобов`язання не виконав, порушивши умови кредитного договору, оскільки не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позивач, який набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на підставі Договору факторингу, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 12 636,20 гривень та судові витрати по справі.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує за наявними матеріалами у справі.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу проживання, відповідач до судового засідання не з`явився, відзиву на позов не надав, судові конверти повернулися до суду без вручення.

У зв`язку з тим, що розгляд даної справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини по справі та правовідносини сторін

30.04.2025 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатору було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 9007946, за умовами якого визначено: «на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користуванням ним а виконати інші обов`язки, передбачені договором» (п.1.2 Договору).

Сторонами було узгоджено наступні умови: сума кредиту 2 100,00 грн; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів кожні 15 днів; стандартна процентна ставка 1,00% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2 899,03% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту 9 660,00 грн; строк повернення кредиту 25.04.2026р. (відповідно до Графіку, визначеного у Паспорті кредиту).

01.05.2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 9007946 про надання споживчого кредиту від 30.04.2025 року, відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 5000,00 гривень, загальний розмір кредиту складає 7100,00 гривень.

Договір з додатками відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3529 30.04.2025 о 15:28.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, позичальник на виконання зазначеної кредитної угоди отримав грошові кошти у загальному розмірі 7100,00 гривень.

13.05.2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 13052026, за умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог (Додаток №1 до договору факторингу) за вищевказаним кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача у загальному розмірі суми боргу 16 448,20 грн.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Відповідно до приписів ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Статтею 1046 ЦК України визначено, «за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості ».

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Проте, відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тобто, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

За матеріалами справи судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позичальник (відповідач) не сплатив заборгованість за кредитним договором суми основної заборгованості за тілом кредиту та по несплаченим відсоткам за користування кредитом ані первісному ані новому кредитору, отже заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 7000,00 грн. є неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором № 9007946 від 30.04.2025р. у розмірі 12 636,20 гривень, судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС», ЄДРПОУ:42986956, адреса місцезнаходження: 02090 м.Київ вул.Алматинська,8 оф.310а;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення підписано 22.10.2026 року.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ

20.10.26